Постанова

від 10.03.2015 по справі 915/279/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р.Справа № 915/279/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від КП «Братський водоканал» - Загороднюк А.Д. - за довіреністю;

від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Братський водоканал»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 02 лютого 2015 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами

рішення господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2014 року

по справі №915/279/14

за позовом Комунального підприємства «Братський водоканал»

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №162-ріш. від 30.12.2013р. у справі №1-26.213/148-2013

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 10.03.2015р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р. відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства «Братський водоканал» до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) №162-ріш. від 30.12.2013р. у справі №1-26.213/148-2013.

У січні 2015р. КП «Братський водоканал» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р. за нововиявленими обставинами, просивши скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач зазначив, що після ухвалення рішення Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2014р. по справі №471/1593/14-ц йому стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи та спростовують доводи рішення суду. Зокрема, проведеною перевіркою - акт №1 від 29.12.2014р. - було встановлено, що: згідно дозволу на спецводокористування №УКР3529 А/НИК від 16.12.2011р., виданого позивачу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, водокористування та водопостачання здійснюється тільки для забезпечення виробничих потреб та для господарського - побутового водопостачання населення. Тобто, підприємство не забезпечувало та не забезпечує питне водопостачання населення, а отже і відповідних договорів із гр.Івановим М.М. та гр.Данилюк Р.М. про надання послуг із питного водопостачання не укладалося, а відтак відповідач неповно з'ясував всіх належних обставин під час притягнення до відповідальності позивача та вважав доведеними факти, які не відповідають дійсності, на що суд також не звернув уваги під час винесення рішення, що підлягає перегляду. Крім того, з метою дотримання обізнаності споживачів зі своїми правами та обов'язками, визначеними чинним законодавством, було підписано відповідні додатки до договорів про надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення. Таким чином, споживачі були обізнані щодо всіх своїх прав, що визначені у відповідному типовому договорі, а відтак останні могли та можуть скористатися переліком своїх прав наданих їм чинним законодавством.

Також рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2014р. у справі №471/1593/14-ц договір, укладений між КП «Братський водоканал» та гр.Івановим М.М. про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №32 від 26.06.13р. взагалі визнано неукладеним, а відтак на момент перевірки вказаний договір не міг вважатися укладеним і створювати відповідних правових наслідків для його сторін. Не можливо було притягнути позивача до відповідальності у разі зазначення умов, що начебто і не відповідають умовам чинного законодавства, але зазначені в неукладеному договорі. Аналогічно, неукладеним також є договір із гр.Данилюк Р.М. (рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15.01.2015р. у справі №471/20/15ц, що було подане заявником господарському суду із заявою від 28.01.2015р.(а.с.157).

Таким чином, вказані КП «Братський водоканал» обставини є істотними та спростовують настання фактів вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним становищем. Ці обставини є істотними, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи позивачу, оскільки перевірка здійснювалася відповідачем на підставі вимог щодо надання інформації по певним питанням та за тривалий період (в рішенні зазначено 2009-2010р.р. 2012р. і 9 місяців 2013 р.), протягом якого на підприємстві не було відповідного фахівця який міг належним чином забезпечити надання необхідної інформації на запити відповідача. Про наведені вище обставини стало відомо після виконання доручення виконкому Братської селищної ради та проведення ретельної внутрішньої перевірки, результатом якої став акт №1 від 29.12.14 р., а також після отримання рішення Братського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.02.2015р. (суддя Смородінова О.Г.), відмовлено КП «Братський водоканал» у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р. по справі №915/279/14 за нововиявленими обставинами; рішення залишено без змін.

Ухвала суду вмотивована тим, що КП "Братський водоканал" у своїй заяві посилається на обставини, які не мають ознак нововиявлених (у розумінні норм ч.2 ст.112 ГПК України та роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»), не можуть бути віднесені до таких виходячи з наступного:

- проведення внутрішньої перевірки договірної діяльності підприємства зі споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення, за результатами якої складено акт №1 від 29.12.2014р., та прийняття рішень Братським районним судом Миколаївської області, є обставинами, що виникли після прийняття адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ рішення від 30.12.2013р. №162-ріш та, відповідно, судового рішення у справі про визнання недійсним рішення АМК. Тобто ці обставини не існували на час розгляду справи судом, тому не повинні прийматись до уваги;

- акт №1 є новим доказом по справі, а не нововиявленою обставиною;

- з рішення Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2014р. у справі №471/1593/14-ц не вбачається, що КП «Братський водоканал» не здійснювалось фактичне надання споживачу Іванову В.М. послуг централізованого водопостачання і водовідведення та відповідно отримання цих послуг останнім, а також проведення споживачем оплати за вказані послуги. Отже це судове рішення не спростовує, а навпаки - підтверджує факти, які було покладено в основу судового рішення від 09.04.2014р., що теж виключає можливість віднесення цих обставин до нововиявлених;

- про наявність додатку до договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (підписаного КП «Братський водоканал» та гр.Коваленко А.М.) та інших додатків до договорів було відомо і не могло бути невідомо заявнику, як стороні договорів про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення - виконавцю цих послуг, який готував ці додатки та підписував їх. Водоканал мав можливість надати суду такі документи саме під час розгляду справи про визнання недійсним рішення Відділення від 30.12.2013р. №162-ріш;

- заявник акцентував увагу суду на тому, що підприємство не здійснює питне водопостачання населенню, а згідно ліцензії та договору на спецводокористування, водопостачання здійснюється тільки для забезпечення виробничих потреб та для господарсько-побутового водопостачання населення. Однак, з судових актів, прийнятих по даній справі вбачається, що наведені обставини також не є нововиявленими, оскільки на час розгляду справи та прийняття рішень у ній, обставини щодо питання постачання саме питної води підлягали дослідженню, а отже були відомі позивачу та не спростовані останнім.

Не погоджуючись із результатами розгляду заяви, КП «Братський водоканал» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати; прийняти нове рішення, яким переглянути рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р. за нововиявленими обставинами, скасувавши останнє, і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник стверджує про безпідставність відхилення судом першої інстанції його заяви, посилаючись на ті самі обставини, що у заяві про перегляд рішення а також на те, що:

- в оскаржуваній ухвалі помилково зазначено, що акт перевірки не є нововиявленою обставиною, оскільки не існував на момент розгляду справи в суді, а є новим доказом. Акт проведеної перевірки це є доказ існування нововиявлених обставин, до яких віднесено факт неукладеності договорів за перевірямий період, факт повідомлення та обізнаність споживачів про свої права за перервіряємий період, факт ненадання послуг із питного водопостачання споживачів за перевіряємий період, які спростовують факти, що були покладені в основу судового рішення;

- з рішення Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2014р. у справі №471/1593/14-ц та рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15.01.2015р. у справі №471/20/15-ц випливає, що договори укладені між КП «Братський водоканал» та гр. Івановим М.М., та між КП «Братський водоканал» та гр. Данилюк Р.М. про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №32 від 26.06.13 р. та №37 від 02.09.2013 р. взагалі визнано неукладеними, а відтак на момент перевірки вказані договори не могли вважатися укладеними і створювати відповідні правові наслідки для його сторін. Неможливо було притягнути позивача до відповідальності у разі зазначення умов, що начебто і не відповідають умовам чинного законодавства, але зазначені в неукладеному договорі. Отже, вказані обставини, спростовують факти, визначені в рішенні, що підлягає перегляду, на що суд не звернув уваги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

10.03.2015р. Миколаївське ОТВ АМК України надіслало Одеському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін, а також розглянути справу без участі представника Відділення.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Згідно із ч.7 ст.114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи ; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п.1,2 Постанови від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» у пунктах 1,2 статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами .

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви КП «Братський водоканал» з огляду наступного.

КП «Братський водоканал» в обґрунтування своєї заяви посилалось на факт проведення перевірки та складання акту внутрішньої перевірки на підприємстві №1 від 29.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, на КП «Братський водоканал» комісією у складі працівників підприємства було проведено внутрішню перевірку договірної діяльності КП «Братський водоканал» за період з 01.01.2012р. по 29.12.2014р., за результатами якої складено Акт внутрішньої перевірки на підприємстві №1 від 29.12.2014р.

Враховуючи, що рішення, яке скаржник просить переглянути за нововиявленими обставинами, прийняте місцевим господарським судом 09.04.2014р., а Акт внутрішньої перевірки на підприємстві складений позивачем 29.12.2014р., тобто після ухвалення рішення, складання Акту від 29.12.2014р. та зафіксованих у ньому даних/обставин не є новивоявленою обставиною у відповідності до роз'яснень, які містяться у п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами». Акт в даному випадку є новим доказом для даної справи, при цьому вагомим аргументом на користь цього судження є також те, що в процесі розгляду справи господарським судом та до прийняття рішення в ній позивач мав можливість провести аналогічну перевірку та вчасно подати суду подібний Акт для його оцінки у сукупності з іншими доказами у справі за правилами ст.43 ГПК України.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

В основу судового рішення було покладено належним чином встановлені Територіальним відділенням факти невідповідності вимогам чинного законодавства та Типовому договору договорів про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, які готувало для укладання та укладало КП «Братський водоканал», як виконавець цих послуг, зокрема, із гр.Івановим М.М. №32 від 26.06.2013р. та гр.Данилюк Р.М. №37 від 02.09.2013р. (рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 162-ріш. від 30.12.2013р. у справі №1-26.213/148-2013).

КП «Братський водоканал» в обґрунтування заяви про скасування рішення від 09.04.2014р. посилалось на підписання ним із споживачами з метою дотримання обізнаності споживачів зі своїми правами та обов'язками визначеними чинним законодавством додатків до договорів про надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення.

В додатки до заяви КП «Братський водоканал» було надано копію Додатку №2111 від 26.03.2013р. до Договору 2111, укладеного між КП «Братський водоканал» та гр.Коваленко А.М.

З копії Акту №1 від 29.12.2014р., на який заявник посилається в обґрунтування заяви про скасування рішення, вбачається, що за період часу з 01.01.2012р. по 29.12.2014р. підприємством із споживачами було підписано 239 таких додатків, а саме - у 2012р. - 78шт.; у 2013р. - 80шт.; у 2014р. - 81шт.

Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення №162-ріш. у справі №1-26.213/148-2013 відносно КП «Братський водоканал» 30.12.2013р.

Справа про визнання недійсним рішення Відділення від 30.12.2013р. №162-ріш розглядалась господарським судом Миколаївської області у 2014році.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, КП «Братський водоканал», незважаючи на наявність таких додатків у нього на час розгляду справи господарським судом Миколаївської області, в обґрунтування своїх доводів та позовних вимог, не надавало суду додатків до договорів про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, що були підписані ним ще до початку розгляду даної судової справи.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги у якості доказу нововиявлених обставин укладені додатки до договорів та зазначив, що на час розгляду судової справи та прийняття рішення у ній, про наявність укладених додатків до договорів було відомо і не могли бути невідомо КП «Братський водоканал», як стороні договорів про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення - виконавцю цих послуг, який готував ці додатки та підписував їх. КП «Братський водоканал» мало можливість надати суду такі документи саме під час розгляду справи про визнання недійсним рішення Відділення від 30.12.2013р. №162-ріш.

В частині посилання КП «Братський водоканал» на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 10.12.2014р. у справі №471/1593/14-ц колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши зміст вищезазначеного рішення, колегія суддів встановила, що Братський районний суд Миколаївської області у своєму рішенні зазначив про те, що із договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №32 від 26.06.2013р. між Івановим М.М. та КП «Братський водоканал» слідує, що він не містить всіх істотних умов та не відповідає типовому договору.

В той же час, місцевий господарський суд цілком обґрунтовано зазначив, що зі змісту вищезазначеного судового рішення не вбачається, що КП «Братський водоканал» не здійснювалось фактичне надання споживачу Іванову В.М. послуг централізованого водопостачання і водовідведення та, відповідно, отримання цих послуг останнім, а також проведення споживачем оплати за вказані послуги.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається зі змісту договору №32 від 26.06.2013р. (копія якого наявна в матеріалах справи) Виконавець (КП «Братський водоканал») зобов'язується надавати Споживачеві (гр. Іванову М.М.) вчасно та відповідної якості послуги централізованого водопостачання та водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах договору (п.2.1 Договору).

Тобто фактично у проміжок часу від 26.06.2013р. до 10.12.2014р. (дата ухвалення рішення по справі №471/1593/14-ц), договір №32 від 26.06.2013р. був чинним, КП «Братський водоканал» не зазначалось та не надавалось доказів стосовно тієї обставини, що ним було припинено водопостачання за цим договором або того, що споживач Іванов М.М. не оплачував надані послуги, а отже, сторони виконували свої зобов'язання за вищезазначеним договором.

Братський районний суд Миколаївської області ухвалив судове рішення по справі 10.12.2014р., тобто після прийняття Відділенням рішення №162-ріш (30.12.2013р.) та притягнення КП «Братський водоканал» до відповідальності.

Згідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

При цьому в основу судового рішення, перегляду якого вимагає позивач, покладено висновки про те, що:

- позивачем не наведено жодних порушень процедурних правил органом Антимонопольного комітету України при розгляді справи про правопорушення, вчинене КП «Братський водоканал»;

- КП «Братський водоканал» є суб'єктом природної монополії у сфері водопостачання та водовідведення;

- виходячи з вимог чинного законодавства включення до умов договорів із споживачами права виконавця послуг припинити постачання питної води споживачам у разі несвоєчасної оплати за воду є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем (п.2 ст.50, ч.1 ст.13 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

Жодна з обставин, що були покладені в основу рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р., не спростовується обставинами, зазначеними в заяві КП «Братський водоканал» про перегляд рішення як нововиявлені.

Судження загального суду про неукладеність договору з Івановим М.М., а також з Данилюком Р.М., не спростовують висновків господарського суду, який досліджував рішення Адміністративної колегії Миколаївського ОТВ АМК України від 30.12.2013р. №162-ріш на предмет його законності, врахувавши, що при розгляді справи про правопорушення відповідач вивчав невизначену кількість договорів із споживачами послуг, зокрема та як приклад, з громадянами Івановим М.М., Данилюком Р.М.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обставини постачання КП «Братський водоканал» саме питної води підлягали дослідженню під час ухвалення судового акту, ухваленого у даній справі.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що КП «Братський водоканал» не довів суду наявності нововиявлених обставин, за яких рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р. має бути змінено або скасовано, а його заява задоволена.

За результатами апеляційного перегляду ухвали від 02.02.2015р. в суді апеляційної інстанції визначених ст.104 ГПК України підстав для її скасування або зміни не виявлено, висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам, що мають значення для розгляду заяви КП «Братський водоканал» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014р., отже оскаржувану ухвалу від 02.02.2015р. слід залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Керуючись ст.ст.99,101-103,105,114 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 02 лютого 2015 року у справі №915/279/14 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.03.2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.