Постанова

від 07.10.2014 по справі 906/1651/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 906/1651/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Держземагентства у Житомирській області на окрему ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі№ 906/1651/13 Господарського суду Житомирської області за позовомПарафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату доПідприємства Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача доРужинської селищної ради проповернення земельної ділянки за участю представників: позивачаШубенко П.Б., дов. від 17.02.2014, Ярмалюк М.С., дог. №01/2013 від 10.01.2013 відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) Головного управління Держземагентства у Житомирській областіБондар О.О., дов від 16.09.2014 ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.01.2014, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (судді: Філіпова Т.Л. - головуючий, Сініцина Л.М., Дужич С.П.) у позові відмовлено з підстав невідповідності обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Окремою ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (судді: Філіпова Т.Л. - головуючий, Сініцина Л.М., Дужич С.П.) зобов'язано Головне управління Держземагенства України в Житомирській області, 10002, м. Житомир, Корольовський р-н, вул.Довженка,45, здійснити відповідні заходи з метою усунення порушень земельного законодавства на території Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області, про вжиті з указаною метою заходи повідомити Рівненському апеляційному господарському суду у 30-денний строк.

Не погоджуючись з окремою ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014, Головне управління Держземагентства у Житомирській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить змінити окрему ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 , зобов'язавши Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області провести перевірку дотримання норм законодавства.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме, Положення про Головне управління Держземагентства у Житомирській області, затвердженого наказом Дерземагенства України від 13.07.2012 №330, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" від 23.02.2012 № 444-VІ, оскільки повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства, передано до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі - Державної інспекції сільського господарства України, відтак, скаржник не уповноважений на вчинення визначених в окремій ухвалі дій, а питання зазначені в окремій ухвалі віднесені до повноваження Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу та у судовому засіданні заперечив її доводи, зазначивши про правомірність ухваленої у даній справі окремої ухвали .

Відповідач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали та не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та Головного управління Держземагентства у Житомирській області, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, окремою ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 зобов'язано Головне управління Держземагенства України в Житомирській області здійснити відповідні заходи з метою усунення порушень земельного законодавства на території Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області; про вжиті з указаною метою заходи повідомити Рівненському апеляційному господарському суду у 30-денний строк.

Підставою для винесення оскаржуваної окремої ухвали стали встановлені судом апеляційної інстанції обставини порушення у смт. Ружин чинного законодавства України щодо земельних відносин, а саме 92, 93, 94 Земельного кодексу України, якими передбачено правові підстави користування земельними ділянками. Суд зазначив, що використання земельних ділянок фізичними та юридичними особами України без правових підстав є самовільним, а відтак є порушенням норм діючого законодавства про землю.

При цьому, апеляційний господарський суд в порядку, визначеному ст.90 Господарського процесуального кодексу України направив Головному управлінню Держземагенства України в Житомирській області окрему ухвалу з метою усунення порушень земельного законодавства, виявлених під час судового розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Законом, яким передбачені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Органи, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель, дотриманням законодавства про охорону земель, визначенні статтею 5 цього Закону, відповідно до якої державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 N 459/2011 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до вимог статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

За приписами цієї норми окрема ухвала являє собою засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб. В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання. При винесенні окремої ухвали слід ураховувати, що вказівки щодо усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

Разом з цим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали. У разі якщо господарський спір не вирішується по суті, ухвала, зокрема, має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, окрема ухвала у справі повинна відповідати вимогам статті 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили її винесення.

Проте, в оскаржуваній окремій ухвалі суду апеляційної інстанції не вказано, в чому саме полягає допущене Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області порушення законності; не містить окрема ухвала посилання на конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акту, вимоги якого порушено; не зазначено в ній конкретних та реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити управління на виконання такої ухвали з посиланням на відповідні норми законодавства.

Викладене свідчить про те, що при винесенні окремої ухвали від 01.04.2014 господарським судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема статті 90 Господарського процесуального кодексу України, що в силу статті 111-10 є підставою для скасування вказаної окремої ухвали апеляційного господарського суду.

Разом з тим, у межах касаційного розгляду у даній справі не було предметом дослідження порушення законності Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держземагентства у Житомирській області задовольнити частково.

Окрему ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 906/1651/13 Господарського суду Житомирської області скасувати.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач