Ухвала

від 31.03.2014 по справі 2а-6430/12/0170/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2014 р. м. Київ К/800/30299/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Харченка К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі №2а-6430/12/0170/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Джанкойський елеватор»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в АР Крим ДПС від 06.06.2012 № 0015382200, від 29.10.2012 № 0024361502, від 28.11.2012 № 0026491502. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Джанкойський елеватор» витрати зі сплати судового збору в сумі 6438,00 грн.

Джанкойська ОДПІ АР Крим ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, наголошуючи на тому, що позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у березні 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних у грудні 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Джанкойською ОДПІ АР Крим ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Джанкойський елеватор» з питань дотримання правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 25.05.2012 № 1465/22-00/00952025. Цим актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за березень 2012 року податку на додану вартість в сумі 4577000 грн. на підставі податкових накладних, виписаних Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сагрант Плюс» у грудні 2011 року. Орган державної податкової служби вважав, оскільки позивач не скористався правом сформувати податковий кредит у грудні 2011 року на дату першої визначеної в п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України події - списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів, то він втратив таке право. Інших фактичних підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит податковий орган не визначає, товарність господарських операцій не оспорює.

На підставі акту перевірки від 25.05.2012 № 1465/22-00/00952025 прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0015382200 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 4577000 грн.

Джанкойською ОДПІ АР Крим ДПС 15.10.2012 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Джанкойський елеватор» за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 15.10.2012 № 2918/1502/00952025. Цим актом зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за N№ 1490/20228. Порушення цієї норми полягало в тому, що позивач не зменшив в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість залишок від'ємного значення в сумі 4577000,00 грн. за результатами перевірки податкового органу, висновки якої викладено в акті від 25.05.2012 № 1465/22-00/00952025.

На підставі акту перевірки від 15.10.2012 № 2918/1502/00952025 прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0024361502 про зменшення позивачеві від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 4577000 грн.

Джанкойською ОДПІ АР Крим ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2012 № 3494/1502/00952025. Цим актом перевірки зафіксовано порушення аналогічне попередньому.

На підставі акту перевірки від 20.11.2012 № 3494/1502/00952025 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0026491502 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 4577000 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається відповідач в касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзац 1 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України забороняє відносити до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту закон ставить залежно від першої із визначених в ньому подій, при цьому таке право обов'язково має бути підтверджено належним чином оформленою податковою накладною. Водночас, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, закон передбачає збереження такого права протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Зважаючи на включення позивачем до податкового кредиту податку в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність зменшення позивачеві від'ємного значення за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на повне встановлення судами попередніх інстанцій обставин та надання їм правової оцінки на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні відносини, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун