Постанова

від 08.04.2014 по справі 923/1800/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 923/1800/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.

(Склад судової колегії сформовано згідно із розпорядженням голови суду №124 від 24.02.2014 року)

(Склад судової колегії змінено згідно із розпорядженням секретаря судової палати Одеського апеляційного господарського суду № 76 від 02.04.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 21.11.2013 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від „04" лютого 2014 року, повний текст якого складено та підписано „07" лютого 2014 року

по справі № 923/1800/13

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

до Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон

про витребування майна

В С Т А Н О В И В :

24 грудня 2013 року Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон (далі - ВАП ХОССТ) про витребування з чужого незаконного володіння холодильного контейнеру JXLU 5906678 ІL 4532, який знаходиться на території ВАП ХОССТ за адресою: м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 30.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником контейнеру JXLU 5906678 ІL 4532, але відповідач незаконно, без відповідної правової підстави, заволодів зазначеним майном і не повертає його на неодноразові звернення позивача.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.02.2014 року (суддя - Ємленінова З.І.) позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задоволені. Витребувано у виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 холодильний контейнер JXLU 5906678 IL 4532.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Виробниче автотранспортне підприємство Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його повністю скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ФОП Костюк в повному об'ємі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. За твердженням апелянта, місцевим господарським судом не надано правової оцінки щодо право власності позивача на спірне майно, також є недоведеним факт знаходження холодильного контейнеру JXLU 5906678 ІL 4532 саме на території Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон.

Відповідач в судове засідання 08.04.2014 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням б/н від 14.03.2014 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Позивачем в судовому засіданні 11.03.2014 року надано відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 04 травня 2011 року між ФОП ОСОБА_2, як покупцем та ТОВ „Марія" в особі директора Андріуци Т.С., як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (а.с.14-16).

Відповідно до пункту 3.2 договору, перехід права власності до позивача відбувається в момент передачі товару, що підтверджується актом прийому - передачі.

04.05.2011 року між ТОВ "Марія" та ФОП ОСОБА_2 був укладений та підписаний обома сторонами акт прийому-передачі товару, відповідно до якого продавець передав у приватну власність покупцеві товар передбачений пунктом 2 договору купівлі-продажу від 04.05.2011 року, а покупець прийняв товар та оплатив 100 % вартість товару передбаченого п.4 договору. Також сторонами передбачено, що жодних претензій щодо якості товару та його оплати не мають (а.с.17).

01.01.2012 року між Виробничим автотранспортним підприємством Херсонської обласної спілки споживчих товариств (виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір № 9 про надання послуг підприємством, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню кваліфікованими спеціалістами послуг із забезпечення проведення технічного обслуговування та паркування контейнерів (а.с.20-21)

Відповідно до п.2.1 договору, він діє з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 неодноразово зверталась до відповідача з вимогами надати можливість забезпечення доступу до вищезазначеного холодильного контейнера та розпорядження зазначеним майном, однак відповідач не реагував на листи позивача і, як зазначає позивач, не допускав його до холодильного контейнеру JXLU 5906678 IL 4532, чим позбавив його права розпорядження майном. Як доказ позивач надав копії листів від 16.06.2012року та від 03.08.2012 року (а.с.27-28)

25 листопада 2013 року ФОП ОСОБА_2 направила на адресу Директора ВАП ХОССТ претензію з вимогами надати доступ до холодильного контейнеру JXLU 5906678 IL 4532 з метою перевірки технічного стану обладнання, а також надати можливість здійснити безперешкодне перевезення холодильного контейнера JXLU 5906678 IL 4532 з території ВАП ХОССТ (а.с.63-64).

Між тим, така претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ФОП ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом.

27.01.2014 року комісією у складі ФОП ОСОБА_2 та представником ФОП ОСОБА_2 (за довіреністю) був складений акт встановлення місця розташування майна, чим підтверджується факт розташування холодильного контейнера JXLU 5906678 IL 4532 на території ВАП ХОССТ, в якості невід'ємного додатку до даного акту є фото таблиця складена з фотокарток. (а.с.88-92).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

За приписами ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 Цивільного кодексу України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, а також факт наявності майна у незаконному володінні відповідача та факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном.

Отже, умовами задоволення позову про вилучення майна у відповідача в даному випадку є наявність у позивача доказів на підтвердження факту приналежності йому спірного майна на праві власності, факт наявності цього майна у незаконному володінні відповідача та факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога ФОП ОСОБА_2 до відповідача витребувати з чужого незаконного володіння холодильний контейнер JXLU 5906678 IL 4532, який знаходиться на території ВАП ХОССТ за адресою: м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 30.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доводи скаржника відносно того, що факт перебування витребуваного майна місцевим господарським судом не доведено, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Виробниче автотранспортне підприємство Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон не заперечує факт знаходження холодильного контейнера на своїй території, а саме за адресою: м. Херсон, вул. Червонорпапорна, 30. За твердженням відповідача, спірне майно належить ПП Андріуци Т.С., яка передала його на зберігання. Проте, зазначені вище твердження були спростовані під час розгляду справи.

В підтвердження свого права власності на спірне майно позивачем надано до суду:

- Договір купівлі-продажу холодильного контейнеру JXLU 5906678 IL 4532 вартістю 60 000, 00 грн.;

- Акт прийому-передачі товару.

Більш того, відповідно до Договору від 01.01.2012 року за № 9 про надання послуг, який укладений між сторонами вбачається, що відповідач надавав послуги щодо забезпечення проведення технічного обслуговування холодильного контейнеру JXLU 5906678 IL 4532, який як вже було встановлено та підтверджується відповідними доказами належить ФОП ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 04.05.2011 року.

Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів дійсно встановлено, що спірне майно знаходиться у незаконному володінні на території Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 щодо витребування у Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон із чужого незаконного володіння холодильний контейнер JXLU 5906678 IL 4532, який як було встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження належить на праві власності саме позивачу.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств м. Херсон залишити без задоволення.

2. Рішення господарського Херсонської області від 04 лютого 2014 року у справі № 923/1800/13 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „09" квітня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева