Ухвала

від 17.03.2015 по справі 826/3809/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ К/800/59609/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року по справі №826/3809/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсадпром» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року №0000230707 та №0000240707.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрсадпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 663646,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника в банку, за результатами якої встановлено порушення позивачем п.200.5 ст.200 ПК України, п.1.8, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2, абз. «б» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

Такі висновки відповідача аргументовані фіктивністю правовідносин між позивачем і ТОВ «Ділкорн», ТОВ «Грейн Лайн» у період часу, за який проводилась перевірка.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000230707 на суму 632597,00 грн., та №0000240707 на суму 1,00 грн.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналогічні правові положення закріплені у ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судами встановлено, що у періоди часу, за які контролюючим податковим органом було проведено перевірку податкової звітності позивача, ним, зокрема, були укладені договори поставки з ТОВ «Ділкорн» і ТОВ «Грейн Лайн».

Реальність фінансово-господарських операцій між ТОВ «Укрсадпром» і ТОВ «Ділкорн» за договорами поставки сої від 14.12.2010 року №284 та від 22.12.2010 року №288 та між ТОВ «Укрсадпром» і ТОВ «Грейн Лайн» за договорами купівлі-продажу від 15.12.2010 року №285, №286 та від 17.12.2010 року №287 підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактури, банківськими виписками.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази переміщення та зберігання на елеваторі товару, придбаного позивачем у зазначених контрагентів на підставі спірних договорів, а саме: 1) копія договору, укладеного між позивачем і перевізником - ТОВ «Сан Вей», від 14.12.2010 року №53 з відповідними додатками №№1,2,3,4; 2) копії договорів зберігання, укладених між ТОВ «Укрсадпром» з ТОВ «АСТІ Знаменський елеватор» від 01.12.2010 року №80 із додатком №1, з ТОВ «АГРОТЕК-ХПП» від 14.12.2010 року №47, відповідні копії складських квитанцій.

Судами встановлено, що всі перелічені документи складені із дотриманням вимог ст.9 Закону №996-XIV, а з вантажно-митної декларації №UА/310829124129, в якій зафіксовано факт вивезення позивачем з України 07.02.2011 року насіння сої врожаю 2010 року, що засвідчено органом митного контролю, вбачається подальший фактичний рух товару, придбаного ТОВ «Укрсадпром» у ТОВ «Ділкорн» і ТОВ «Грейн Лайн» за спірними договорами поставки.

Таким чином, оскільки товарність спірних фінансово-господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами повністю підтверджується матеріалами справи, то колегія суддів погоджується з висновками судів щодо безпідставності доводів відповідача про фіктивність правовідносин між ТОВ «Укрсадпром» і ТОВ «Ділкорн», ТОВ «Грейн Лайн».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року по справі №826/3809/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підпис Ланченко Л.В. підпис Лосєв А.М.