Ухвала

від 24.03.2014 по справі 812/2782/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 березня 2014 року м. Київ В/800/878/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Калашнікової О.В.

Логвиненка А.О.

Мороза В.Ф.

Чалого С.Я.

Чумаченко Т.А

розглянувши заяву Громадської організації «Товариство телеглядачів «Екран»

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року (К/800/41863/13) у адміністративній справі

за позовом Громадської організації «Товариство телеглядачів «Екран»

до прокуратури Луганської області

про скасування припису, -

в с т а н о в и л а :

Громадська організація «Товариство телеглядачів «Екран» (далі - ГО «Товариство телеглядачів «Екран») звернулася з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року, прийнятої за результатами перевірки її касаційної скарги у справі за позовом ГО «Товариство телеглядачів «Екран» до прокуратури Луганської області про скасування припису.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України заявник ставить питання про його скасування, посилаючись на неправильне застосування ст. 1, ч. 1 ст. 41, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Судами встановлено, що оскаржуваним приписом прокурори Луганської області від 25 квітня 2011 року № 07/1-41-11 зобов'язано позивача: вжити заходів щодо усунення порушень вимог Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про телебачення та радіомовлення», припинити діяльність з надання послуг у сфері телевізійного та радіомовлення, які згідно із законом підлягають ліцензуванню.

Судами також встановлено, що позивач здійснює свою діяльність поза межами одного будинку. З огляду на приписи ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ГО «Товариство телеглядачів «Екран» за допомогою багатоканальної мережі здійснюється ретрансляція, тобто прийом та одночасна передача телеканалів.

Суди зазначили, що згідно із ч. 3 ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.

Суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що здійснення діяльності щодо ретрансляції телепрограм у багатоканальній телемережі має право суб'єкт господарювання, який, відповідно до наведених вище приписів Закону, зобов'язаний отримати ліцензію національної ради.

На підтвердження доводів заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм законодавства заявник посилається на судові рішення колегії суддів Вищого адміністративного суду України у справах № К/9991/87836/11 від 14 червня 2012 року та № К/9991/692/12 від 30 травня 2013 року.

У справі № К/9991/87836/11 встановлено, що 25 квітня 2011 року прокуратурою Луганської області винесено припис № 08/1-42-11 «Про усунення порушень законодавства про телерадіомовлення», в якому зазначено, що проведеною прокуратурою області перевіркою встановлено, що Громадською організацією «Товариство телеглядачів «Шахтар» допускаються порушення вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення».

Також у справі встановлено, що позивач в розумінні ст. 1 Закону України від 21.12.1993. № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення» не є телерадіоорганізацією, що не заперечується відповідачем, в діяльності позивача відсутня одна із ознак господарської діяльності, а саме її мета - отримання прибутку, тому позивач не є також суб'єктом господарювання.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що системи колективного прийому не кваліфікуються як багатоканальні телемережі та погодився з тим, що діяльність позивача ліцензуванню не підлягає, а висновок судів попередніх інстанції про скасування припису про усунення порушень законодавства про телерадіомовлення від 25 квітня 2011 року №07/1-42-11 є правомірним.

Аналіз цих рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлено наявністю різних обставин, на яких ґрунтувалися висновки судів, або не застосовувалися наведені норми матеріального права.

У справі К/9991/692/12 за позовом Громадської організації «Товариство телеглядачів «Буревісник» до прокуратури Луганської області про скасування припису від 25 квітня 2011 року № 07/1-40-11, розглянутої Вищим адміністративним судом України 30 травня 2013 року встановлено, що прокуратурою Луганської області проведено перевірку діяльності позивача з питань дотримання Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про телебачення і радіомовлення», за результатами якої 25 квітня 2011 року виконуючим обов'язки прокурора Луганської області голові правління Громадської організації «Товариство телеглядачів «Буревісник» Федорову М.П. внесено припис № 07/1-40-11 про усунення порушень законодавства, яким вимагається вжити заходів щодо усунення порушень вимог вказаних Законів, припинити діяльність з надання послуг у сфері телевізійного і радіомовлення, які згідно з вимогами закону підлягають ліцензуванню. В приписі зазначено, що вказані порушення мають очевидний характер і можуть завдати істотної шкоди інтересам держави.

Суди під час розгулу справи врахували приписи статей 28, 31 Закону України «Про об'єднання громадян», які передбачають особливості припинення діяльності об'єднань громадян, у тому числі, громадських організацій, а саме те, що заборона здійснення певної діяльності громадської організації може бути застосована виключно судом, відтак дійшли висновку, що вимога в.о. прокурора Луганської області про припинення діяльності щодо надання послуг у сфері телевізійного і радіомовлення, виходить за межі передбачених законом повноважень прокурора.

Крім того, судами встановлено, що отримання телепрограм Громадською організацією «Товариство телеглядачів «Буревісник» здійснюється за допомогою системи колективного прийому, яка в свою чергу, не кваліфікується як багатоканальні телемережі, а діяльність їх операторів не підлягає ліцензуванню Національною радою. Розповсюдження програм споживачам за допомогою системи колективного прийому не потребує реєстрації суб'єкта інформаційної діяльності.

Суд касаційної інстанції вважав, що суди дійшли вірного висновку про те, що Громадська організація «Товариство телеглядачів «Буревісник», в розумінні статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», не є «телерадіоорганізацією» та погодився з правомірністю скасуванням припису прокурора.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлено наявністю різних обставин, на яких ґрунтувалися висновки судів, або не застосовувалися спірні норми матеріального права.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається відповідач в заяві, підставою для перегляду судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.

Керуючись статтею 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Відмовити Громадської організації «Товариство телеглядачів «Екран» у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Громадської організації «Товариство телеглядачів «Екран» до прокуратури Луганської області про скасування припису.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша