Ухвала

від 08.04.2014 по справі 826/18342/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18342/13-а ( у 2-х томах та у 1-му томі додаток) Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянська К.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Угаріт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Угаріт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Угаріт» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 року №0007692208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» (код ЄДРПОУ 37669674) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №2078/26-58-22-08-11/31025030 від 29.10.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 533 333,00 грн.

12.11.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007692208, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 666 666,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 533 333,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 133 333,00 грн.

Так, Позивачем (Замовник) та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (Агенція) 20.06.2012 року укладено договір про комплексне рекламне обслуговування №20, за умовами якого Агенція за завданням Замовника зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Договірна вартість наданих Агенцією на користь Замовника робіт/послуг складає 3 500 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 583 333,33 грн.

Відповідно платіжних доручень та банківських виписок Позивачем перераховано на банківський рахунок ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» 3 500 000,00 грн двома платежами: 06.08.2012 року - 2 000 000,00 грн, 08.08.2012 року - 1 500 000,00 грн.

ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» виписано Позивачу податкові накладні від 06.08.2012 року на суму 2 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 333 333,33 грн, та від 09.08.2012 на суму 1 500 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 250 000,00 грн.

Так, Позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 583 333,00 грн.

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.2 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.4 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно п. 201.6 ст.201 Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ст.9 вказаного Закону).

В матеріалах справи містяться копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 1 312 500,00 грн, проте, відомостей стосовно того, які саме рекламні послуги були надані та в якому обсязі, за якою вартістю та за який період вказані первинні документи не містять.

Крім того, податкові накладні не містять також відомостей стосовно виду рекламних послуг, що надавалися контрагентом Позивача.

Із змісту переліку наданих послуг макетів поліграфічної продукції за період з 10.09.2012 року по 26.12.2012 року неможливо встановити ким, коли він складений та на виконання якого договору чи домовленості.

В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження факту передачі Позивачем для розповсюдження анкет, єврофлаєрів, листівкок, трилайнерів, сертифікатів, купонів-скидок, лотерей, меню, баннеру 692*160, отриманих останнім відповідно видаткових накладних від 30.10.2012 №РН-000004 (на суму 100 000,00 грн) та від 30.09.2012 року №РН09-00125 (на суму 435 500,00 грн).

Вказані видаткові накладні не містяться інформації щодо розміру, матеріалу, характеристик, інших відомостей, які ідентифікують товар.

Фотозвіт виконаних ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» робіт за період з 01.09.2012 року по 01.03.2013 року не містить даних про особу, якою він складений, відсутні реквізити, підписи та печатка контрагента Позивача, з його змісту неможливо встановити змісту рекламних матеріалів, які вручаються.

Примірники поліграфічної продукції, надані Позивачем, не дають можливості встановити коли та ким вони виготовлені.

Відповідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткових накладних ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» виконано робіт/послуг на загальну суму 1 312 500,00 грн та передало Позивачу товари на загальну суму 537 500,00 грн, проте, зі змісту первинних документів вбачається, що Позивачем сплачено на рахунок контрагента кошти в розмірі 3 500 000,00 грн.

Остання видаткова накладна складена ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» датована 30.10.2012 року, останній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) датований 31.03.2013 року, однак, доказів продовження співпраці із ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» за договором №20 Позивачем не надано.

Отже, в первинних документах маються розбіжності щодо сум, об'єму та періоду виконання робіт/надання послуг, у зв»язку з чим вказані документи не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також судом першої інстанції встановлено, що згідно актів Ірпінської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.04.2013 року №114/22-4/37696574 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2012 року по 31.08.2012 року та від 11.07.2013 року №246/22-4/37696574 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 23.09.2011 року по 30.04.2012 року звірками не підтверджено не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та з продажу товарів контрагентам-покупцям за період з 23.09.2011 року по 31.08.2012 року.

Крім того з протоколу допиту свідка ОСОБА_2 вбачається, що йому невідомо про зайняття ним посади дирректора та/або головного бухгалтера у юридичних осіб, він ніколи не складав та не підписував первинних документів від імені директора/головного бухгалтера ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», а також ніколи не мав мети займатись фінансово-господарською діяльністю.

Допитана в суді першої інстанції, як свідок, директор Позивача ОСОБА_3 вказала на те, що свого контрагента знайшли через Інтернет, договір №20 підписувала у своєму кафе; проект договору було передано кур»єром, особисто з представниками ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» вона ніколи не спілкувалась.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про непідтвердження Позивачем наявності в нього права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 583 333,00 грн по господарським операціям з контрагентом.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Угаріт» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 11 квітня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.