Рішення

від 09.04.2014 по справі 915/279/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 915/279/14

м. Миколаїв

за позовом: Комунального підприємства «Братський водоканал» (55401, Миколаївська область, Братський район, смт. Братське, вул. Вороніна, 30), код 35616078

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41), код 22440366

про: скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 162-ріш. від 30.12.2013 року у справі №1-26.213/148-2013.

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Черепенко О.Р., довіреність № 1 від 20.06.2014 р.

від відповідача: Войтенкова І.О., довіреність № 2 від 09.01.2014 р.

Іванковська Ю.В. довіреність № 3 від 11.01.2014 р.

Комунальне підприємство «Братський водоканал» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 30.12.2013 р. № 162-ріш у справі № 1-26.213/148-2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Зазначеним рішенням визнано КП "Братський водоканал" таким, що займало в 2012 та 9 місяців 2013 року монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення в межах території смт. Братське Братського району Миколаївської області та визнано дії КП "Братський водоканал", які полягали у: включенні в договори про надання послуг населенню з питного водопостачання та водовідведення у 2013 році, укладені, зокрема, з ОСОБА_4, ОСОБА_5, умови щодо припинення постачання питної води споживачам у випадку несвоєчасного внесення плати за воду, що суперечить вимогам чинного законодавства; укладенні з фізичними особами договорів про надання послуг населенню з централізованого постачання холодної води та водовідведення у редакції, що не відповідає вимогам Типового договору, внаслідок чого споживачі можуть не скористатися усім переліком наданих їм законодавством прав - порушенням п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що визначено як зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, і за вказані порушення на позивача накладено штрафи на загальну суму 20000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що статтями 627,628,6 ЦК України, законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд стороні і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а тому висновок адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства при укладенні договорів із споживачами з відступленням від Типового договору є необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

Позовні вимоги представники відповідача у судовому засіданні заперечили повністю, посилаючись на їх безпідставність і необґрунтованість, які не підкріплені доказами і не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та судовій практиці.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:

Спірним рішенням адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.12.2013 р. № 162-ріш у справі № 1-26.213/148-2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу " визнано КП "Братський водоканал" таким, що займало в 2012 та 9 місяців 2013 року монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення в межах території смт. Братське Братського району Миколаївської області та визнано дії КП "Братський водоканал", які полягали у: включенні в договори про надання послуг населенню з питного водопостачання та водовідведення у 2013 році, укладені, зокрема, з ОСОБА_4, ОСОБА_5, умови щодо припинення постачання питної води споживачам у випадку несвоєчасного внесення плати за воду, що суперечить вимогам чинного законодавства; укладенні з фізичними особами договорів про надання послуг населенню з централізованого постачання холодної води та водовідведення у редакції, що не відповідає вимогам Типового договору, внаслідок чого споживачі можуть не скористатися усім переліком наданих їм законодавством прав - порушенням п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що визначено як зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, і за вказані порушення на позивача накладено штрафи на загальну суму 20000 грн., а також зобов'язано оприлюднити за власні кошти пункти 1-3 резолютивної частину рішення в місцевому друкованому засобі масової інформації смт. Братське у місячний строк з дня набуття цього рішення законної сили, про що повідомити територіальне відділення наданням усіх підтверджуючих документів в п'ятиденний строк з дня розміщення публікації.

Із змісту спірного рішення випливає, що штраф застосовано до КП "Братський водоканал" за вчинення порушення, передбаченого п. 2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення прав інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення органом АМК України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб'єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.

Позивачем не наведено жодних порушень процедурних правил органом Антимонопольного комітету України при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно статті 5 Закону України "Про природні монополії" суб'єкти, що здійснюють діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, є суб'єктами природних монополій в Україні.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні відповідачем (і не оспорюється позивачем), КП "Братський водоканал" відповідно до положень чинного законодавства є суб'єктом природної монополії на досліджуваних ринках (його частка на досліджуваних ринках складає сто відсотків).

Згідно закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України №630 від 21.07.2005 року, відносини в сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах.

Статтями 627,628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться на умовах, які є однаковими для всіх споживачів. Умови договору, які суперечать принципу однаковості для всіх споживачів та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні та виконанні договору є нікчемними.

Статтею 21 закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов'язків виконавця віднесено підготовку та укладення із споживачем відповідного договору згідно з Типовим договором.

Частиною 3 статті 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами; міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов; ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили.

Статтею 23 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», дія якого поширюється, як на органи місцевого самоврядування так і на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду і забезпечують міста шляхом централізованого питного водопостачання, передбачено, що підприємства питного водопостачання мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану ним питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону екологічна броня - це мінімальний рівень використання питної води споживачем, необхідний для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій природного або механічного характеру.

Згідно ст. 16-1 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання.

Для населення законодавчими актами відключення чи навіть обмеження питного водопостачання у разі несвоєчасної оплати послуг не передбачено.

У відповідності із пунктом 10 частини 3 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та пунктом 23 постанови КМУ №630 споживачі зобов'язанні у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, затверджені «Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», що є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та якими передбачено відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

«Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», а також «Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення» затверджений Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р. Цим Типовим договором не передбачено права виконавця припиняти подачу води і приймання стоків у разі не виконання споживачем умов договору.

Таким чином, судом встановлено, що відключення чи навіть обмеження питного водопостачання у разі несвоєчасної оплати послуг законодавством не передбачено, а тому включення до укладених КП «Братський водоканал» із споживачами договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення положень щодо припинення постачання питної води споживачам у випадку несвоєчасного внесення плати за воду, правомірно визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді справи №1-26.213/148-2013 не було допущено порушення процедурних правил, повно встановлено всі обставини, всебічно та у відповідності до законодавства проведено їх аналіз та прийнято рішення у відповідності до законодавства, а тому позов КП «Братський водоканал» не підлягає задоволенню.

Судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову у розмірі 1 218 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

У судовому засіданні 09.04.2014 р . оголошено Вступну та Резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 11.04.2014 р.

Суддя В.Д. Фролов