Ухвала

від 08.04.2015 по справі 826/3783/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2015р. м. Київ К/800/20956/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

за участю представників:

позивача - Колоди Д.О.,

відповідача - Килівника Р.С.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі." (B. L. Harbet International L.L.C.) в особі Представництва "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі." в Україні (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014

у справі № 826/3783/13-а

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання видати довідку.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2013 № 0001442280 і № 0001452280 та зобов'язати Інспекцію вчинити дії щодо видачі довідки за формою № 12-ОПП.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, у позові відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що позивачем не підтверджено право на податковий кредит та валові витрати за операціями у рамках правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Інкотрейд» (далі - ТОВ «Інкотрейд»), тоді як наявність податкової заборгованості з ПДВ та з податку на прибуток виключає можливість видачі платникові довідки про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що реальність виконання операцій з поставки ТОВ «Інкотрейд» продукції в адресу Товариства підтверджується належними первинними документами, а підстави для кваліфікації цих правочинів як фіктивних відсутні; перекладення ж тягаря відповідальності на платника за протиправні дії інших осіб, які перебувають поза сферою його контролю та впливу, є неприпустимим.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у рамках кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Інкотрейд», на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства по взаємовідносинам з ТОВ «Інкотрейд» за період з 01.06.2010 по 30.09.2012. За результатами цієї перевірки податковим органом складено акт від 24.01.2013 № 231/22-80/26608456 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 06.02.2013 № 0001442280, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 184 794 грн.;

від 06.02.2013 № 0001452280, згідно з яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 133 991 грн. (у тому числі 89327 грн. за основним платежем та 44664 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для зазначених донарахувань став висновок податкового органу про фіктивний характер операцій з придбання позивачем товарів та робіт у рамках правовідносин з ТОВ «Інкотрейд», що виключає право Товариства на формування податкового кредиту та витрат за цими операціями.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у статті 138 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності

За правилами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадку, коли для цілей оподаткування операції враховані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або відображені операції, не зумовлені розумними економічними або іншими причинами.

Таким чином, окрім формальних вимог щодо оформлення господарської операції, умовою визнання податкової вигоди платника є прояв платником належного ступеня обережності при виборі контрагента. Наведене передбачає встановлення обставин щодо укладення та виконання договору з контрагентом у світлі реальності господарської операції. Якщо суд встановлює, що основною метою платника було отримання доходу виключно або переважно за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну економічну діяльність, у визнанні права на податкову вигоду можу бути відмовлено. При цьому реальність господарської операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом активу, але й реальністю виконання операції саме конкретним контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з певним постачальником. Платник, який не забезпечив документальне підтвердження відомостей та обґрунтованість вимог, на підставі яких він претендує на податковий кредит та витрати, несе ризик несприятливих наслідків своєї бездіяльності у вигляді можливого позбавлення права на податкову вигоду.

У справі, що переглядається, суди встановили, що витрати та податковий кредит в оспорюваних сумах були сформовані Товариством за операціями з поставки ТОВ «Інкотрейд» товарно-матеріальних цінностей та підрядних робіт в адресу позивача.

На підтвердження реального виконання цих операцій платником подано податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, виписки з банківського рахунку Товариства.

Втім, як встановили суди, на вказаних документах від імені контрагента міститься підпис директора ТОВ «Інкотрейд» ОСОБА_5, яка є номінальним керівником цього товариства та не мала будь-якого відношення до його реєстрації, фінансово-господарської діяльності та до підписання від імені цього суб'єкта господарювання будь-яких первинних документів.

Крім того, під час здійснення контрольно-перевірочних заходів податковою інспекцією встановлено обставини відносно спірного контрагента, які свідчать про неможливість здійснення ним господарської діяльності, а саме -фактична відсутність власних або орендованих основних фондів, транспорту та необхідного штату працівників; у матеріалах справи також відсутні докази як залучення ТОВ «Інкотрейд» третіх осіб до виконання розглядуваних зобов'язань, так і наявності у цього суб'єкта господарювання витрат, супутніх господарській діяльності (на виплату заробітної плати, сплату податків, оплату орендованих основних засобів та транспорту, комунальних платежів тощо).

В силу чинного законодавства обов'язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладений на платника - покупця, позаяк саме він є суб'єктом, що обчислює кінцеву суму податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому документи, які обґрунтовують витрати та податковий кредит, повинні відображати достовірну інформацію. У даному разі подані Товариством первинні документи не засвідчують реальності господарських операцій та не містять достовірних відомостей.

Платником не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагента, не наведено фактів про обставини укладення та виконання договорів.

Підписуючи договори та одержуючи від названого постачальника податкові накладні та інші первинні документи, позивач знав, що на підставі цих документів ним будуть формуватися дані податкового обліку, а тому повинен був пересвідчитися у тому, що ці документи підписані уповноваженою особою та містять достовірні відомості.

Отже, податковим органом у процесі перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованим контрагентом, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично суди визнали доведеним той факт, що позивачем було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з названим контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цим контрагентом. У зв'язку з цим суди дійшли цілком обґрунтованого висновку про те, що платникові має бути відмовлено в одержанні податкової вигоди, на яку він претендує, та погодилися із правомірністю оспорюваних нарахувань.

Також суди правомірно відхилили твердження позивача про передчасність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень з посиланням на положення підпункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Адже згідно з цією нормою (у редакції, яка діяла на час виконання спірної податкової перевірки) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Тобто, які вірно зазначили суди, в силу цього законодавчого припису податкове повідомлення-рішення не приймається до часу набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі лише у разі проведення податкової перевірки стосовно, зокрема, посадової особи платника податків. У даному ж разі податкова перевірка проведена у рамках досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом створення фіктивного суб'єкта господарювання - контрагента позивача ТОВ «Інкотрейд», а не власне відносно посадових осіб Товариства, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для поширення на спірні правовідносини обмежень, установлених підпунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Пунктом 11.5 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, передбачено, що після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, визначених підпунктом 11.9.1 пункту 11.9 цього розділу, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби , орган державної податкової служби складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. № 22-ОПП.

Згідно з підпунктом 11.5.2 пункту 11.5 розділу 11 названого Порядку платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації припинення платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість довідки за ф. № 22-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП. З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку в органі державної податкової служби за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Підпунктом 2 підпункту 11.9.1 пункту 11.9 розділу 11 цього Порядку наявність податкового боргу, грошових зобов'язань, щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, грошових зобов'язань та податкового боргу та несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам визнано причиною заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків.

Отже, наявність у позивача податкової заборгованості в силу непогашення грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.02.2013 № 0001442280 і № 0001452280, обумовлює правомірність відмови Інспекції видати позивачеві довідку за формою № 12-ОПП.

У зв'язку з цим суди цілком обґрунтовано відмовили у позові.

Оскільки судами правильно застосовано норми матеріального права, порушень процесуальних норм допущено не було, то підстави для скасування оскаржуваних судових рішень зі спору відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі." (B. L. Harbet International L.L.C.) в особі Представництва "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі." в Україні залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 826/3783/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько