Рішення

від 03.04.2014 по справі 914/4077/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 р. Справа № 914/4077/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд», м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-Зв'язок», м. Львів

про стягнення 355 268, 33 дол. США (що у гривневому еквіваленті становить 2 839 659, 76 грн.) та 114 304, 72 грн.

Суддя Мороз Н. В.

Суддя Кітаєва С. Б.

Суддя Щигельська О. І.

При секретарі Н. Кривка

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача-1: Cтасів Р. З.

Від відповідача-2: н/з

Суть спору :

Позов подано публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк", м. Львів до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд», м. Львів, до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-Зв'язок», м. Львів про стягнення солідарно 355 268, 33 дол. США (що у гривневому еквіваленті становить 2 839 659, 76 грн.) та 114 304, 72 грн.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 19.11.2013р.

Для об»єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами суду від 19.11.2013р., 10.12.2013р., 24.12.2013р., 16.01.2014р., 04.02.2014р., 19.02.2014р., 04.03.2014р., 18.03.2014р. з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 10.12.2013р. суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду.

Строк вирішення спору було продовжено ухвалою від 24.12.2013р.

Ухвалою суду від 16.01.2014р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Ухвалою від 04.03.2014р. судом повернуто без розгляду подану позивачем заяву від 03.03.2014р. №10-3/4573 про збільшення розміру позовних вимог з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою суду від 18.03.2014р. продовжено строк вирішення спору.

Заявою про збільшення позовних вимог від 17.03.2014р. №10-3/5442 позивач просить суд стягнути з відповідачів 344 361, 89 дол. США (що еквівалентно 2 752 484, 59 грн.) - заборгованості по тілу кредиту, 10 906, 44 дол. США (що еквівалентно 87 175, 17 грн.) - відсотків за користування коштами, 2 884, 40 грн. - комісії за користування кредитом, 111 420, 32 грн. - пені.

`В судове засідання 03.04.2014р. представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача-1 в судове засідання з"явився. Заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі від 18.03.2014р. підтримав. Крім того, подав клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1(один) рік, а також документи, що підтверджують фінансовий стан підприємства.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання яким просить суд при винесенні рішення і задоволенні позовних вимог надати відстрочку його виконання 1(один) рік, а також документи, що підтверджують фінансовий стан підприємства.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, створивши сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

19.06.2008р. між відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Фольксбанк», перейменоване на публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом №48 від 11.10.2013р.) (позивач, за договором - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «МК-Буд» (відповідач-1, за договором - позичальник) укладено кредитний договір №КР28674.

Сторонами неодноразово вносилися зміни і доповнення до зазначеного договору №КР28674 від 19.06.2008р. у вигляді додатків та додаткових угод до кредитного договору.

Судом досліджено оригінал вказаного договору та додатків до нього, копії яких наявні в матеріалах справи. Умови кредитного договору не суперечать законодавству України і продовжують діяти в частині невиконаних зобов'язань.

Відповідно до умов зазначеного договору, банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 700 000, 00 дол. США строком на 5 років, а позичальник зобов'язується повернути банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що містяться у додатках до кредитного договору та є його невід'ємною частиною, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбаченим кредитним договором.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №КР28674 від 19.06.2008р., між публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» (за договором - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «МКБУД-Зв'язок» (відповідач-2, за договором - поручитель) укладено договір поруки №28647/S-4.

У відповідності до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушенні зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов укладеного договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за своєчасне виконання боржником його зобов'язань за договором основного зобов'язання (кредитний договір №КР28674 від 19.06.2008р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 грошові кошти в сумі передбаченій договором, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 26.06.2008р. та платіжним дорученням №1 від 31.10.2008р. (в матеріалах справи). Однак, товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Буд» своїх зобов'язань за договором щодо повернення суми кредиту не виконало, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 344 361, 89 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 2 752 484, 59 грн.

Відповідачами не надано доказів погашення заявленої в позові до стягнення суми заборгованості за кредитом, її розмір представником відповідача-1 не заперечувався.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Зазначені правові норми та відповідні зобов'язання ТзОВ «МК-Буд» щодо сплати позивачеві процентів за користування кредитом у сумі 10 906, 44 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 87 175, 17 грн. - порушені.

Крім того, у відповідності до п. 5.2.13 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити у термін до 25.06.2008р. плату за розрахункове обслуговування кредиту згідно тарифів банку в розмірі 0,1% від суми наданого кредиту, тобто 700 дол. США у гривнях по курсу НБУ на день оплати. Надалі, щорічно, не пізніше 25.06.2009 року, 25.06.2010 року, 25.06.2011 року, 25.06.2012 року сплачувати плату за розрахункове обслуговування кредиту згідно тарифів банку в розмірі 0,1% від залишку заборгованості по кредиту у гривнях по курсу НБУ на день оплати. Розрахунки позовних вимог, подані позивачем, вказують на відсутність оплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 2 884, 40 грн. Відповідачем-1 не надано доказів погашення заявленої в позові до стягнення суми заборгованості за такою комісією, її розмір не заперечувався представником відповідача-1.

За несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання (п.6.2 кредитного договору).

За несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання (п.6.3 кредитного договору).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України). Одним з правових наслідків порушення зобов'язання ст.611 ЦК України визначає сплату неустойки.

На підставі наведеного, позивачем правомірно нараховано відповідачу-1 пеню за період з 01.08.2013р. по 02.02.2014р., що у відповідності до поданої заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку становить 111 420, 32 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічно, ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем належними і допустимими доказами доведено підставність позовних вимог, доказів протилежного відповідачами не надано.

Згідно п. 6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як з"ясовано в судовому засіданні, на даний час підприємства відповідачів знаходяться у скрутному фінансовому становищі, що підтверджено, зокрема, звітом про фінансові результати ТзОВ «МК-Буд» за 2013р., відповідно до якого останнє зазнало чистого збитку на загальну суму 1 960 800, 00 грн., що на даний момент ускладнює своєчасне виконання рішення суду. Крім того, із фінансового звіту про результати діяльності ТзОВ «МКБУД-Зв'язок» за 2013р. вбачається, що у 2013р. підприємство почало відновлювати діяльність і платоспроможність, оскільки за 2012р. в діяльності останнього існував чистий збиток у розмірі 256 000, 00 грн.

Крім того, підприємствами відповідачів подано докази про виконання останніми робіт, які фінансуються із бюджетів різних рівнів. Фінансова ситуація, яка склалася на даний час в країні не дає можливості підприємствам відповідача-1 та відповідача-2 отримати кошти з державного бюджету за виконані роботи. Відтак, з метою уникнення припинення діяльності та недопущення фактичного банкрутства підприємств відповідачів, останніми подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік.

Розглянувши подані ТзОВ «МК-Буд» та ТзОВ «МКБУД-Зв'язок» докази, суд дійшов висновку, що наведені відповідачами обставини свідчать про те, що виконання рішення суду у встановлений строк, без надання відстрочки може спричинити негативні наслідки для боржників, зокрема призвести до неможливості придбання матеріалів та устаткування, що унеможливить здійснення основного виду діяльності та спричинить фактичну зупинку підприємств. Задоволення поданої боржниками заяви дозволить уникнути припинення функціонування підприємств, дасть змогу останнім активізувати діяльність по стягненню дебіторської заборгованості боржників і таким чином вирішити фінансові проблеми, а також сприятиме збереженню майнових фондів підприємства.

Враховуючи те, що відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності ТзОВ «МК-Буд» та ТзОВ «МКБУД-Зв'язок», так і зробить реальною можливість отримання боргу ПАТ «ВіЕс Банк», суд, з урахуванням усіх обставин справи, дійшов висновку клопотання відповідачів задоволити частково та відстрочити виконання рішення суду на 6 (шість) місяців.

Відтак, враховуючи вищенаведене, солідарному стягненню з відповідачів підлягає 344 361, 89 дол. США (що еквівалентно 2 752 484, 59 грн.) - непогашеної заборгованості по тілу кредиту, 10 906, 44 дол. США (що еквівалентно 87 175, 17 грн.) - несплачених відсотків за користування коштами, 2 884, 40 грн. - комісії за обслуговування кредиту, 111 420, 32 грн. - пені за прострочення сплати кредиту та процентів.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати, сплачені за подання позову, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд», м. Львів, вул. Піддубного, 3 (код ЄДРПОУ 35327189) та товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-Зв'язок», м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5В, офіс, 304 (код ЄДОРПОУ 37879381) на користь публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів, вул. Грабовського, 11 (код ЄДРПОУ 19358632) - 344 361, 89 дол. США (що еквівалентно 2 752 484, 59 грн.) - заборгованості по тілу кредиту, 10 906, 44 дол. США (що еквівалентно 87 175, 17 грн.) - відсотків за користування коштами, 2 884, 40 грн. - комісії за користування кредитом, 111 420, 32 грн. - пені. Відстрочити виконання рішення суду на 6 (шість) місяців.

3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд», м. Львів, вул. Піддубного, 3 (код ЄДРПОУ 35327189) та товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-Зв'язок», м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5В, офіс, 304 (код ЄДОРПОУ 37879381) на користь публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів, вул. Грабовського, 11 (код ЄДРПОУ 19358632) - 58 934, 72 грн. судового збору.

4. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд», м. Львів, вул. Піддубного, 3 (код ЄДРПОУ 35327189) та товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-Зв'язок», м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5В, офіс, 304 (код ЄДОРПОУ 37879381) - 114, 57 грн. судового збору в доход державного бюджету.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 08.04.2014р.

Суддя Мороз Н. В.

Суддя Кітаєва С. Б.

Суддя Щигельська О. І.