Постанова

від 04.04.2014 по справі 812/1066/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1066/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Сумського В.І. (довіреність № 2503 від 25.03.2014),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Лисвуглехим» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 № 0000032200 та № 0000042200, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Лисвуглехим» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області, у якому позивачем заявлено такі вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000032200, яким ПП «Лисвуглехим» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 278761,00 грн., за штрафними санкціями - 66599,00 грн., всього на загальну суму 345360,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000042200, яким ПП «Лисвуглехим» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 424286,00 грн., за штрафними санкціями - 103384,50 грн., всього на загальну суму 527670,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з вказаними повідомленнями-рішеннями, оскільки висновок про відсутність здійснення фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентами ґрунтується виключно на відомостях, зазначених у матеріалах перевірки ТОВ «Вектра 3000» (акт перевірки № 1/22/37377252 від 13.11.2013) та ТОВ «Вістол» (акт перевірки № 2/22/32926534 від 13.11.2013), а також на припущеннях відповідача.

Так, між позивачем та його контрагентами були укладені відповідні договори. Факт належного виконання сторонами своїх зобов'язань підтверджено податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами, які мають усі необхідні реквізити та відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.44 ПК України.

Проведеною перевіркою не встановлено недостовірність жодного з цих документів та не наведено жодного порушення позивачем правил бухгалтерського та податкового обліку, а тому висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовано виключно відомостями, що встановлені іншими податковими органами за результатами проведення перевірки ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол».

Також, позивач зауважує, що документальна перевірка відповідачем мала бути здійснена об'єктивно і в повній мірі та на підставі первинних документів, які зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку саме позивача, як це передбачено п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України. Але зміст акта перевірки позивача свідчить про те, що висновок зроблено відповідачем не на підставі первинної документації позивача.

Позивач наполягає на тому, що зміст угод, укладених з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», не суперечить актам цивільного законодавства та у сторін договорів не було наміру на вчинення дій, які суперечать інтересам суспільства та держави. Укладені договори були направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків, що підтверджується фактом отримання товарно-матеріальних цінностей та отриманням позивачем певного економічного ефекту від здійснення цих фінансово-господарських операцій.

Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків його контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про цього контрагента. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього контрагента, оскільки відповідно до вимог податкового законодавства саме контрагент є особою, відповідальною за нарахування та стан сплати податків.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні, що відбулося 03.03.2014, представником відповідача приєднано до матеріалів справи письмові заперечення проти позову (а.с.102-104 том 1), у яких зазначено таке.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП «Лисвуглехим» п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» та ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму 278761,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» та ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму 424286,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що встановлено відсутність у підприємств-контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товару, отже господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Виходячи з викладеного, враховуючи той факт, що ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» не знаходяться за податковою адресою, не достатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні, що відбулося 03.03.2014, представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.

ПП «Лисвуглехим», ідентифікаційний код 37088798, зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.12 том 1).

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську з 03.08.2010 за № 2485 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.08.2010 № 100299003, виданого ДПІ в м. Лисичанську, індивідуальний податковий номер 370887912092, зареєстровано платником податку на додану вартість з 25.08.2010 (а.с.16 том 1).

З 23.12.2013 по 27.12.2013, згідно п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у м. Лисичанську № 372 від 23.12.2013, проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Лисвуглехим», код за ЄДРПОУ 37088798, з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) та ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534), за результатами якої складено акт № 4/12-09-22-37088798 від 10.01.2014 (а.с.22-94 том 1).

Проведеною перевіркою ПП «Лисвуглехим» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на прибуток і податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» встановлено порушення:

- п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму 278761,00 грн., у тому числі: 2 квартал 2011 року у сумі 12365,00 грн.; 2 квартал 2012 року у сумі 108625,00 грн.; 3 квартал 2012 року у сумі 38718,00 грн.; 4 квартал 2012 року у сумі 119053,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму 424286,00 грн., в тому числі по періодам: за червень 2011 року в сумі 10752,00 грн., квітень 2012 року в сумі - 57308,00 грн., за травень 2012 року в сумі - 10698,00 грн., за червень 2012 року в сумі - 35447,00 грн., за липень 2012 року в сумі - 10314,00 грн., за серпень 2012 року в сумі - 7860,00 грн., за вересень 2012 року в сумі - 18700,00 грн., за жовтень 2012 року в сумі - 70873,00 грн., за листопад 2012 року в сумі - 22079,00 грн., за грудень 2012 року в сумі - 20432,00 грн., за лютий 2013 року в сумі - 50342,00 грн., за березень 2013 року в сумі - 25208,00 грн., за квітень 2013 року в сумі - 14682,00 грн., за травень 2013 року в сумі - 6601,00 грн., за червень 2013 року в сумі - 11406,00 грн., за липень 2013 року в сумі - 8038,00 грн., за серпень 2013 року в сумі - 17230,00 грн., за вересень 2013 року в сумі - 26316,00 грн.

Як вбачається з п.3.1 акта перевірки № 4/12-09-22-37088798 від 10.01.2014 ПП «Лисвуглехим» у періоді з 01.10.2010 по 30.09.2013 мало взаємовідносини з ТОВ «Вектра 3000» на загальну суму ПДВ 388802,85 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 57308,80 грн., за травень 2012 року - 10698,97 грн., за червень 2012 року - 35447,90 грн., за липень 2012 року - 5274,17 грн., за серпень 2012 року - 4360,32 грн., за вересень 2012 року - 19471,70 грн., за жовтень 2012 року - 70100,46 грн., за листопад 2012 року - 20279,00 грн., за грудень 2012 року - 18931,60 грн., за лютий 2013 року - 50341,78 грн., за березень 2013 року - 25207,50 грн., за квітень 2013 року - 10655,70 грн., за травень 2013 року - 4368,90 грн., за червень 2013 року - 11405,80 грн., за липень 2013 року - 5537,65 грн., за серпень 2013 року - 14896,80 грн., за вересень 2013 року - 24515,80 грн.

ПП «Лисвуглехим» у періоді з 01.10.2010 по 30.09.2013 мало взаємовідносини з ТОВ «Вістол» на загальну суму ПДВ 24731,16 грн., у тому числі за липень 2012 року - 5040,00 грн., за серпень 2012 року - 3500,00 грн., за листопад 2012 року - 1800,00 грн., за грудень 2012 року - 1500,00 грн., за квітень 2013 року - 4025,83 грн., за травень 2013 року - 2232,00 грн., за липень 2013 року - 2500,00 грн., за серпень 2013 року - 2333,33 грн., за вересень 2013 року - 1800,00 грн.

ПП «Лисвуглехим» у періоді з 01.10.2010 по 30.09.2013 мало взаємовідносини з ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму ПДВ 10751,67 грн., у тому числі за червень 2011 року - 10751,67 грн.

Пославшись на акт перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 1/22/37377252 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2011 по 30.09.2013; акт перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 2/22/32926534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013; акт перевірки Алчевської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 31.01.2012 № 274/231/37288545 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Текора-Груп» (код за ЄДРПОУ 37288545) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.06.2011 по 30.06.2011, відповідачем зроблено висновок про порушення ПП «Лисвуглехим» вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що перевіркою виявлено факти оформлення ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» операцій з продажу товарів, виконання робіт на адресу ПП «Лисвуглехим», які не мали реального здійснення.

Господарські операції між ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» та ПП «Лисвуглехим» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу та основних фондів.

Відповідач зазначив, що наявність у позивача видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, отриманих від ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» не є безумовним підтвердженням того, що придбання товару мало місце.

Також, відповідач дійшов висновку, що по ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій.

На підставі акта перевірки № 4/12-09-22-37088798 від 10.01.2014 ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- від 14.01.2014 № 0000032200, яким ПП «Лисвуглехим» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 278761,00 грн., за штрафними санкціями - 66599,00 грн., всього на загальну суму 345360,00 грн. (а.с.18-19 том 1);

- від 14.01.2014 № 0000042200, яким ПП «Лисвуглехим» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 424286,00 грн., за штрафними санкціями - 103384,50 грн., всього на загальну суму 527670,50 грн. (а.с.20-21 том 1).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із ст.138 ПК України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ПП «Лисвуглехим» та ТОВ «Текора-Груп» укладено договір купівлі-продажу № 304лвх від 12.04.2011, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар (а.с.130 том 1).

Зазначену господарську операцію оформлено такими документами:

- податковими накладними: № 904 від 09.06.2011 на суму 19888,00 грн., у тому числі ПДВ - 3314,67 грн.; № 1003 від 10.06.2011 на суму 44622,00 грн., у тому числі ПДВ - 7437,00 грн. (а.с.131, 133 том 1);

- видатковими накладними: № 0906 від 09.06.2011 на суму 19888,00 грн., у тому числі ПДВ - 3314,67 грн.; № 1006 від 10.06.2011 на суму 44622,00 грн., у тому числі ПДВ - 7437,00 грн. (а.с.132, 134 том 1).

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Текора-Груп», позивач включив до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року (а.с.135-136 том 1).

Оплату за отриманий товар від ТОВ «Текора-Груп» позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по рахунку (а.с.137 том 1).

Крім того, ПП «Лисвуглехим» до матеріалів справи приєднано докази на підтвердження того, що договір, укладений між ПП «Лисвуглехим» та ТОВ «Текора-Груп», укладений позивачем в межах його господарської діяльності, з метою використання у господарській діяльності підприємства, а саме: видатковими та податковими накладними, виданими ПП «Лисвуглехим» на користь покупців товару (а.с.138-143 том 1).

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ПП «Лисвуглехим» та ТОВ «Вектра 3000» укладено договір № 604лвх від 10.04.2012, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар (а.с.149 том 1).

Зазначену господарську операцію оформлено такими документами:

- податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250 том 1; а.с.1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99 том 2);

- видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, 251 том 1; а.с.2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100 том 2).

Між ПП «Лисвуглехим» та ТОВ «Вістол» укладено агентський договір № 907лвха від 10.07.2012, відповідно до умов якого принципал доручає та зобов'язується сплатити, а агент зобов'язується надати принципалу послуги по сприянню в укладенні угод між принципалом та покупцями з метою збільшення об'єму продаж у принципала, сприяти укладенню угод на умовах, що вказані у цьому договорі (а.с.101-102 том 2).

До агентського договору № 907лвха від 10.07.2012 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 04.01.2013 (а.с.103 том 2).

Вказану господарську операцію оформлено такими документами:

- податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120 том 2);

- актами виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121 том 2).

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», позивач включив до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень-грудень 2012 року, лютий-вересень 2013 року (а.с.122-166 том 2).

Оплату за отриманий товар від ТОВ «Вектра 3000» та отримані послуги від ТОВ «Вістол» позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по рахунку (а.с.141-180 том 4).

Також, ПП «Лисвуглехим» до матеріалів справи приєднано докази на підтвердження того, що договори, укладені між ПП «Лисвуглехим», ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», укладені позивачем в межах його господарської діяльності, з метою використання у господарській діяльності підприємства, а саме: видатковими та податковими накладними, виданими ПП «Лисвуглехим» на користь покупців товару (а.с.167-250 том 2; а.с.1-124 том 3).

Матеріалами справи також підтверджено, що операції ПП «Лисвуглехим» з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» відображено у податковій звітності позивача по податку на додану вартість та податку на прибуток за спірний період (а.с.22-135 том 4).

Суд вважає за необхідне зазначити, що ДПІ у м. Лисичанську суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції з придбання ПП «Лисвуглехим» товарів від ТОВ «Текора-Груп» та ТОВ «Вектра 3000», а також послуг від ТОВ «Вістол» положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Не встановлено таких обставин і у судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що ПП «Лисвуглехим» документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол».

Крім того, дослідженням первинної документації судом встановлено, що позивачем визначено базу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, сформовано валові витрати підприємства та податковий кредит, визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість із дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ПП «Лисвуглехим», ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», що ґрунтуються на висновках актів перевірок ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 1/22/37377252 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2011 по 30.09.2013 (а.с.175-208 том 3); ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 2/22/32926534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 (а.с.209-240 том 3); Алчевської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 31.01.2012 № 274/231/37288545 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Текора-Груп» (код за ЄДРПОУ 37288545) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.06.2011 по 30.06.2011 (а.с.242-249 том 3), суд вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ПП «Лисвуглехим» - покупець товару, замовник послуг, на час здійснення господарських операцій, не мав обов'язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами - ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаних суб'єктів господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями підприємств-контрагентів, чи сприяння ухиленню цих підприємств від виконання податкових зобов'язань.

Суд вважає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Посилання представника відповідача на розбіжність між сумами ПДВ, зазначеними в розділі І «Податкові зобов'язання» додатка № 5 до декларацій з ПДВ за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» і сумами ПДВ, зазначеними у розділі ІІ «Податковий кредит» додатка № 5 до декларації з ПДВ по ПП «Лисвуглехим», як на доказ відсутності ознак реальності вчинених господарських операцій, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено, що вказану розбіжність виявлено відповідачем шляхом дослідження АІС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» режиму АІС «Автоматизована система» підпункту «Перегляд результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ», про що зазначено в акті перевірки № 4/12-09-22-37088798 від 10.01.2014 (а.с.50 том 1).

Разом з тим, з ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 по справі № 812/9874/13-а за позовом ТОВ «Вектра 3000» до ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії (а.с.132-137 том 3) вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 адміністративний позов ТОВ «Вектра 3000» задоволено частково, зобов'язано ГУ Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вектра 3000» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 82276511,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 81252372,00 грн., які було вилучено на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 1/22/37377252. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що податковому органу відповідно до ст.66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, у повноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість та податку на прибуток здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Судами згідно витягу з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» встановлено, що на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 1/22/37377252 ГУ Міндоходів у Луганській області анульовано показники задекларованих ТОВ «Вектра 3000» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 82276511,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 81252372,00 грн.

Відповідно, судами встановлено, що у податкового органу відсутнє право коригування платнику податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідачем суду не надано податкових повідомлень-рішень прийнятих податковими органами за результатами перевірок ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» на підставі актів від 31.01.2012 № 274/231/37288545, від 13.11.2013 № 2/22/32926534, від 13.11.2013 № 1/22/37377252.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що розбіжність показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з його контрагентами, яка виникла внаслідок коригування податковими органами таких показників на підставі актів перевірок ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень не є, з огляду на положення ст.70 КАС України, належними та допустимими, а відтак судом до уваги не беруться.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності товариства, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збільшено позивачу податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол».

Безпідставність збільшення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000032200 та № 0000042200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із положеннями ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 04 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 квітня 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Лисвуглехим» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 № 0000032200 та № 0000042200, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 № 0000032200, яким приватному підприємству «Лисвуглехим» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 345 360,00 грн. (триста сорок п'ять тисяч триста шістдесят гривень), з яких: за основним платежем у сумі 278 761,00 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят гривень), за штрафними санкціями у сумі 66 599,00 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 № 0000042200, яким приватному підприємству «Лисвуглехим» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 527 670,50 грн. (п'ятсот двадцять сім тисяч шістсот сімдесят гривень п'ятдесят копійок), з яких: за основним платежем у сумі 424 286,00 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят шість гривень), за штрафними санкціями у сумі 103 384,50 грн. (сто три тисячі триста вісімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Лисвуглехим» (місце знаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Шаумяна, 18, ідентифікаційний код 37088798) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 квітня 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова