Рішення

від 20.01.2007 по справі 41/230(11/253-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/230(11/253-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.07р.

Справа № 41/230(11/253-06)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної компанії "Мітрідат", м. Нікополь, Дніпропетровська область 

до  Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергометалсервіс",

м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об'єднаної компанії "Експлерент", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 168 814, 73 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Бордаченко О.В., довіреність № 1 від 01.04.06 року

Нагорна С.І., наказ № 20 від 01.04.05 року, головний бухгалтер

Васюк О.О., наказ № 4 від 12.01.04 року, заступник директора

Від відповідача-1: Рогожніков С.О., довіреність № 15/1201 від 15.12.06 року

Від відповідача-2: Вергун А.Ю., довіреність б/н від 04.05.06 року 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням доповнень позовних вимог (заява від 01.08.06р.(а.с.94 т.1), звернувся до господарського суду з позовом, яким просить суд стягнути з відповідачів як солідарних боржників на користь позивача заборгованість за поставлений товар –144 504,30 грн., пеню – 14 585,21 грн., штраф –9 725,22 грн., всього –168 814,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем -1 прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору № 14 від 28.03.05 р та на  обов'язок  відповідача-2 сплатити борг відповідача-1 за договором  № 14 від 28.03.05 р. як його поручителя згідно договору поруки № 01 від 28.03.05 р., укладеного між сторонами.        

Крім того позивач вважає, що між ним та відповідачем -1 був укладений ще один    договір –договір міни, який по суті є бартерною операцією, за якою ТОВ ПКК „Мітрідат” отримало від ТОВ „Енергометалсервіс” в рахунок погашення зобов'язань за договором № 14 від 28.03.05 р. 4 векселі ( №  65305880867436, № 65305880867437, № 65305880867438, № 65305880867439), що, в свою чергу, були видані товариством з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничою об'єднаною компанією "Експлерент" товариству з обмеженою відповідальністю „Енергометалсервіс”. Стверджує, що оскільки вказані векселі не були видані йому як первісному набувачу, як це передбачено п.4.1. договору № 14 від 28.03.05 р., а були передані за індосаментом, то вексель при такій операції не можна вважати розрахунковим документом із відстрочкою платежу за отримані за договором поставки № 14 від 28.03.05 р. товари, а такі передані векселі самі є товаром. Таким чином, передаючи векселі позивачу в рахунок заборгованості відповідача -1, сторони здійснили бартерну операцію. Таким правочином, на думку позивача, він та відповідач -1 фактично уклали договір міни, за яким в рахунок поставлених позивачем товарів на суму 144 504,30 грн. відповідачем -1 були передані інші товари –4 векселі на суму 144 000,00 грн., про що був підписаний акт їх приймання –передачі.

З огляду на викладені обставини позивач додатково просить господарський суд визнати на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України недійсним договір міни 4 векселів: № 65305880867436, № 65305880867437, № 65305880867438, № 65305880867439, укладення якого між позивачем та відповідачем -1, підтверджується актом їх приймання - передачі від 06.09.05 р., як такий, що вчинений юридичними особами, які не мали права його укладати.

В обґрунтування заявленої вимоги посилається на відсутність у позивача та відповідача -1 ліцензій на здійснення комерційної або комісійної діяльності на ринку цінних паперів при укладенні договору міни.

Представник позивача позов підтримав та просить суд його задовольнити.

Відповідач -1 проти позову заперечує, просить суд відносно відповідача -1 в позові відмовити, посилаючись на те, що:

- позивачем подано позов до двох відповідачів, але не сформульовано зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- між відповідачем -1 та позивачем договір міни векселів не укладався; векселі були передані позивачеві в рамках відступлення права вимоги, відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України та вказана господарська операція відбулася на підставі договору, укладеного між позивачем та відповідачем -1 в порядку ст. 184 Господарського кодексу України;

- вимога позивача про стягнення з відповідача -1 суми боргу в розмірі 144 000 грн. є безпідставною, оскільки солідарне зобов'язання відповідачів по оплаті боргу на вказану суму було виконане та прийняте позивачем;

- вимога позивача щодо стягнення пені суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки наданий ним розрахунок неустойки не відповідає ст.1 Закону України „Про відповідність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”;

- позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення пені та штрафу.

Відповідач -2 проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що:

- відповідач -2 прийняті на себе зобов'язання за договором поруки № 01 від 28.03.05р. виконав належним чином, порука відповідача -2 припинилась, тому предмет спору відсутній;

- 10.12.05 р. договір поруки № 01 від 28.03.05 р. на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України втратив чинність;

- розрахунок пені, доданий до позовної заяви, суперечить чинному законодавству та порушує права та законні інтереси відповідачів;

- позивачем заявлено вимогу про сплату неустойки після спливу строку позовної давності, тому така вимога задоволенню не підлягає;

- підстави визнати недійсним договір міни, який за своєю правовою природою не є договором міни –відсутні.

Оригінали доданих до позовної заяви документів відповідають копіям, долученим до матеріалів справи.

За клопотанням представників сторін ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06р. строк вирішення спору продовжений до 11.01.07р.

За згодою представників позивача та відповідача -2 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю промислово –комерційною компанією „Мітрідат” та відповідачем -1 Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергометалсервіс” укладений договір № 14 від 28.03.05р., за умовами якого продавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання відвантажити та продати покупцю запасні частини, найменування, кількість та ціна яких узгоджена сторонами в Специфікаціях № 1-3, які є додатками к названому договору, та покупець (відповідач -1 у справі), відповідно, зобов'язання прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору № 14 від 28.03.05р. позивачем поставлено відповідачу -1 запасних частин на загальну суму 480 342,40 грн., що підтверджено видатковими, товарно - транспортними накладними та довіреностями до них, копії яких додані до позовної заяви.

Згідно п.4.2 вказаного договору, оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару, яким є дата, вказана у накладній продавця, підписана уповноваженим представником покупця.

Відповідачем -1 в строк з 18.04.05р. по 05.07.05р. частково сплачена, з простроченням терміну її оплати, визначеному за умовами п. 4.2 вказаного договору, отримана від позивача продукція, на загальну суму 335 838,10 грн., що підтверджено виписками Нікопольської філії КБ „Приватбанк”, копії яких додані до позову.

Додатковою угодою № 3 к договору № 14 від 28.03.05р. позивачем та відповідачем -1 змінений п. 4 договору „Умови та порядок розрахунків”, п. 4.1 якого викладений в наступній редакції „ Форма оплати - безготівкова або шляхом видачі простого векселя”.

06.09.05р. відповідач -1 передав, а позивач прийняв згідно умов договору № 14 від 28.03.05р. прості векселі № 65305880867436, № 65305880867437, № 65305880867438, 65305880867439 датою складання –06.09.05р. на загальну суму 144 000 грн., векселедавцем яких вказане ТОВ ІВОК „Експлерент” (відповідач -2 у справі), що підтверджено актом їх приймання –передачі від 06.09.05р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 29.11.05р. за № 4203, №4204 та 27.12.05р. за № 4768, № 4769 здійснений протест вказаних векселів про їх несплату.

Згідно ст. 8 Закону України „ Про обіг векселів в Україні”, вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законному порядку, є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином.

Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною (п. 1 ст. 203 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж,  зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняється грошове зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

06.09.05 року відповідачем -1 для оформлення грошового боргу за фактично поставлені позивачем товари за договором № 14 від 28.03.05 року були передані вищевказані векселі позивачу, що вже були видані йому відповідачем - 2 (векселедавцем), який, в свою чергу, на момент передачі векселів, був солідарним боржником позивача по грошовим зобов'язанням за договором № 14 від 28.03.05 року згідно договору поруки № 01 від 28.03.05 року. В акті приймання –передачі від 06.09.05р. є посилання на те, що векселі позивач отримав від відповідача -1 саме за договором № 14 від 28.03.05р. яким позивачем та відповідачем -1 узгоджена форма розрахунків шляхом видачі простого векселя.

З цього моменту у відповідачів як солідарних боржників припинилися грошові зобов'язання за договором № 14 від 28.03.05 року в сумі 144000 грн. та виникли зобов'язання щодо платежу за вказаними векселями, які опротестовані приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу   Ярмолюк М.М. та векселі стали виконавчими документами.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачами як солідарними боржниками шляхом передання за актом приймання-передачі від 06.09.05 року векселів № 65305880867436, № 65305880867437, № 65305880867438, 65305880867439 здійснений  розрахунок з позивачем за отриманий за договором № 14 від 28.03.05 року товар на суму 144000 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мітрідат”  (продавцем за договором   № 14 від 28.03.05р., позивачем у справі), товариством з обмеженою відповідальністю „Енергометалсервіс” (покупцем за договором № 14 від 28.03.05р., відповідачем-1 у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю індустріально –виробничою об'єднаною компанією„Експлерент” (поручителем, відповідачем-2 у справі) укладений договір поруки № 01 від 28.03.05р., предметом якого, з урахуванням умов додаткової угоди від 31.03.05р. к вказаному договору, сторонами визначено зобов'язання поручителя перед продавцем солідарно відповідати за виконання покупцем своїх зобов'язань перед продавцем за договором № 14 від 28.03.05р., а саме :

- сплата за отриманий товар в розмірі 185 838,10 грн. впродовж чотирнадцяти банківських днів з моменту отримання товару Покупцем;

- сплата пені в розмірі 0,5% за кожен день затримки платежу відповідно до умов договору;

- сплата штрафних санкцій у розмірі 5%, незалежно від сплати пені, у разі просрочки платежу більш як 10 (десять) календарних днів.

Пунктом 2.2 названого договору передбачено, що у разі прострочення покупцем своїх зобов'язань за договором № 14 від 28.03.05р. продавець має право на свій розсуд пред'являти свої вимоги безпосередньо до Поручителя чи Покупця або обом сторонам одночасно, повідомивши Поручителя про прострочення Покупцем своїх зобов'язань по договору на дату погашення зобов'язань за ним. При цьому Покупець повинен повідомити Поручителя та Продавця письмово, з вказанням фактичної суми зобов'язань.

Поручитель, за п. 3.1 договору поруки № 01 від 28.03.05р. зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги Продавця про прострочення Продавцем забезпеченого порукою зобов'язання або листа Покупця, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми боргу, пені та штрафних санкцій на рахунок Продавця № 26007156122001, код 21890386, МФО 305891 в НФ ПриватБанк м. Нікополя. У разі невиконання Покупцем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед Продавцем як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Приймаючи до уваги те, що договором поруки № 01 від 28.03.05р. з додатками від 31.03.05р. та від 28.04.05р. до нього сторонами не встановлено строку дії поруки, а також те, що строком виконання основного зобов'язання відповідачем-1 по оплаті отриманого від позивача товару за договором № 14 від 28.03.05р. є:

- за накладною № 115 від 30.03.05р. строк з 30.03.05р. по 19.04.05р;

- за накладною № 121 від 01.04.05р. строк з 01.04.05р. по 20.04.05р;

- за накладною № 172 від 28.04.05р. строк з 28.04.05р. по 19.05.05р.;

- за накладною № 188 від 11.05.05р. строк з 11.05.05р. по 30.05.05 р.;

- за накладною № 203 від 23.05.05р. строк з 23.05.05р. по 09.06.05 року;

позивач мав протягом 6 місяців від дня настання у відповідача -1 строку оплати отриманої від позивача продукції (відповідно по кожній накладній, про що зазначено вище), пред'явити вимогу до поручителя, тоді як претензія № 06-06-15 від 15.06.06р. надіслати на адресу відповідача-2 15 червня 2006р., тобто зі спливом встановленого законом  строку для її пред'явлення.

Отже, вимоги позивача до відповідача-2 задоволенню не підлягають в зв'язку з припиненням поруки у відповідності із п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Враховуючи часткову сплату відповідачем-1 вартості отриманого від позивача товару на суму 335838,10 грн. та розрахунок відповідачами як солідарними боржниками позивача векселями на суму 144000 грн., заборгованість відповідача-1 на момент розгляду справи становить 4504, 30 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів сплати позивачу вказаної суми сторонами не подано, в матеріалах справи вони відсутні.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості, що є предметом позову, підлягає задоволенню частково, в сумі 4504,30 грн.

Заперечення відповідача-1 з приводу того, що векселі були передані позивачеві в рамках відступлення права вимоги, відповідно до ст.. 512 Цивільного кодексу України, суд не може прийняти до уваги, оскільки названа стаття визначає підстави заміни кредитора у зобов'язанні, тоді як позивач був і є єдиним кредитором у спірних взаємовідносинах сторін, а фактичні їх дії свідчать про забезпечення порукою відповідачем-1 виконання свого зобов'язання перед кредитором (позивачем у справі) за договором № 14 від 28.03.05 року, про що між сторонами укладений договір поруки №  01 від 28.03.05 року, згідно якого поручитель (відповідач-2 у справі) поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Пунктом 5.2 договору № 14 від 28.03.05р. позивачем та відповідачем-1 узгоджено, що  у разі порушення строків оплати покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату за отриманий товар згідно п. 4.2. діючого договору, у вигляді пені у розмірі 0,5 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення, а за прострочку оплати понад 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 5 % від несплаченої суми.

Відповідачами заявлено про застосування позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду  з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), згідно п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або мала довідатися про порушення свого права. (п. 1 ст. 261 ЦК України), тобто в даному випадку з 20.04.05 року, 21.04.05 року, 20.05.05 року, 31.05.05 року, 10.06.05 року (відповідно по кожній накладній, про що вже зазначалося вище).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення(п. 3 ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( п. 4 ст. 267 ЦК України).

Оскільки позивач подав позов до суду 07.07.06 року, тобто зі спливом строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки, враховуючи те, що відповідачами заявлено про застосування позовної давності та , те, що позивач клопотання про відновлення строку позовної давності не заявляв, доводів щодо поважності причин його пропуску не навів, в задоволенні вимог щодо стягнення неустойки слід відмовити.

Вимога позивача по визнання недійсним договору міни, укладеним між  Товариством з обмеженою відповідальністю промислово–комерційною компанією „Мітрідат” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергометалсервіс” задоволенню не підлягає з огляду на таке:

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, при цьому відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір про її прийняття повинна бути повною та безумовною (ст.638, п.1 ст.642 Цивільного кодексу України).

Позивач вважає, що між ним та відповідачем -1 був укладений договір міни, згідно якому товариство з обмеженою відповідальністю промислово –комерційна компанія „Мітрідат” отримало від відповідача -1 в рахунок погашення зобов'язань по договору № 14 від 28.03.2005 року 4 векселі ( № 65305880867436, № 65305880867437, № 65305880867438, 65305880867439), що були видані товариством з обмеженою відповідальністю індустріально–виробничою об'єднаною компанією „Експлерент” товариству з обмеженою відповідальністю „Енергометалсервіс”. Стверджує, що оскільки передані позивачу векселі не були видані йому як первісному набувачу (що було передбачено п.4.1. договору поставки), а були передані позивачу за індосаментом, то вексель при такій операції, на думку позивача, не можна вважати розрахунковим документом із відстрочкою платежу за отримані за договором поставки № 14 від 28.03.05 року товари, а такі передані „чужі” векселі самі є товарами.

Отже, за твердженням позивача, передаючи йому векселі в рахунок заборгованості відповідача -1, сторони здійснили бартерну операцію та таким правочином  позивач та відповідач -1 фактично уклали договір міни у відповідності із ст. 715 Цивільного кодексу України, за яким в рахунок поставлених позивачем товарів на суму 144 504,30 грн. відповідачем-1 були передані інші товари –4 векселі на суму 144 000,00 грн., про що був підписаний акт їх приймання –передачі.

Проте з таким твердженням позивача суд погодитись не може, оскільки доказів надання пропозиції однією із сторін укласти договір міни та прийняття такої пропозиції другою стороною, погодження ними його змісту, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, наявності волевиявлення сторін на вчинення такого правочину позивачем не подано.

Більш того, в акті приймання-передачі від 06.09.05 року є посилання на те, що векселі позивач отримав від відповідача-1 саме за договором № 14 від 28.03.05 року, яким позивачем та відповідачем-1 узгоджена форма розрахунків шляхом видачі простого векселя.

Отже суд вважає, що договір міни між позивачем та відповідачем -1 не укладався, оскільки це не доведено належними доказами, у відповідності із ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, тому вимога позивача про визнання недійсним договору міни задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов в частині стягнення заборгованості в розмірі 4504,30 грн. виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, на нього покладаються витрати по сплаті державного мита в мінімальному розмірі, встановленому діючим законодавством України.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергометалсервіс” –51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова,2а, код ЄДРПОУ 32883009, р/р 26009300720001 у ВАТ КБ „Надра”, м. Павлоград, МФО 3006674 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної компанії „Мітрідат” –53219, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К. Маркса,183/б, код ЄДРПОУ 21890386, р/р 26007156122001 в НФ КБ „Приватбанк”, МФО 305891 суму боргу 4504,30 грн. (чотири тисячі п'ятсот чотири грн.. 30 коп.), витрати по сплаті державного мита – 102 грн. (сто дві грн.), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –3,15 грн. (три грн. 15 коп.)

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законно сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 20.07.06 року