Ухвала
від 25.03.2014 по справі 826/3809/13-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2014 р. м. Київ К/800/47783/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 року

у справі №826/3809/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2012 року №0000230707 та №0000240707.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Укрсадпром» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 663646,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

За результатами перевірки встановлено порушення п.1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, абзацу «б» підпункту 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

За наслідками перевірки ДПІ в Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2012 року №0000230707, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 632597,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2012 року №0000240707, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ТОВ «Укрсадпром» було неправомірно сформовано податковий кредит за операціями з ТОВ «Ділком» та ТОВ «Грейн Лайн», оскільки останні були безтоварними та проведеними, на думку судів, без мети настання реальних наслідків, лише з метою отримання податкової вигоди товариством.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено належних та допустимих доказів, як то відповідних первинних документів та пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів позивача щодо періоду та обсягу вчинення останнім порушень вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин. При цьому, в процесі розгляду даної справи, судами не були дослідженні реальність здійснення господарських операцій, факти придбання та подальшого використання товару. Також залишено поза увагою необхідність встановлення у подібних випадках юридично значимих фактів, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів. Крім того, судами з посиланням на відповідні первинні документи, не з'ясовано наявності або відсутності між позивачем та його контрагентами у межах спірних правовідносин взаємно узгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідно до приписів статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Покладаючи на позивача обов'язок доведення відсутності його вини у вчинених правопорушеннях, суди тим самим порушили норми процесуального права, а саме приписи наведеної вище статті КАС України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №826/3809/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К. Судді (підпис)Карась О.В. (підпис)Рибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 27.03.2014р.

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення25.03.2014
Оприлюднено11.04.2014
Номер документу38158811
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/3809/13-а

Ухвала від 09.07.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Федотов І.В.

Ухвала від 12.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 10.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 30.06.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Коротких О.А.

Ухвала від 17.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Постанова від 11.11.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Федотов І.В.

Ухвала від 09.07.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Федотов І.В.

Постанова від 05.06.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Амельохін В.В.

Ухвала від 25.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 30.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні