Постанова

від 01.04.2014 по справі 906/1651/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа № 906/1651/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Сініцина Л.М. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Шубенко П. Б.

відповідача - Пащенко Н. В., Федчишин А. А.

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату на рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.14 р. у справі № 906/1651/13

за позовом Парафії Св.Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату (смт. Ружин)

до Підприємства Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" (смт. Ружин, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ружинської селищної ради (смт. Ружин)

про повернення земельної ділянки

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.01.2014 р. у справі №906/1651/13 (суддя Машевська О.П.) відмовлено у позові Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату до Підприємства Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ружинської селищної ради про повернення земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 10.01.2014 р. у справі №906/1651/13 Парафія Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2014 р. по справі №906/1651/13 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Парафія Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату посилається на ту обставину, що господарський суд Житомирської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що Підприємством Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" не було розроблено технічну документацію із землеустрою, а договір оренди земельної ділянки закінчився 03.01.2011 року, а також керуючись нормами статей 125,126 та 212 Земельного кодексу України Парафія не може погодити питання з Підприємством Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок", оскільки Ружинський ринок порушує вимоги законодавства України.

Крім того, Підприємство Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" у 2003 році, звернулось до Ружинської селищної ради, з клопотанням про припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 1.0044 га. Рішенням Ружинської селищної ради 10 сесії 24 скликання від 25.09.2003 року право постійного користування було припинено.

З 03.01.2006 по 03.01.2011 діяв договір оренди земельної ділянки між Ружинською селищною радою та Підприємством Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок", щодо ділянки загальною площею 0,8585 га (до якої входили 0,10 га, які пізніше надані Парафії).

Відтак, твердження суду першої інстанції, що земельна ділянка ніколи не належала Ружинському ринку не вірне та не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2014 р. апеляційну скаргу Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

13.02.2014 р. Підприємство Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" надало Рівненському апеляційному господарському суду заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2014 р. без змін.

13.02.2014 р. представник Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату надав апеляційному суду додаткові пояснення у яких зазначив, що Ружинський кооперативний ринок безпідставно використовує земельну ділянку (фактично здійснює самозахоплення земельної ділянки), чим порушує права Парафії.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. у справі №906/1651/13 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Сініцина Л.М., суддя Дужич С.П.

06.03.2014 р. представник Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату надав апеляційному суду додаткові пояснення у яких зазначив, що взявши до уваги значну історичну та культурну цінність земельної ділянки, що підтверджено висновком про проведення наукової археологічної експертизи земельної ділянки №314-05/05-186-11 від 28.12.2011 р. та архівною довідкою від 16.09.205 р. Парафія має переважне право на земельну ділянку за адресою смт.Ружин, вул.Набережна 10. Те, що Ружинський кооперативний ринок використовує земельну ділянку для господарської діяльності свідчить про порушення законодавства.

У судовому засіданні представник позивача - Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату Шубенко П.Б. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.14 р. у справі №906/1651/13 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення, яким задоволити позов.

Представник відповідача - Підприємства Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" Федчишин А.А. заперечив проти доводів апеляційної скарги, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.14 р. у справі №906/1651/13 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керівник відповідача - Підприємства Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" Пащенко Н.В. підтримала позицію представника Федчишина А.А. в повному обсязі та надала додаткові пояснення по суті справи.

У судове засідання представник третьої особи не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, на адресу суду від третьої особи - Ружинської селищної ради надійшов лист №199 від 14.03.14 р., в якому просить розглядати справу без участі уповноваженого представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Українська Православна Церква Київського Патріархату Парафія Св. Покрови Пресвятої Богородиці є релігійною організацією зареєстрованою як юридична особа ( код ЄДРПОУ 26279726) в смт. Ружин по вул. Бурди,25, кв..

Парафія Св. Покрови Пресвятої Богородиці є релігійним об'єднанням, первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви Київського патріархату.

Статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату, діяльність якої поширюється на смт.Ружин зареєстровано Житомирською обласною державною адміністрацією 05.03.2003 року № 1150.

Відповідно до п.1.7. Статуту парафія є юридичною особою.

Рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради від 23.04.2004 року № 68 надано дозвіл Громаді Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви Київського патріархату на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво культової споруди по вул. Набережна,10.

У п. 2 даного рішення вирішено передбачити у проектно-кошторисній документації перенесення продовольчого ринку на інше місце.

Рішенням Ружинської селищної ради 2 сесії 6 скликання від 23.11.2010р. надано дозвіл громаді Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для надання її в постійне користування для будівництва церкви на 100 місць по вул. Набережна, 10 в смт. Ружин.

Рішенням Ружинської селищної ради Житомирської області 23 сесії 6 скликання від 22 червня 2012 року затверджено Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання її у постійне користування площею 0,10 га в смт. Ружин, вул. Набережна, 10 та надано зазначену земельну ділянку для будівництва церкви на 100 місць.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування було предметом судового оскарження у справах № 11/5007/1078/12 та № 906/818/13. Незаконність рішення в судовому порядку не встановлено.

На підставі рішення третьої особи, позивач оформив право на постійне користування земельною ділянкою площею 0,10 га в смт. Ружин, вул. Набережна, 10 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 9070879, який зареєстровано 06.08.2012року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182520003000003.

Земельній ділянці площею 0,10 га по вул. Набережна,10, смт.Ружин присвоєно кадастровий номер 1825255100:04:004:0617.

Містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, затвердженими 04.09.12 року, погодженими 06.12.12р. та які є чинними до 04.09.2015року, передбачено , серед іншого, наступне:

- генплан погодити з адміністрацією Ружинського кооперативного ринку;

- основний під'їзд до запроектованої будівлі церкви на 100 місць здійснювати з вул. Набережна, додатковий - з території ринку.;

- на стадії передпроектних робіт узгодити з Ружинською селищною радою та адміністрацією ринку перенесення частини ринку, що відводиться під будівництво церкви на інше місце. Замовнику будівництва, селищній раді та адміністрації ринку визначитись щодо знесення (перенесення на інше місце) будівель і споруд ринку, що знаходиться на території, яка відводиться під будівництво , та за чий рахунок будуть здійснюватись роботи по перенесенню . Узгодити кооперативне використання існуючої надвірної вбиральні ринку та майданчика для збирання сміття.

11.08.1999 р. Ружинському кооперативному ринку Ружинського районного споживчого товариства видано Державний акт серії І-ЖТ № 000485 на право постійного користування землею площею 1,0044 га для будівництва приміщень та здійснення ринкової торгівлі.

02.12.2002 Виконавчий комітет Ружинської селищної Ради народних депутатів видав Ружинській районній спілці споживчих товариств Свідоцтво про право власності на майновий комплекс із шести будівель (адмінбудинок, магазин, м'ясний павільйон, магазин, склад, вбиральня), розташований в смт. Ружин по вул. Набережна,10.

Наявність вище зазначених шести будівель по вул. Набережна, 10 в смт. Ружин станом на 23.07.13 року підтверджується технічним паспортом (інвентаризаційна справа №1487).

Рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради від 30.01.2002 року затверджено схему розміщення торгових кіосків на території ринку. Іншими рішеннями виконавчого комітету від 17.02.2002 року №23, від 30.12.2003 року № 148 та від 27.11.2003р. були надані дозволи фізичним особам - підприємцям на встановлення торгових кіосків на ринковій території, згідно схеми розміщення.

У 2003 році відповідач звернувся до Ружинської селищної ради із клопотанням припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0044 га, розташованої в смт. Ружин, вул. Набережна, 10.

Рішенням Ружинської селищної ради 10 сесії 24 скликання від 25.09.2003 року припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею на 1,0044 га Ружинського кооперативного ринку по вул.Набережна, 10 смт.Ружин та віднесено їх до земель запасу Ружинської селищної ради.

На замовлення Ружинського кооперативного ринку було розроблено Технічну документацію по встановленню зовнішніх меж та виготовленню договору короткострокової оренди строком на п'ять років земельних ділянок загальною площею 0,8585га Ружинському кооперативному ринку для здійснення роздрібної торгівлі та комерційних послуг в смт. Ружин по вул. Набережна,10 .

Як встановлено судом першої інстанції земельну ділянку загальною площею 0,8585га було поділено на три окремі земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 1825255100:04:004:0492 (ділянка №1), 1825255100:04:004:0491 (ділянка №2), 1825255100:04:004:0494 (ділянка №3), однак які в Державному земельному кадастрі на даний час не обліковуються.

03.01.2006 р. Ружинська селищна рада (орендодавець) та Ружинський кооперативний ринок (орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування майнового комплексу Ружинського кооперативного ринку, яка знаходиться смт.Ружин вул.. Набережна, 10 Ружинського району Житомирської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8585 га в т.ч. під будівлями 0,1873 га, під проходами, проїздами та площадками 0,6712 га. Договір укладено на 5 років.

Згідно п.3 Договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, не житлові будівлі власності Ружинського кооперативного ринку.

Зокрема, ділянка №1 зайнята під будівлями площею 0,0818га, під проходами, проїздами та площадками площею 0,4960 га; ділянка № 2 зайнята під будівлями площею 0,1043 га, під проходами , проїздами та площадками - 0,0,1730 га; ділянка № 3 зайнята під будівлями площею 0,0012 га, під проходами , проїздами та площадками - 0,0022 га .

03 листопада 2010 року відповідач звернувся до Ружинської селищної ради із клопотанням надати дозвіл на складання технічної документації земельної ділянки по вул. Набережній ,10 площею 0,8585 на, яка орендується Ружинським кооперативним ринком для здійснення роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Рішенням Ружинської селищної ради 2 сесії 6 скликання від 23.11.2010р. надано дозвіл Ружинському кооперативному ринку на розроблення технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,60 га для обслуговування майнового комплексу та здійсненні комерційної діяльності в смт. Ружин, вул. Набережна,10 строком на 5 років.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач технічну документацію із землеустрою не замовляв. Договір оренди землі від 03.01.2006 року припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку дії 03.01.2011 року та не був поновлений додатковою угодою як це передбачено у ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Земельну ділянку загальною площею 0,8585 га відповідач Ружинській селищній раді за актом приймання - передачі не повернув, однак продовжує сплачувати орендну плату до місцевого бюджету смт. Ружин.

Позивач доводить, що на земельній ділянці, наданій йому у постійне користування розміщуються наступні об'єкти відповідача: навіс (дерев'яний), сарай (дерев'яний), 3 металеві контейнери (вагончики ) та смітник, огороджений шифером та металевою бляхою, про що подав фото-докази.

Огляд земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснювався як спеціалістами КП "Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації", так і відділу Держземагентства у Ружинському районі, які підтвердили наявність таких об'єктів на земельній ділянці позивача та, одночасно, вказали про відсутність офіційних відомостей про їх власника.

Місцевим судом встановлено, що позивач, відповідач та третя особа відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не погодили питання в частині знесення (перенесення на інше місце) будівель і споруд ринку, що знаходиться на території, яка відводиться під будівництво церкви.

Окрім того, відповідач подав докази на підтвердження доводів про те, що відповідно до укладених у 2012 році договорів з фізичними особами - підприємцями останнім надано торгівельні місця для торгівлі продовольчими товарами шляхом розміщення кіоску, контейнера, палатки для торгівлі. Тому спірна земельна ділянка для таких осіб є місцем здійснення підприємницької діяльності, отримання прибутку, сплати податків та зборів, в тому числі, до місцевого бюджету.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і здійснюється на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За ст.2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до п.2 ст.92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

У відповідності до ч.2 ст.95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 року № 1878-VI до 01 січня 2012 року державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками проводилась територіальними органами земельних ресурсів. Згідно із Законом N 4152-VI від 09.12.2011р. повноваження цих органів діяли до 01 січня 2013 року.

З 01 січня 2013 року державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, в тому числі, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюють органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, ( п.8-1 ч. 2 ст. 9, ст. 16 та 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон про реєстрацію ).

У матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.11.2013 р., який підтверджує факт державної реєстрації прав постійного користування земельною ділянкою Парафією Св.Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату після 01.01.2013 р.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв'язку з цим кожна особа має право за захистом свого права та інтересу звернутися до суду, нотаріуса або ж застосу вати засоби самозахисту, тобто протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства (ст.ст.15,16,18,19 ЦК України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недій сною; г) визнання недійсними (нечинними, незаконними) рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, перед бачених законом, способів захисту. Зокрема, ЦК України передба чає такі способи захисту прав і інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі, зміну або припинення правовідношення, від шкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений до говором або законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник земельної ділянки може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист права на землю може здійснюватись шляхом витребуван ня земельної ділянки із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), вимоги власника чи землекористувача щодо усунення порушень не пов'язаних з позбавленням володіння землею з боку інших осіб, але які перешкоджають здійснювати право власності чи право користування земельною ділянкою (негаторний позов). Зазначені способи захисту прав на землю передбачені статтями 387, 391 ЦК України.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з обставин, що стосуються права користування земельною ділянкою на території смт. Ружин Ружинського району Житомирської області. Предметом позову визначено повернення позивачу земельної ділянки , права володіти та користуватися якою він неправомірно позбавлений. Позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права, оскільки він, отримавши 06 серпня 2012 року у встановленому законодавством порядку Державний акт серія ЯЯ № 90708789 на право постійного користування земельною ділянкою 0,1000 га за адресою Житомирська область, смт. Ружин, вул.. Набережна,10 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Натомість, як викладено вище, способи судового захисту порушених прав власників та користувачів у сфері земельних відносин прямо передбачено нормами статті 152 Земельного кодексу України, ст..ст.387,391 ЦК України, а також іншими законами України. Обгрунтовуючи позов, а також і апеляційну скаргу, позивач не зазначив, чому для захисту порушеного права ним обрано саме такий спосіб захисту, як повернення земельної ділянки позивачу, якими положеннями ЗК України або іншого закону встановлено такий спосіб захисту.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення правильно наголошено на тому, що позивач юридично оформивши свої права користувача земельної ділянки фактично позбавлений цього права, оскільки земельна ділянка зайнята будівлями і спорудами, які належать відповідачу і використовуються останнім за своїм призначенням. Таким чином, відновлення прав позивача має бути повя'зано з усуненням тих перешкоди, які здійснюються відповідачем .

Відтак з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату на рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2014 р. у справі № 906/1651/13 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №906/1651/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Дужич С.П.