Ухвала

від 25.06.2015 по справі 923/1800/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

"25" червня 2015 р. Справа № 923/1800/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні при виконанні рішення у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до: Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств, м. Херсон

про витребування майна,

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Стефан Л.В., уповн. представник, довіреність від 25.06.2015р.;

від ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні - Огородник Є.І., державний виконавець, довір. № 1448 від 28.01.2015р.

Обставини справи: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (скаржник) подано до господарського суду Херсонської області скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні при виконанні наказу цього суду від 04.02.2014р. № 923/1800/13 про витребування майна, а саме, холодильного контейнеру НОМЕР_1, від Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств (боржник) на користь скаржника, у якій скаржник просить суд скасувати винесену 20.04.2015р. постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні (ВДВС) Огородника В.І. про повернення скаржнику вказаного судового наказу, в порядку п.6 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження". Скаргу обґрунтовано нормами ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" та твердженнями про те, що ВДВС повернуло скаржнику даний судовий наказ, всупереч вказаній нормі закону, оскільки державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо розшуку холодильного контейнеру НОМЕР_1 та/або щодо встановлення того, що наявний у боржника холодильний контейнер й витребуваний за наказом суду холодильний контейнер НОМЕР_1 є одним й тим самим контейнером.

ВДВС та боржником надано відзиви на скаргу, згідно з якими стверджується про законність та обґрунтованість повернення скаржнику без виконання наказу господарського суду Херсонської області від 04.02.2014р. № 923/1800/13 про витребування від боржника майна, при здійсненні виконавчого провадження № 45324009, через відсутність у боржника холодильного контейнеру НОМЕР_1 та вжиття державним виконавцем всіх можливих заходів щодо розшуку цього контейнеру.

Учасників судового процесу належним чином повідомлено судом про час та місце розгляду скарги, проте, представник скаржника в судове засідання 25.06.2015р. не прибув. Заяв та клопотань скаржника щодо судового засідання 25.06.2015р. до суду не надходило.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце розгляду скарги повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані учасниками судового процесу для розгляду скарги матеріали, а також, заслухавши представників ВДВС та боржника, суд -

в с т а н о в и в:

Згідно рішення господарського суду Херсонської області від 04.02.2014р. у даній справі витребувано від Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств (відповідач, боржник) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (стягувач) майно - холодильний контейнер JXLU 5906678 IL 4532, а також, стягнуто з відповідача на користь позивача 1720,50 грн. судового збору.

Законність та обґрунтованість вказаного рішення підтверджено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014р та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014р.: це рішення залишено без змін.

Після набрання рішенням суду від 04.02.2014р. у даній справі законної сили (з 08.04.2014р.), з метою його примусового виконання 16.04.2014р. видано два судові накази № 923/1800/13: про витребування від боржника на користь стягувача майна, а саме, холодильного контейнеру НОМЕР_1, та про стягнення з боржника на користь стягувача 1720,50 грн. судового збору.

За заявою стягувача (т.2 а.с.111), 07.11.2014р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні (надалі - ВДВС) Огородником Є.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП) № 45324009 з примусового виконання рішення суду від 04.02.2014р. у даній справі, в частині витребування від боржника майна, холодильного контейнеру НОМЕР_1, на користь стягувача. Цією постановою боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду, у вказаній частині, до 14.11.2014р. та повідомлено боржника про те, що в іншому випадку, рішення суду буде виконано в примусовому порядку, зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій (т.2 а.с.110).

10.12.2014р. головним державним виконавцем ВДВС, при здійсненні виконавчого провадження № 45324009, складений акт, у присутності двох понятих, згідно з яким виходом державного виконавця за місцезнаходженням боржника встановлено, що зазначене у виконавчому документі майно - холодильний контейнер НОМЕР_1 за місцезнаходженням боржника відсутнє, проте, в наявності контейнер з маркуванням 590667, фотофіксацію маркування якого здійснено (т. 2 а.с.108).

На запит державного виконавця ВДВС від 10.02.2015р. № 3283 щодо повідомлення ВДВС про наявність або відсутність у боржника вказаного у виконавчому документі майна - холодильного контейнеру НОМЕР_1 керівник боржника повідомив ВДВС листом, про те, що контейнер з таким маркуванням за місцезнаходженням боржника не знаходиться та на балансі у боржника не перебуває (т. 2 а.с.106-107).

04.03.2015р. головним державним виконавцем ВДВС, при здійсненні виконавчого провадження № 45324009, складений акт, у присутності двох понятих, згідно з яким повторним виходом державного виконавця за місцезнаходженням боржника встановлено, наявність контейнеру з маркуванням 590667, фотофіксацію маркування якого здійснено, а холодильний контейнер НОМЕР_1 за місцезнаходженням боржника відсутній, встановити місцезнаходження цього контейнеру виявилося неможливим (т. 2 а.с.104).

20.04.2015р. головним державним виконавцем ВДВС Огородником Є.І., при здійсненні виконавчого провадження № 45324009, винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві, в порядку п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із відсутністю холодильного контейнеру НОМЕР_1 за місцезнаходженням боржника (т.2 а.с.103).

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим законом. Згідно з ч. 3 цієї ж статті державний виконавець має право:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку (за п.5 ч. 3 цієї статті);

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ (за п. 11 ч. 3 цієї статті);

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках передбачених цим законом (за п. 13 ч. 3 цієї статті);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (за п.16 ч.3 цієї статті);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконанням зобов'язань за рішенням (за п. 18 ч. 3 цієї статті);

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим законом та іншими законами (за п.20 ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, за заявою стягувача. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягував вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місцезнаходження його майна тощо).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку, а саме :

- до закінчення виконавчого провадження - згідно з ст.49 цього закону;

- повернення виконавчого документу стягувану - згідно з ст.47 цього закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно з ст.48 цього закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника-фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою до виконання органами внутрішніх справ. Згідно з ч. 2 цієї ж статті розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходження боржника чи місцезнаходження його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження (стягувач та боржник) мають, зокрема, право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Доводи скарги на дії ВДВС, про те, що державним виконавцем, при здійсненні виконавчого провадження № 45324009 не було вжито жодних заходів щодо розшуку вказаного у виконавчому документі майна - холодильного контейнеру НОМЕР_1 спростовуються матеріалами цього виконавчого провадження: актами державного виконавця від 10.12.2014р. та від 04.03.2015р., запитом державного виконавця від 10.02.2015р. № 3283 до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Згідно з частиною 2 цієї ж статті розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець.

Таким чином, за Законом України "Про виконавче провадження" за ухвалою суду здійснюється розшук не майна боржника, а, безпосередньо (власне), боржника або ж дитини. При цьому, вказане у виконавчому документі майно - холодильний контейнер НОМЕР_1 не є транспортним засобом, що унеможливлює здійснення його розшуку органами внутрішніх справ. Заходи щодо розшуку цього майна були здійснені державним виконавцем, проте, не дали результату.

У скарзі стягувача на дії ВДВС не вказано, яких, саме, можливостей або прав, передбачених для державного виконавця Законом України "Про виконавче провадження", не використано державним виконавцем з метою розшуку холодильного контейнеру НОМЕР_1.

Доводи скарги на дії ВДВС, про те, що виявлений державним виконавцем за місцезнаходженням боржника, при здійсненні виконавчого провадження №45324009, контейнер з маркуванням 590667 є фактично вказаним у виконавчому документі холодильним контейнером НОМЕР_1 та, що державний виконавець, при здійсненні виконавчого провадження № 45324009, ухилився від встановлення даного факту (не вчинив жодних дій для цього) відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також, майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Наявні у справі письмові докази (договір про придбання контейнеру стягувачем або інші) не містять у собі відомостей про будь-які індивідуальні ознаки спірного майна - холодильного контейнеру, окрім його маркування: "JXLU 5906678 IL 4532".

Разом з тим, в ухвалі суду від 11.09.2014р. по даній справі (на її стор.№ 3), яка винесена за результатами розгляду іншої скарги позивача (стягувача) на дії ВДВС, вказано, що контейнер-холодильник, ідентифікатор номеру 590667 (дата мануфактури №11/1995, розміри: ширина - 2,40, висота - ,80, довжиною - 12,14) та холодильний контейнер JXLU 5906678 IL 4532 є двома різними контейнерами (т.2 а.с.58-59). Оскільки стягувачем ухвалу суду від 11.09.2014р. по даній справі не було оскаржено, слід вважати, що стягувач погодився з наведеним висновком суду.

При поданні стягувачем до ВДВС заяви про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення суду від 04.02.2014р. у даній справі, в частині витребування від боржника майна на користь стягувача, останній не повідомив ВДВС, в порядку ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", про будь-які додаткові ознаки, до вказаних у виконавчому документі індивідуальних ознак, що вирізняють цей контейнер з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи його (контейнер)

Після відкриття виконавчого провадження № 45324009 стягувач не надавав ВДВС, в порядку ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про наявність у холодильного контейнеру JXLU 5906678 IL 4532, який ВДВС мало вилучити у боржника на користь стягувача на підставі наказу суду від 16.04.2014р. № 923/1800/13, будь-яких інших, окрім маркуваня, індивідуальних ознак, що вирізняють цей контейнер з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи його (контейнер). Докази іншого у справі відсутні.

Стягувачем не подавалися клопотання до ВДВС, в порядку ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", про проведення, при здійснення виконавчого провадження № 45324009, будь-яких експертиз для встановлення, у будь-який можливий спосіб, того факту, що контейнер-холодильник, ідентифікатор номеру 590667 та холодильний контейнер JXLU 5906678 IL 4532 є одним й тим самим контейнером, як-то стверджує стягувач. Докази іншого у справі відсутні.

Виходячи з вигляду вказаного у виконавчому документі маркування спірного майна, який зафіксовано виконаними стягувачем фотознімками такого маркування, а саме, нанесена чорним кольором на корпус контейнеру комбінація з літер й цифр (т.1 а.с.90-91), це маркування не може бути стійкою індивідуальною ознакою спірного майна, оскільки може бути зіпсовано, викривлено тощо.

Належності ж металевої пластини з певним маркуванням та інших позначень на корпусі контейнеру, що зафіксовані виконаними стягувачем фотознімками (т.1 а.с.91 (нижнє фото) та а.с.92), саме, до вказаного у виконавчому документі контейнеру JXLU 5906678 IL 4532 не підтверджено належним чином. На фотознімках контейнеру JXLU 5906678 IL 4532, які зроблено зі значної відстані, вид вказаної металевої пластини та інших позначень на корпусі контейнеру є нечітким, розпливчатим. Тому, зроблені з близької відстані фотознімки такої металевої пластині та інших позначень, не дозволяють достовірно підтвердити належність цієї пластини та/або цих позначень, саме, до контейнеру JXLU 5906678 IL 4532. До того ж у справі відсутні докази дати здійснення фотознімків (т.1 а.с.90-92) та докази здійснення всіх цих фотознімків у одну дату.

За таких встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм не підлягає задоволенню скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні при здійсненні цим відділом виконавчого провадження (ВП) № 45324009 з виконання рішення господарського суду Херсонської області від 04.02.2014р. № 923/1800/13, в частині витребування у відповідача майна на користь позивача. У задоволенні даної скарги має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні при здійсненні цим відділом виконавчого провадження (ВП) № 45324009 з виконання рішення господарського суду Херсонської області від 04.02.2014р. № 923/1800/13, в частині витребування від Виробничого автотранспортного підприємства Херсонської обласної спілки споживчих товариств майна на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 10.07.2015р.

Суддя К.В. Соловйов