Постанова

від 09.06.2015 по справі 915/279/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 915/279/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Братський водоканал", смт Братське Братського району Миколаївської області (далі - Підприємство),

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 02.02.2015 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015

зі справи № 915/279/14

за заявою Підприємства

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014

за позовом Підприємства

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв (далі - територіальне відділення АМК),

про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.12.2013 № 162-ріш. у справі № 1-26.213/148-2013.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Новицького М.З.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014, у позові відмовлено.

Підприємство звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд згаданого рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.02.2015 (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий, Будішевська Л.О і Таран С.В.): Підприємству відмовлено в задоволенні заяви від 09.01.2015 б/н про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 09.04.2014 у даній справі; відповідне рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення місцевого господарського суду від 09.04.2014 з даної справи і задовольнити позов. Скаргу з посиланням на положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням господарськими судами норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, та просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді заяви Підприємства про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами виходили з таких обставин та висновків.

Згадану заяву обґрунтовано:

- актом від 29.12.2014 № 1 внутрішньої перевірки договірної діяльності Підприємства (далі - Акт № 1);

- рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2014 зі справи № 471/1593/14-ц (далі - Рішення № 471/1593/14-ц);

- додатком від 26.03.2013 № 2111 до договору № 2111 (далі - Додаток до договору).

На думку Підприємства, пов'язані з наведеним обставини є істотними для справи і не могли бути відомі під час її розгляду.

Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.12.2013 № 162-ріш зі справи № 1-26.213/148-2013 (далі - Рішення № 162-ріш.):

- визнано, що Підприємство протягом 2012 року та за 9 місяців 2013 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - ЦВПВВ) в межах території смт Братське Братського району Миколаївської області, на якій розташовані мережі, що належать або використовуються (експлуатуються) Підприємством, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 1);

- визнано дії Підприємства, які полягали у: включенні в договори про надання населенню послуг з питного водопостачання та водовідведення у 2013 році, укладені, зокрема, з громадянами Івановим М.М., Данилюк Р.М., умов щодо припинення постачання питної води споживачам у випадку несвоєчасного внесення плати за воду, що суперечить вимогам чинного законодавства; укладенні з фізичними особами договорів про надання населенню послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у редакції, що не відповідає вимогам Типового договору, внаслідок чого споживачі не можуть скористатися усім переліком наданих їм законодавством прав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), а саме: зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

- за вчинення зазначеного порушення на Підприємство накладено штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону в сумі 20 000 грн. (пункт 3);

- зобов'язано Підприємство оприлюднити за власні кошти пункти 1-3 цього рішення в місцевому друкованому засобі інформації смт Братське у місячний строк з дня набуття ним законної сили, про що повідомити територіальне відділення АМК з наданням усіх підтверджуючих документів у 5-денний строк з дня розміщення публікації (пункт 4).

Часовими межами відповідного ринку визначено 2012 рік та 9 місяців 2013 року.

03.03.2014 до господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Підприємства, в якій воно просило скасувати зазначене рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК.

Рішенням названого господарського суду від 09.04.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014, у позові відмовлено.

Нововиявленими обставинами Підприємство вважало:

- проведення внутрішньої перевірки договірної діяльності Підприємства із споживачами послуг ЦВПВВ, за результатами якої складено Акта № 1;

- підписані в березні 2013 року із споживачами додатки до договорів про надання послуг ЦВПВВ;

- Рішення № 471/1593/14-ц та рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15.01.2015 у справі № 471/20/15-ц (далі - Рішення № 471/20/15-ц), яким визнано неукладеними договори із споживачами.

Відповідні обставини не можуть бути визнані нововиявленими, тому що:

- проведення внутрішньої перевірки договірної діяльності Підприємства, за результатами якої складено Акта № 1, та прийняття Рішень № №471/1593/14 -ц і 471/20/15-ц мали місце після прийняття Рішення № 162 ріш. та судового рішення з цієї справи від 09.04.2014. Тобто відповідні обставини не існували на час розгляду даної справи господарським судом;

- Акт № 1 не є нововиявленою обставиною, а є документом (новим доказом);

- Братський районний суд Миколаївської області у своєму рішенні зазначив, що договір про надання послуг ЦВПВВ від 26.06.2013 № 32, який , зокрема, аналізувався територіальним відділенням АМК під час розгляду справи № 1-26.213/148-2013, не відповідає Типовому договору. Водночас з судового рішення не вбачається, що Підприємством не здійснювалося фактичне надання споживачу Іванову М.М. послуг ЦВПВВ та, відповідно, отримання останнім цих послуг, а також проведення споживачем оплати за ці послуги. Відповідне судове рішення ухвалено після прийняття Рішення № 162-ріш і свідчить лише про підтвердження загальним судом обставин, які були досліджені територіальним відділенням АМК та покладені ним в основу Рішення № 162-ріш. Відтак Рішення № 471/1593/14-ц не спростовує, а підтверджує факти, викладені в Рішенні № 162-ріш., що також виключає можливість віднесення цих обставин до нововиявлених;

- як вбачається з Додатку до договору, він був підписаний сторонами - Водоканалом (Підприємством) і громадянином Коваленком А.М. у 2013 році. Згідно з Актом № 1 такі додатки підписувалися Підприємством і в 2012 році.

Зміст Додатку до договору свідчить про усунення Підприємством наслідків визнаного Рішенням № 162-ріш. порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Справа про визнання недійсним Рішення № 162-ріш. розглядалася господарським судом у 2014 році. Незважаючи на наявність у Підприємства відповідних додатків на час розгляду справи господарським судом, Підприємство не подало їх суду. Водночас про їх наявність не могло не бути відомо Підприємству - виконавцю послуг, яке ці додатки готувало й підписувало. Відсутність на Підприємстві відповідного фахівця, який міг би забезпечити надання необхідної інформації територіальному відділенню АМК, не може вважатися належним обґрунтуванням доводів Підприємства про наявність нововиявлених обставин;

- Підприємство посилалося також на те, що воно не здійснює саме питне водопостачання населенню, а згідно з ліцензією та договором на спецводокористування здійснює водопостачання тільки для забезпечення виробничих потреб та для господарсько-побутового водопостачання населення. Однак з прийнятих у цій справі судових актів вбачається, що згадані обставини також не є нововиявленими, оскільки на час розгляду справи та прийняття рішень у ній обставини щодо постачання саме питної води підлягали дослідженню, а, отже, були відомі Підприємству.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Як вбачається зі змісту договору від 26.06.2013 № 32, Підприємство зобов'язувалося надати споживачеві (громадянину Іванову М.М.) вчасно та відповідної якості послуги ЦВПВВ, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами і на умовах договору. Тобто фактично у проміжок часу від 26.06.2013 до 10.12.2014 (дата прийняття Рішення № 471/1593/14-ц) цей договір був чинний; Підприємством не зазначено й не подано доказів того, що ним припинялося водопостачання за зазначеним договором або того, що споживач Іванов М.М. не оплачував надані послуги, а, отже, сторони виконували зобов'язання за відповідним договором.

В основу судового рішення, перегляду за нововиявленими обставинами якого вимагає Підприємство, покладено висновки про те, що:

- Підприємством не наведено жодних порушень процедурних правил органом Антимонопольного комітету України у розгляді справи про правопорушення, вчинене Підприємством;

- Підприємство є суб'єктом природної монополії у сфері водопостачання та водовідведення;

- виходячи з вимог чинного законодавства включення до договорів із споживачами умови про право виконавця послуг припинити постачання споживачу питної води у разі несвоєчасної оплати за воду є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем (пункт 2 статті 50, частина перша статті 13 Закону).

При цьому жодна з обставин, що були покладені в основу рішення місцевого господарського суду з даної справи від 09.04.2014, не спростовуються обставинами, зазначеними в заяві Підприємства про перегляд судового рішення як нововиявлені.

Судження загального суду про неукладеність договору між Підприємством і Івановим М.М., а також між Підприємством і Данилюком Р.М. не спростовують висновків господарського суду, який досліджував Рішення № 162-ріш. на предмет його законності, враховуючи, що у розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції територіальне відділення АМК вивчало невизначену кількість договорів із споживачами послуг, а не лише з громадянами Івановим М.М. і Данилюком Р.М.

Причиною подання касаційної скарги зі справи стала незгода Підприємства з відмовою в його заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського міста Києва від 09.04.2014, яким, у свою чергу, відмовлено в позові Підприємства про визнання недійсним Рішення № 162-ріш.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК України:

- господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами (частина перша);

- підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт перший частини другої).

Попередніми судовими інстанціями у розгляді згаданої заяви Підприємства з'ясовано: те, що останнє вважає нововиявленими обставинами, є або новими доказами ( Акт № 1), або доказами, які існували на час розгляду даної справи по суті, але не були своєчасно подані Підприємством господарському суду (Додаткова угода), або не спростовує обставин, встановлених господарським судом під час розгляду цієї справи (судові рішення загального суду). Відтак названі судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин у справі, а, отже, й підстав для перегляду відповідного рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014.

Доводи касаційної скарги стосуються встановлення обставин та оцінки доказів, вже відповідно встановлених та оцінених судами першої й апеляційної інстанцій, і не можуть вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 , 112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 02.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 зі справи № 915/279/14 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Братський водоканал"- без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко