Ухвала

від 21.05.2014 по справі 812/1066/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №812/1066/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі № 812/1066/14 за позовом Приватного підприємства «Лисвуглехім» до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000032200 та № 0000042200,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.02.2014 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000032200 та № 0000042200.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 року № 0000032200, яким приватному підприємству «Лисвуглехім» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 345360,00 грн., з яких: за основним платежем у сумі 278761,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 66599,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 року № 0000042200, яким приватному підприємству «Лисвуглехім» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 527670,50 грн., з яких: за основним платежем у сумі 424286,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 103384,50 грн..

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надіслав клопотання, в якому просив справу розглянути без участі представника відповідача. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Приватне підприємство «Лисвуглехім» є юридичною особою, зареєстрований 02.08.2010 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190722, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100299003 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 12, 16 т.1).

Відповідач - Державна податкова інспекція в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 23.12.2013 року по 27.12.2013 року Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Лисвуглехім» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол». За результатами перевірки складено акт № 4/12-09-22-37088798 від 10.01.2014 (а.с.22-94 том 1).

Проведеною перевіркою відповідачем встановлено порушення:

- п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму 278761,00 грн., у тому числі: 2 квартал 2011 року у сумі 12365,00 грн.; 2 квартал 2012 року у сумі 108625,00 грн.; 3 квартал 2012 року у сумі 38718,00 грн.; 4 квартал 2012 року у сумі 119053,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму 424286,00 грн., в тому числі по періодам: за червень 2011 року в сумі 10752,00 грн., квітень 2012 року в сумі - 57308,00 грн., за травень 2012 року в сумі - 10698,00 грн., за червень 2012 року в сумі - 35447,00 грн., за липень 2012 року в сумі - 10314,00 грн., за серпень 2012 року в сумі - 7860,00 грн., за вересень 2012 року в сумі - 18700,00 грн., за жовтень 2012 року в сумі - 70873,00 грн., за листопад 2012 року в сумі - 22079,00 грн., за грудень 2012 року в сумі - 20432,00 грн., за лютий 2013 року в сумі - 50342,00 грн., за березень 2013 року в сумі - 25208,00 грн., за квітень 2013 року в сумі - 14682,00 грн., за травень 2013 року в сумі - 6601,00 грн., за червень 2013 року в сумі - 11406,00 грн., за липень 2013 року в сумі - 8038,00 грн., за серпень 2013 року в сумі - 17230,00 грн., за вересень 2013 року в сумі - 26316,00 грн..

Як вбачається з п.3.1 акту перевірки ПП «Лисвуглехім» у перевіряє мий період мало взаємовідносини :

- з ТОВ «Вектра 3000» на загальну суму ПДВ 388802,85 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 57308,80 грн., за травень 2012 року - 10698,97 грн., за червень 2012 року - 35447,90 грн., за липень 2012 року - 5274,17 грн., за серпень 2012 року - 4360,32 грн., за вересень 2012 року - 19471,70 грн., за жовтень 2012 року - 70100,46 грн., за листопад 2012 року - 20279,00 грн., за грудень 2012 року - 18931,60 грн., за лютий 2013 року - 50341,78 грн., за березень 2013 року - 25207,50 грн., за квітень 2013 року - 10655,70 грн., за травень 2013 року - 4368,90 грн., за червень 2013 року - 11405,80 грн., за липень 2013 року - 5537,65 грн., за серпень 2013 року - 14896,80 грн., за вересень 2013 року - 24515,80 грн.

- з ТОВ «Вістол» на загальну суму ПДВ 24731,16 грн., у тому числі за липень 2012 року - 5040,00 грн., за серпень 2012 року - 3500,00 грн., за листопад 2012 року - 1800,00 грн., за грудень 2012 року - 1500,00 грн., за квітень 2013 року - 4025,83 грн., за травень 2013 року - 2232,00 грн., за липень 2013 року - 2500,00 грн., за серпень 2013 року - 2333,33 грн., за вересень 2013 року - 1800,00 грн.

- з ТОВ «Текора-Груп» на загальну суму ПДВ 10751,67 грн., у тому числі за червень 2011 року - 10751,67 грн..

Податковий орган в акті перевірки позивача послався на:

- акт перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області № 1/22/37377252 від 13.11.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2011 року по 30.09.2013 року;

- акт перевірки ГУ Міндоходів у Луганській області № 2/22/32926534 від 13.11.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року;

- акт перевірки Алчевської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області № 274/231/37288545 від 31.01.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Текора-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

На підставі вищезазначених актів відповідачем зроблено висновок про порушення ПП «Лисвуглехім» вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що перевіркою виявлено факти оформлення ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» операцій з продажу товарів, виконання робіт на адресу ПП «Лисвуглехім», які не мали реального здійснення.

На думку податкового органу господарські операції ПП «Лисвуглехім» та вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу та основних фондів.

Відповідач зазначив в акті, що наявність у позивача видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, отриманих від ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» не є безумовним підтвердженням того, що придбання товару мало місце, а тому відповідач дійшов висновку, що по ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій.

На підставі акту перевірки № 4/12-09-22-37088798 від 10.01.2014 року ДПІ у м.Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області 14.01.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000032200, яким ПП «Лисвуглехім» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 278761,00 грн., за штрафними санкціями - 66599,00 грн., всього на загальну суму 345360,00 грн. (а.с.18-19 том 1);

- № 0000042200, яким ПП «Лисвуглехім» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 424286,00 грн., за штрафними санкціями - 103384,50 грн., всього на загальну суму 527670,50 грн. (а.с.20-21 т. 1).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності до ст.138 ПК України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПП «Лисвуглехім» та ТОВ «Текора-Груп» укладено договір купівлі-продажу № 304лвх від 12.04.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобо'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар (а.с.130 том 1).

Зазначену господарську операцію оформлено наступними документами:

- податковими накладними: № 904 від 09.06.2011 року на суму 19888,00 грн., у тому числі ПДВ - 3314,67 грн.; № 1003 від 10.06.2011 року на суму 44622,00 грн., у тому числі ПДВ - 7437,00 грн. (а.с.131, 133 том 1);

- видатковими накладними: № 0906 від 09.06.2011 року на суму 19888,00 грн., у тому числі ПДВ - 3314,67 грн.; № 1006 від 10.06.2011 року на суму 44622,00 грн., у тому числі ПДВ - 7437,00 грн. (а.с.132, 134 том 1).

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Текора-Груп», позивач включив до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року (а.с.135-136 том 1).

Оплату за отриманий товар від ТОВ «Текора-Груп» позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по рахунку (а.с.137 том 1).

Крім того, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що договір між ПП «Лисвуглехім» та ТОВ «Текора-Груп» укладений позивачем в межах його господарської діяльності, з метою використання у господарській діяльності підприємства, а саме: видатковими та податковими накладними, виданими ПП «Лисвуглехім» на користь покупців товару (а.с.138-143 том 1).

Далі, з матеріалів справи вбачається, що між ПП «Лисвуглехім» та ТОВ «Вектра 3000» укладено договір № 604лвх від 10.04.2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар (а.с.149 том 1).

Зазначена господарська операція підтверджується наступними документами:

- податковими накладними (а.с.150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250 т. 1; а.с.1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99 т. 2);

- видатковими накладними (а.с.151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, 251 т. 1; а.с.2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100 т.2).

Між ПП «Лисвуглехім» та ТОВ «Вістол» укладено агентський договір № 907лвха від 10.07.2012 року, відповідно до умов якого принципал доручає та зобов'язується сплатити, а агент зобов'язується надати принципалу послуги по сприянню в укладенні угод між принципалом та покупцями з метою збільшення об'єму продаж у принципала, сприяти укладенню угод на умовах, що вказані у цьому договорі (а.с.101-102 т. 2).

До агентського договору № 907лвха від 10.07.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 04.01.2013 року (а.с.103 том 2).

Вказану господарську операцію оформлено такими документами:

- податковими накладними (а.с.104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120 т. 2);

- актами виконаних робіт (а.с.105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121 т. 2).

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», позивач включив до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень-грудень 2012 року, лютий-вересень 2013 року (а.с.122-166 т. 2).

Оплату за отриманий товар від ТОВ «Вектра 3000» та отримані послуги від ТОВ «Вістол» позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по рахунку (а.с.141-180 т.4).

Крім того, в матеріалах справи наявні договори між ПП «Лисвуглехім», ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», укладені позивачем в межах його господарської діяльності, з метою використання у господарській діяльності підприємства, та документи, які підтверджують виконання вказаних договорів - видаткові та податкові накладні, видані ПП «Лисвуглехім» на користь покупців товару (а.с.167-250 т. 2; а.с.1-124 т. 3).

Матеріалами справи також підтверджено, що операції ПП «Лисвуглехім» з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», ТОВ «Текора-Груп» відображено у податковій звітності позивача по податку на додану вартість та податку на прибуток за спірний період (а.с.22-135 т. 4).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ДПІ у м.Лисичанську не надано належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції з придбання ПП «Лисвуглехім» товарів від ТОВ «Текора-Груп» та ТОВ «Вектра 3000», а також послуг від ТОВ «Вістол» положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, з чим погоджується колегія суддів. Не надано таких доказів апелянтом і суду апеляційної інстанції,та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Навпаки, наявними матеріалами справи (первинною бухгалтерською та податковою документацією) підтверджується реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Текора-Груп», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол», а також, що позивачем визначено базу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, сформовано валові витрати підприємства та податковий кредит, визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість із дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ПП «Лисвуглехім» та його контрагентами, що ґрунтуються на висновках актів перевірок контрагентів, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області по даній справі не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000032200 та № 0000042200 від 14.01.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі № 812/1066/14 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі № 812/1066/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін