Постанова

від 07.04.2014 по справі 905/3012/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 905/3012/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Євсікова О.О.

Картере В.І.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Ляшка М.Д., дов. № б/н;

розглянувши касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" та товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" на рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року

у справі № 905/3012/13 господарського суду Донецької області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006"

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року відкрите акціонерне товариство "Донбасканалбуд" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006", просило (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 01.10.2013 року) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25.10.2010 року, укладений між сторонами (а.с. 4-7, 145-146).

Позовні вимоги мотивовано тим, що представник відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" під час укладення оспорюваного договору діяв з перевищенням наданих йому повноважень та вказаний договір у подальшому не схвалювався відповідним органом товариства.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.10.2013 року (суддя Риженко Т.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року (головуючий Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Марченко О.А.) (а.с. 176-179) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 150-153).

Оскаржені судові акти мотивовано обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило (з урахуванням клопотання від 01.04.2014 року) оскаржені судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 185-189).

Відкрите акціонерне товариство "Донбасканалбуд" також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 193-195).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2014 року касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" та товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2014 року (а.с. 201-202).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/97 від 21.03.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (а.с. 203).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2014 року розгляд касаційних скарг відкладено на 07.04.2014 року (а.с. 205-206).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/117 від 04.04.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Євсіков О.О., Картере В.І.

У судове засідання 07.04.2014 року представник позивача - відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача - відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006", обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28-29.07.2010 року відбулись загальні збори учасників відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд", затверджені протоколом № 11, якими було вирішено, зокрема, відчужити частину майна акціонерного відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд".

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.08.2011 року у справі № 32/53пн позовні вимоги ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" було визнано недійсними загальні збори акціонерів та прийнятих на них рішень відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" від 28-29.07.2010 року (а.с. 15-18).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 25.10.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Донбасканалбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив комплекс будівель та споруд (перелічених у пункті 1 договору), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно п. 3 договору вартість майна становить 326 520,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4 договору згідно витягу № 27651427, виданому 15.10.2010 року комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, експертна оцінка об'єкту продажу на 08.10.2010 року складала 272 100,00грн.

Зазначений договір засвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований за № 8294.

Судами також встановлено, що договір укладений з боку відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" головою правління ОСОБА_6, діючого на підставі статуту, а з боку товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" директором ОСОБА_5, діючої на підставі статуту.

Відповідно до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 ст. 4 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" визначено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розділом 8 статуту відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" встановлено особливий порядок укладення правочинів, щодо яких у посадових осіб товариства є заінтересованість.

Згідно до ч. 1, 5 п. 8.3 статуту відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" посадова особа органів управління вважається заінтересованою в укладенні відповідного правочину, у разі, зокрема, якщо бере участь у правочині як представник, або є пов'язаною особою, яка є стороною правочину.

Відповідно до п. 8.1 статуту відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" посадовими особами товариства є голова та члени спостережної ради, голова та члени правління.

Судами встановлено, що на час укладення оспорюваного договору ОСОБА_5, яка виступала як директор товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" була членом спостережної ради відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" та була засновником товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006", яка володіє 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006".

На час укладання спірного договору ОСОБА_6 був головою правління відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" та був засновником товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006", що володіє 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006".

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006", представниками якого, на час укладення оспорюваного договору були посадові особи відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" голова правління ОСОБА_6 та член спостережної ради відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" ОСОБА_5 знало та за всіма обставинами не могло не знати про обмеження (заінтересованість зазначених осіб).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову, оскільки оспорюваний договір укладено з порушенням вимог положень статуту відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд", ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ч. 2 ст. 203, п. 2 ст. 207 ЦК України.

Проте, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів встановлені ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як місцевий, так і апеляційний господарські суди, всупереч вищенаведеним приписам процесуального законодавства, прийняли копію договору купівлі-продажу від 25.10.2010 року як належний та допустимий доказ у справі без дослідження його оригіналу.

Крім того, у порушення норм ст. 34 ГПК України матеріали справи містять копії документів (14-31, 81-85, 113-127), не засвідчених належним чином, відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 та ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, прийняті у справі судові рішення грунтуються на неналежних доказах.

Як зазначалось вище, розділом 8 статуту відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" встановлено особливий порядок укладення правочинів, щодо яких у посадових осіб товариства є заінтересованість.

Проте, місцевим та апеляційним господарськими судами не встановлено, чи вказаним розділом визначено обмеження укладення будь-яких правочинів особами, у яких є заінтересованість.

Також судами попередніх інстанцій не досліджено протокол спільного засідання спостережної ради та правління відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" № 5 від 08.10.2010 року, яким зобов'язано голову правління відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" ОСОБА_6 підписати оспорюваний договір та здійснити його нотаріальне оформлення.

Отже, порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків та прийняли необгрунтовані рішення, які підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111 9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС-2006" задовольнити.

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донбасканалбуд" задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року у справі № 905/3012/13 скасувати.

Справу № 905/3012/13 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: О.О. Євсіков

В.І. Картере