Постанова

від 03.04.2014 по справі 909/378/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2014 р. Справа № 909/378/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» б/н від 30.01.14

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.14

у справі №909/378/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Івано-Франківськ

до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест», м.Івано-Франківськ

про звільнення нежитлового приміщення загальною площею 299,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник

від відповідача :Чудак Г.П. - директор, Чудак Л.П. - представник;

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» справу № 914/1563/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суд від 14.02.14 до складу судової колегії для розгляду апеляційної скарги у даній справі введено суддів Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.14 відкладено розгляд справи з причин, що викладені в зазначеній ухвалі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.13 у цій справі задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» про негайне повернення нежитлового приміщення загальною площею 299,5 кв.м. за актом прийму-передачі. Стягнено з Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1147 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.13 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Зобов'язано Приватну виробничо-комерційну фірму «Прикарпатпродпромінвест» повернути нежитлове приміщення загальною площею 299,5 кв.м., що розташоване за адресою: 76014, АДРЕСА_1 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за актом прийому передачі у строк один місяць з дня набрання рішенням законної сили. Стягнено з Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1720 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.13 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.13 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скасовуючи попередні судові акти, суд касаційної інстанції у своїй постанові зазначив, що господарські суди не встановили, протягом яких конкретно місяців і якого року відповідач не вносив орендну плату, в якому розмірі, в т.ч. протягом яких місяців відповідач взагалі не вносив орендну плату; не визначив моменту одержання відповідачем повідомлення про дострокове розірвання договору, з яким законодавець пов'язує момент розірвання; не встановили розмір орендної плати за весь об'єкт суборенди за місяць.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.14 у цій справі (головуючий суддя Малєєва О.В., судді Калашник В.О., Шіляк М.А.) позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) до Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» (надалі ПВКФ «Прикарпатпродпромінвест») задоволено. Зобов'язано ПВКФ «Прикарпатпродпромінвест» звільнити та передати по акту приймання-передачі ФОП ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 299,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Стягнено з ПВКФ «Прикарпатпродпромінвест» на користь ФОП ОСОБА_1 1720 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що не отримував листа про звільнення приміщення (чи про розірвання договору) від 27.12.12, а відтак, неможливо встановити момент одержання повідомлення про дострокове розірвання договору. Скаржник вважає, що договір оренди чинний, оскільки позивач в період січня-липня 2013 року виставляв рахунки на оплату оренди. ПВКФ «Прикарпатпродпромінвест» просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що договір є припиненим внаслідок відмови наймодавця від договору, а також вірно встановив факт порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати та експлуатаційних витрат. ФОП ОСОБА_1 вказує, що лист про відмову від договору був направлений 27.12.12 за вих. №21/12/12 та повернувся відправнику у зв'язку із неотриманням повідомлення адресатом і закінченням терміну зберігання поштового відправлення, а відтак, відповідач був належним чином повідомлений про відмову від договору, оскільки мав можливість отримати лист. ФОП ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.14 змінено склад суду, введено замість судді Желіка М.Б. суддю Малех І.Б. з підстав, викладених у розпорядженні.

Про дану обставину присутніх сторін та їх представників повідомлено на початку судового засідання. Відводів такому складу судової колегії заявлено не було.

У судовому засіданні сторони та їх представники навели свої доводи, міркування та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 03.04.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

1 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди №01/01, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає Орендарю нерухоме майно в оренду, а Орендар зобов'язується прийняти це майно та сплачувати Орендодавцеві за користування ним орендну плату в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 вказаного вище Договору нерухомим майном що передається в оренду є: 92/100 адміністративного корпусу, що розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 1455,5 кв.м. Майно передається в оренду строком до 01.12.2014 року (п.1.7).

Згідно з п.2.1.3 Договору оренди №01/01 від 01.01.2012 року Орендар самостійно на свій розсуд укладає договору суборенди нерухомого майна, що передається в оренду за даним Договором.

1 січня 2012 року між підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та ПВКФ «Прикарпатпродпромінвест» (суборендар) укладено договір суборенди №13 (договір), відповідно до п.1.1 якого орендар зобов'язується передати суборендарю за плату у виключне строкове користування нежитлове приміщення (майно), а суборендар зобов'язується прийняти це майно та сплачувати орендарю за користування ним оренду плату в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.8-11).

Пунктом 3.1 договору визначена загальна площа майна, яке передається в оренду: офісні приміщення - 158,3 кв.м.; складські приміщення - 141,2 кв.м. майно розташоване за адресою: 76014, АДРЕСА_1 (п.1.4).

Згідно з п.3.2 договору майно вважається переданим орендарем і прийнятим суборендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3 договору в разі дострокового припинення цього договору суборендар передає майно орендарю протягом 5 днів після припинення цього договору. майно вважається переданим суборендарем і прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Такий акт приймання-передачі майна є невід'ємною частиною цього договору (п.3.4).

Положеннями п.5.1 договору сторони визначили, що орендна плата за користування майном, що є предметом цього договору сплачується щомісячно (без врахування ПДВ) в розмірі: офісних приміщень - 16 грн. за 1 кв.м.; складських приміщень - 12 грн. При сплаті орендного платежу враховується індекс інфляції, який визначається Міністерством економіки України щомісячно.

Пунктом 5.3 договору визначено, що суборендар сплачує орендарю орендну плату за поточний період у строк до 5 числа поточного місяця у національній валюті України безготівковими, готівковими платежами грошових сум у розмірі 100% орендної плати, встановленої п.5.1 даного договору. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна в суборенду.

Згідно п.7.2.6 орендар має право достроково розірвати даний договір, попередивши про це суборендаря за 20 календарних днів, зокрема, у випадку не внесення суборендарем орендних, комунальних, експлуатаційних платежів та платежів, пов'язаних з використанням телефонного зв'язку протягом одного місяця.

Положеннями п.7.3.3 визначено обов'язок суборендаря своєчасно і в належному обсязі вносити орендні, комунальні, експлуатаційні платежі та плату, пов'язану з використанням телефонного зв'язку.

1 січня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 та ПВКФ «Прикарпатпродпромінвест» підписано акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду на підставі договору оренди нежитлового приміщення №13 від 01.01.2012 року, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає у виключне строкове платне користування нерухоме майно (офісні приміщення - 158,3 кв.м.; складські приміщення - 141,2 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа нежитлового приміщення - 299,5 кв.м.

Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом загальна сума орендної плати з урахуванням п.5.1 договору суборенди за перший місяць становила 4227,2 грн.

З наявних у справі виписок ПАТ «КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідач здійснив наступні платежі щодо сплати орендної плати: 27.01.2012 року - 500 грн. (оплату за оренду за січень 2012 року), 12.03.2012 року - 500 грн. (оплата за оренду за лютий 2012 року), 13.03.2012 року - 2000 грн. (оплата за оренду за лютий 2012 року), 14.03.2012 року - 1000 грн. (оплата за оренду за лютий 2012 року), 15.03.2012 року - 3800 грн. (оплата за оренду за лютий 2012 року), 23.03.2012 року - 1000 грн. (оплата за оренду за березень), 27.04.2012 року - 2000 грн. (оплата за оренду за березень 2012 року), 12.06.2012 року - 2000 грн. (оплата за оренду за травень 2012 року), 15.06.2012 року - 1000 грн. (оплата за оренду за травень 2012 року), 27.06.2012 року - 1000 грн. (оплата за оренду за червень 2012 року), 24.07.2012 року - 2000 грн. (оплата за оренду за червень 2012 року), 01.08.2012 року - 3700 грн. (оплата за оренду за червень 2012 року), 10.09.2012 року - 2000 грн. (оплата за оренду за серпень 2012 року), 10.10.2012 року - 2000 грн. (оплата за оренду за вересень 2012 року), 23.10.2012 року - 6000 грн. (оплата за оренду за вересень-жовтень 2012 року), 14.11.2012 року - 10000 грн. (оплата за оренду за вересень, жовтень, листопад 2012 року), 07.12.2012 року - 5000 грн. (оплата за оренду за грудень 2012 року).

27 грудня 2012 року позивач надіслав відповідачу лист за №27/12/12, в якому повідомив про те, що за серпень - листопад 2012 року орендні платежі взагалі не вносились та про дострокове розірвання договору та зазначив, що договір є припиненим з 15.01.13. В цьому ж листі орендар вимагав повернути спірне приміщення не пізніше 20.01.13 за актом прийому-передачі (а.с.32, Т.1). Даний лист, згідно відмітки засобу поштового зв'язку, повернено відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 782 ЦК України закріплено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за січень 2012 року має місце прострочення сплати орендної плати та її не внесення у розмірі 3727,20 грн.; за лютий 2012 року - прострочено сплату орендної плати, однак, здійснено переплату у розмірі 3072,80 грн.; за березень 2012 року - прострочення орендної плати та її не внесення у розмірі 1227,20 грн.; за квітень 2012 року орендна плата не сплачувалась; за травень 2012 року - прострочено внесення орендної плати та не внесення її у розмірі 1227,20 грн.; за червень 2012 року - прострочення сплати орендних платежів та їх переплата у розмірі 2472,80 грн.; за липень 2012 року - прострочення внесення орендних платежів та їх не сплата у розмірі 3641,20 грн.; за серпень 2012 року - прострочення сплати орендної плати та її не внесення у розмірі 2227,20 грн.; за вересень, жовтень та листопад 2012 року орендна плата вносилась з простроченням та переплатою у розмірі 5318,40 грн. Зазаначені дані щодо розміру проведеної оплати та її строків сторонами не спростовано, інших даних не подано.

Однак, як вбачається з листа від 27.12.12 №27/12/12 орендар повідомив суборендаря про дострокове розірвання договору на підставі п.7.2.7 договору (якого в договорі немає)і у зв'язку з несплатою орендної плати за вересень - листопад 2012 року, що не відповідає дійсності, оскільки відповідачем за даний період, як зазначено вище, переплачено орендну плату згідно даних виписки банку за 14.11.12 (а.с.30).

Місцевий господарський суд у рішенні від 13.01.14 підтвердив факт переплати орендної плати за вересень - листопад 2012 року, разом з цим прийшов до висновку що невнесення орендної плати за березень 2012 року в розмірі 1227,20 грн., квітень - 4227,20 грн., травень - 1227,20 грн., згідно ч.1 ст.782 ЦК України надавало, на думку наймодавцю право на відмову від договору. Проте про такий період прострочки, як підставу припинення договору, в листі позивача від 27.12.12 не зазначено. Лише при повторному розгляді справи у «Обгрунтуванні розірвання договору суборенди в односторонньому порядку» від 28.11.13 (Т.2, а.с.9-13) змінив дані терміни заборгованості, зазначивши що це лютий і травень 2012 року. Що, проте, не може бути визнаною зміною тексту листа від 27.12.12 про відмову від договору. внаслідок цього, лист від 27.12.12 не може бути визаний як підстава відмови від договору і по п.7.2.6, оскільки у ньому не зазначено конкретний місяць фактичної неоплати орендної плати в повному обсязі.

разом з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції у нормі ч.1 ст.782 ЦК України як підставу відмови від договору найму - не внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, тобто повна неоплата, а не часткове невиконання даного зобов'язання, як було вчинено відповідачем у березні та травні 2012 року. таким яином, місцевим господарським судом встановлено наявністьправопорушення, склад якого не визначений законом, оскільки у ст.782 ЦК України відсутня така підстава односторонньої відмови від договору найму як часткове невнесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що лист позивача від 07.12.12 не був вручений (одержаний відповідачем), оскільки був повернений 28.01.13 у зв'язку з закінченням терміну його зберігання (Т.2, а.с.17,18). Тобто, дотримання норми ч.2 ст.782 ЦК України щодо обов'язковості одержання повідомлення наймачем не було доведено позивачем, необхідність чого була зазначена у постанові від 29.10.13 ВГС України у даній справі. Посилання суду першої інстанції на судову практику стосується доводів дотримання договірною стороною факту направлення вимоги в інших правовідносинах, з врахуванням інших обставин.

Окрім цього, позовні вимоги викладені у позові як зобов'язання відповідача негайно повернути позивачу нежитлове приміщення площею 299,5 кв.м по акту прийому - передачі. Натомість, оскаржуваним судовим рішенням зобов'язано відповідача, окрім передачі нежитлового приміщення по акту прийому - передачі, ще й звільнити такі приміщення.

Відтак, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову не відповідає встановленим обставинам справи, а тому його слід скасувати, задоволивши апеляційну скаргу відповідача.

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з покладенням на позивача обов'язку сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.14 у справі №909/378/13 скасувати і прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (76000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Прикарпатпродпромінвест» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чехова, 17/12, ідентифікаційний код 30107143) 609 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Місцевому господарському суду видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 04.04.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.