Постанова

від 11.11.2014 по справі 826/3809/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3809/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» (далі - позивач, ТОВ «Укрсадпром») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року №0000230707 та №0000240707.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року було скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрсадпром» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрсадпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 663646,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника в банку, за результатами якої складено акт від 08.07.2011 року №3619/07-032/31082916.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки, позивачем завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року в розмірі 632597,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року, а також до завищення суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню на рахунок платника в банку за січень 2011 року в розмірі 632597,00 грн.

Такі висновки відповідача аргументовані фіктивністю правовідносин між позивачем і ТОВ «Ділкорн», ТОВ «Грейн Лайн» у період часу, за який проводилась перевірка.

На підставі акту від 08.07.2011 року №3619/07-032/31082916 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000230707, яким позивачу встановлено бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 632597,00 грн., та №0000240707, яким товариству нараховані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції, вчинені між позивачем і ТОВ «Ділкорн», ТОВ «Грейн Лайн», не мають реального характеру, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо правовідносин, які виникли після 01.01.2011 року, Законів України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) щодо правовідносин, які виникли до 01.01.2011 року, «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

П.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що 200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналогічні правові положення закріплені у ст.7 Закону №168/97-ВР.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналогічні правові приписи містяться у п.2.4 Положення №88.

Отже, з наведених законодавчих положень вбачається, що правильність визначення платником від'ємного значення з ПДВ та суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, безпосередньо залежить від наявності в нього права на формування податкового кредиту. При цьому, підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність одночасно двох умов: 1) первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних; 2) наявність в осіб, які здійснюють нарахування податку та складання податкових накладних, статусу платника податку.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у періоди часу, за які контролюючим податковим органом було проведено перевірку податкової звітності позивача, ним, зокрема, були укладені договори поставки з ТОВ «Ділкорн» і ТОВ «Грейн Лайн».

При цьому, реальність фінансово-господарських операцій між ТОВ «Укрсадпром» і ТОВ «Ділкорн» за договорами поставки сої від 14.12.2010 року №284 та від 22.12.2010 року №288 та між ТОВ «Укрсадпром» і ТОВ «Грейн Лайн» за договорами купівлі-продажу від 15.12.2010 року №№285, 286 та від 17.12.2010 року №287 підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактури, банківськими виписками.

Крім того, у матеріалах справи наявні докази переміщення та зберігання на елеваторі товару, придбаного позивачем у зазначених контрагентів на підставі спірних договорів, а саме: 1) копія договору, укладеного між позивачем і перевізником - ТОВ «Сан Вей», від 14.12.2010 року №53 з відповідними додатками №№1,2,3,4; 2) копії договорів зберігання, укладених між ТОВ «Укрсадпром» з ТОВ «АСТІ Знаменський елеватор» від 01.12.2010 року №80 із додатком №1, з ТОВ «АГРОТЕК-ХПП» від 14.12.2010 року №47, відповідні копії складських квитанцій.

Судова колегія зазначає, що всі перелічені документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення №88, а з вантажно-митної декларації №UА/310829124129, в якій зафіксовано факт вивезення позивачем з України 07.02.2011 року насіння сої врожаю 2010 року, що засвідчено органом митного контролю, вбачається подальший рух товару, придбаного ТОВ «Укрсадпром» у ТОВ «Ділкорн» і ТОВ «Грейн Лайн» за спірними договорами поставки.

Таким чином, оскільки товарність спірних фінансово-господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами повністю підтверджується матеріалами справи, то колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про фіктивність правовідносин між ТОВ «Укрсадпром» і ТОВ «Ділкорн», ТОВ «Грейн Лайн», що надає достатні правові підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року №0000230707 та №0000240707.

Посилання відповідача в акті перевірки позивача на порушення його контрагентами вимог податкового законодавства, що зафіксовані в актах перевірок ТОВ «Ділкорн» і ТОВ «Грейн Лайн», судова колегія вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах права, з огляду на наступне.

Зі змісту ст.61 Конституції України вбачається, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншого суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, у галузі податкових правовідносин.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що відповідачем, у порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, апелянтом надано суду достатні та необхідні докази, з яких вбачається реальність його фінансово-господарських правовідносин з ТОВ «Ділкорн» і ТОВ «Грейн Лайн» у спірний період часу та правомірність формування позивачем податкового кредиту за їх результатами і, відповідно, визначення суми бюджетного відшкодування на цій підставі.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212, 254 КАС України , колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 22.07.2011 року №0000230707 та №0000240707 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.