cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02 квітня 2014 року м. Київ В/800/1247/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівГончар Л.Я. Мироненка О.В. Сороки М.О. Чумаченко Т.А. розглянувши заяву ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року (К/8000/44209/13) в адміністративній справі за позовом Обслуговуючого кооператива "Житлове-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Прохолода" (далі - ОК "ЖБТІЗ "Прохолода") до Севастопольської міської ради про скасування пунктів четвертого та п'ятого рішення Севастопольської міської ради
в с т а н о в и л а :
В квітні 2013 року ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" звернувся до суду із позовом до Севастопольської міської ради про скасування пунктів четвертого та п'ятого рішення Севастопольської міської ради від 30 жовтня 2012 року № 4250 "Про заходи щодо створення Регіонального ландшафтного парку місцевого значення "Максимова дача".
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, позов задоволено. Скасовано пункти четвертий та п'ятий рішення Севастопольської міської ради від 30 жовтня 2012 року № 4250 "Про заходи щодо створення Регіонального ландшафтного парку місцевого значення "Максимова дача".
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року касаційну скаргу Севастопольської міської ради задоволено.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.
ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" направив до Вищого адміністративного суду України заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року у зазначеній справі.
У заяві ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" послався на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у даній справі та в іншій справі, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В заяві ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" зазначив, що постанова Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року прийнята з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 144 Конституції України та статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ніж постанова Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, яка постановлена в іншій адміністративній справі.
Суд касаційної інстанції, на думку заявника, застосовуючи одні і ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах, ухвалив різні за змістом судові рішення.
Вивчивши заяву ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року у зазначеній справі, оскільки у даному випадку мають місце різні обставини та відсутнє неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і прийняття різних за змістом судових рішень.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України" роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема, різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі, різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню, різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню, різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року, про перегляд Верховним Судом України щодо якої подано заяву, предметом оскарження у цій справі є правомірність рішення Севастопольської міської ради, яким скасовано своє попереднє рішення про виділення земельної ділянки ОК "ЖБТІЗ "Прохолода" орієнтовною площею 25,5 га., розташованої у балці Сарандинакі, м. Севастополь, для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і споруд.
При цьому встановлено, що пунктом 4 рішення Севастопольської міської ради від 30 жовтня 2012 року № 4250 "Про заходи щодо створення Регіонального ландшафтного парку місцевого значення "Максимова дача" внесені зміни до пункту рішення такого змісту: "З метою недопущення знищення або руйнування в результаті господарської діяльності цінних для заповідання природних об'єктів, зарезервувати територію в балці Сарандинакі орієнтовною площею 25,5 га для включення в проектований Регіональний ландшафтний парк "Максимова дача" згідно рекомендацій клопотання про створення об'єкту природно-заповідного фонду. До прийняття в установленому порядку рішення про віднесення резервованої території до природно-заповідного фонду, землі які резервуються не підлягають вилученню для цілей, не пов'язаних з організацією об'єкта природно-заповідного фонду".
Проте, згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, на яку посилається ОК "ЖБТІЗ "Прохолода", предметом спору у цій справі є правомірність рішення Черкаської міської ради, яким внесено зміни до свого ж рішення про передачу громадянам земельних ділянок у власність та в оренду шляхом виключення пунктів рішення, які стосуються саме надання у власність земельних ділянок громадянам.
Таким чином, спірні правовідносини не мають характеру тотожності. Крім того, відсутнє й неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до перегляду судового рішення Верховним Судом України.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
У допуску до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року у справі за позовом Обслуговуючого кооператива "Житлове-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Прохолода" до Севастопольської міської ради про скасування пунктів четвертого та п'ятого рішення Севастопольської міської ради, відмовити .
Ухвала оскарженню не підлягає .
Судді Горбатюк С.А.
Гончар Л.Я.
Мироненко О.В.
Сорока М.О.
Чумаченко Т.А.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2014 |
Оприлюднено | 10.04.2014 |
Номер документу | 38132208 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Горбатюк С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні