Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/3809/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2014 року 09:54 № 826/3809/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкових повідомлень - рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.07.2011р. №0000230707 та №0000240707.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013р. в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвалою суду від 24.04.2014р. справу прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 28.05.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укрсадпром" зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, свідоцтво за № 10381050001001613 від 28.07.2000р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 31082916.

Перебуває на податковому обліку в ДТП у Дніпровському районі м Києва. Зареєстроване як платник ПДВ в ДПІ у м. Чернівці з 03.08.00р. за №33027808, анульовано 26.01.2007р., перереєстровано в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 26.01.2007 за №1000015345 у зв'язку із зміною адреси.

ТОВ "Укрсадпром" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.08.2000р. за № 45273 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

ТОВ "Укрсадпром" зареєстроване як платника ПДВ в ДПI у м. Чернівці з 03.08.2000р. року за № 33027808, анульовано 26.01.2007 року, перереєстровано в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 26.01.2007р. за № 100015345 у зв'язку зі зміною адреси.

ДПІ в Дніпровському районі м. Києва на підставі ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Укрсадпром" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 663 646 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної невиїзної перевірки від 08.07.2011р. №3619/07-032/31082916 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, встановлено:

на порушення п.п. 7.4.1, п.п. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями ТОВ "Укрсадпром" завищено суму податкового кредиту за грудень 2010р. (попередній звітний період) в розмірі - 632 597 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010р.;

на порушення п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, абзацу "б" підпункту 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ТОВ "Укрсадпром" завищено суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2011р. в розмірі - 632 597 грн.

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що операції між позивачем та ТОВ "Ділкор" та ТОВ "Грейн Лайн" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Взаємовідносини між ТОВ "Укрсадпром" та зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, податковим органом встановлено, що наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно, у ТОВ "Укрсадпром" не виникло право на податковий кредит, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ в Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011р. №0000230707, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 632 597,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011р. №0000240707, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Як було вже встановлено судами, згідно з договорами від 22.12.2010р. №288 та від 14.12.2010р. №284 на поставку сої врожаю 2010 року ТОВ "Ділкор" в грудні 2010р. виписано податкові накладні: від 14.12.2010р. №119 сума ПДВ поставки сої - 206000,0 грн., від 16.12.2010р. №121 сума ПДВ - 14372,62 грн., від 27.12.2010р. №123 сума ПДВ - 18421,65 грн., від 28.12.2010р. №125 сума ПДВ -18421,65 грн.

Зазначені податкові накладні включені ТОВ "Укрсадпром" до реєстру отриманих податкових накладних на грудень 2010р. (попередній звітний період) та податкового кредиту з податку на додану вартість. Згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України по ТОВ "Ділкор" встановлено розбіжності на суму 277877,6 грн.

Розбіжності виникли у зв'язку із зменшенням суми податкових зобов'язань ТОВ "Ділкор", згідно з актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2011р. №170/23-9/35910506 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Ділкор" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р.

Зокрема, з вказаного акту вбачається, що ТОВ "Ділкор" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головної книги, журнали-ордери та картки рахунків №№311 "поточні рахунки в національній валюті", 361 "розрахунки з вітчизняними покупцями", 70 "доходи від реалізації", 641 "розрахунки по податкам", 643 "податкові зобов'язання", 681 "розрахунки по авансам отриманим", податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

ТОВ "Ділкор" в порушення п.2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. №996-XlV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" зі змінами та доповненнями, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в завищено податкові зобов'язання за період лютий 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р., у сумі 3 624 711 грн.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ "Укрсадпром" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Ділкор" у розмірі 277 877 грн.

Окрім того, судом встановлено, що між ТОВ "Укрсадпром" та ТОВ "Грейн Лайн" укладено договір №285 від 15.12.2010р., згідно якого Продавець (ТОВ "Грейн Лайн") зобов'язується продати Покупцю (ТОВ "Укрсадпром") товар (сою) в загальній кількості 250 метричних тон насипом.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів ТОВ "Грейн Лайн" виписано податкові накладні від 28.12.2010р. №41 сума ПДВ поставки сої - 7584,75 грн., від 17.12.2010р. №35 сума ПДВ - 42 204,00 грн., від 24.12.2010р. №40 сума ПДВ - 80 466,67 грн.

Окрім того, між позивачем і ТОВ "Грейн Лайн" укладено договір №286 від 15.12.2010р., згідно якого Продавець (ТОВ "Грейн Лайн") зобов'язується продати Покупцю (ТОВ "Укрсадпром") товар (сою) в загальній кількості 255 метричних тон насипом. За вказаним договором ТОВ "Грейн Лайн" виписано податкову накладну від 17.12.2010р. №36 сума ПДВ поставки сої 131 668,67 грн.

Також, відповідно до договору №287 від 17.12.2010р., Продавець (ТОВ "Грейн Лайн") зобов'язується продати Покупцю (ТОВ "Укрсадпром" товар (сою) в загальній кількості 180 метричних тон насипом.

На підтвердження виконання договору ТОВ "Грейн Лайн" виписано податкові накладні: від 23.12.2010р. №37 сума ПДВ поставки сої - 16 666,67 грн., від 17.12.2010р. №38 сума ПДВ - 76 127,33 грн.

Вищевказані податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року (попередній звітний період) та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проте, згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України по ТОВ "Грейн Лайн" встановлено розбіжності на суму 354 718 грн.

Розбіжності виникли у зв'язку із зменшенням суми податкових зобов'язань ТОВ "Грейн Лайн" згідно з актом ДПІ у Подільському районі м. Києва від 12.03.2011р. №5/23-304/37038155 про проведення аналізу діяльності ТОВ "Грейн Лайн" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.

У вказаному акті зазначено, що оскільки засновник, директор та головний бухгалтер підприємства - одна особа і підприємство не знаходиться за юридичною адресою, то ТОВ ТОВ "Грейн Лайн" не могло здійснювати господарську діяльність.

У результаті порушення ТОВ "Грейн Лайн" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер та є нікчемними.

Враховуючи зазначені обставини, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "Укрсадпром" безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Грейн Лайн" у період, що підлягає аналізу за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "Укрсадпром".

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ "Укрсадпром" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Грейн Лайн" у розмірі 354 718,9 грн.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Крім того, на вимогу суду позивачем та відповідачем не були надані первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами позивача. Позивачем надано лише Сертифікати якості для подальшої реалізації товару.

Разом з тим, судом викликались в якості свідків директори вказаних контрагентів позивача. В судове засідання з'явився ОСОБА_2, який в період з 2009 по 2013 роки був директором ТОВ «Ділкорн», який в судовому засіданні пояснив, що податкові накладні №119 від 14.12.2010р., №121 від 16.12.2010р., №123 від 27.12.2010р., №125 від 28.12.2010р. підписувались бухгалтером підприємства ОСОБА_3 На вимогу суду надати наказ на підтвердження повноважень вказаної особи на підпис податкових накладних, ОСОБА_2 та ТОВ «Ділкорн» надано не було.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що на момент укладання договорів позивача з ТОВ «Грейн Лайн» працював заступником директора та в перевіряємий період первинну бухгалтерську документацію не підписував, оскільки це не входило до його посадових обов'язків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011р. №0000230707 та №0000240707, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.06.2014р.

Суддя В.В. Амельохін