Рішення

від 11.06.2009 по справі 19/478-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/478-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" червня 2009 р.                                                                          Справа № 19/478-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»

до   1)  Приватного підприємства «Ліфтмаркет», м. Бровари

      2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група

      «Столиця», м. Київ

про  зобов'язання виконати договір про передачу майнових прав в рахунок  погашення боргу

від 24.01.2005 р. та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.06.2006 р.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-

інвестиційна група «Столиця», м. Київ

до    1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст», м. Київ

       2) Приватного підприємства «Ліфтмаркет», м. Бровари

про  визнання недійсним договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу

        від 24.01.2005 р.

                                                                                                                Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) –Байда О.Г. (протокол № 01-08/05 від 31.08.2005 р.);

від відповідача-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) –не з'явився;

від відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) –Ворошилов Є.О. (довіреність б/н від 26.01.2009 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»(надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Ліфтмаркет»(надалі –відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»про зобов'язання виконати договір про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р. та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.06.2006 р.

        В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р., відповідно до умов якого відповідач в рахунок погашення боргу зобов'язався передати позивачеві майнові права на недобудоване нерухоме майно після вступу в законну силу рішення господарського суду Київської області у справі за позовом приватного підприємства «Ліфтмаркет»до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва, представництво інтересів позивача в якій здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»,  в зв'язку з чим у даній справі позивач просить зобов'язати приватне підприємство «Ліфтмаркет»виконати всі зобов'язання за попереднім договором про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р., а саме: укласти з позивачем –ТОВ «Юридична компанія Євроюст»договір про безоплатну передачу права власності на нерухоме майно, а саме на два будинки та господарську споруду (позначені за планом земельної ділянки та технічним паспортом БТІ А,Б і В відповідно) та на інші літні будинки № 7, 8, 9, що належать відповідачу на праві приватної власності відповідно до умов договору купівлі-продажу від 31.01.2001 р. № 5582 та знаходяться: Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна, 12, в рахунок погашення боргу. Крім того, позивач просить визнати недійсним договору купівлі-продажу від 29.06.2006 р. № 3613, укладений між приватним підприємством «Ліфтмаркет»та товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»з моменту його укладення, оскільки право власності на майно, що є предметом спору незаконно перейшло від ПП «Ліфтмаркет»до ТОВ «Промислово-інвестиційна група «Столиця»за оспорюваним договором.   

Ухвалою від 19.12.2008 р. суд порушив провадження у справі № 19/478-08 та призначив розгляд справи на 26.01.2009 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст.77 ГПК України, а саме ухвалами від 26.01.2009 р., від 09.02.2009 р., від 18.02.2009 р., від 16.03.2009 р.

Ухвалою від 06.04.2009 р., згідно з вимогами ч.1 ст.24 ГПК України, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»до участі у справі в якості другого відповідача.

21.04.2009 р. на адресу господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»та приватного підприємства «Ліфтмаркет»про визнання недійсним договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р.

Ухвалою від 27.04.2009 р., на підставі ст.60 ГПК України, суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним  позовом, оскільки зустрічний позов взаємно пов'язаним з первісним.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що в момент укладення оспорюваного договору відповідач-2 не був власником недобудованого нерухомого майна, майнові права на яке передав відповідачу-1. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету договору, що є його істотною умовою, а тому договір від 24.01.2005 р. вважається неукладеним. Крім того, оскільки в договорі про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005р. йдеться про намір провести відчуження нерухомого майна, тому до зазначеного договору слід застосовувати аналогію з договором купівлі-продажу нерухомого майна, а отже, зазначений договір підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Під час розгляду справи відповідач-2 проти задоволення первісного позову заперечував, наполягав на задоволені його зустрічного позову з підстав, викладених представником відповідач-2 в запереченнях на первісний позов та в обґрунтуванні зустрічного позову.

Позивач проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на його безпідставність, наполягаючи, що договір відповідає вимогам закону, а отже не має підстав для визнання договору недійсним.

           Відповідач-1 за первісним позовом (відповідач-2 за зустрічним позовом) в засідання  суду жодного разу  не з'явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі  від 19.12.2008 р. та ухвали від 26.01.2009 р., від 09.02.2009 р., від 18.02.2009 р., від 16.03.2009 р., від 21.04.2009 р. і від 12.05.2009 р. не виконав.

           Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

           Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-1 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

           Відповідно до ч.3 ст.77 ГПК України, у судовому засіданні, яке відбулось 25.05.2009р., була оголошена перерва на 11 червня 2009 року о 14 год.30 хв.

           За таких обставин, рішення винесене на підставі вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»(кредитор) та приватним підприємством «Ліфтмаркет»(боржник) було укладено договір про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався передати позивачеві майнові права на недобудоване нерухоме майно, яке збудоване без належно затвердженого проекту (самочинне будівництво), а саме: два будинки, господарську споруду (А, Б і В) відповідно до Технічного паспорту БТІ та на інші будинки, що знаходяться за адресою: Київська область, Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна, які належать приватному підприємству на праві приватної власності, відповідно до договору купівлі-продажу від 31.10.2001 р., засвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі №5582 (далі - Об'єкт) в рахунок погашення боргу перед позивачем відповідно до гарантійних листів від 30.07.2004 р. № 651 та від 15.10.2004 р.  №  861.

Згідно з п. 2.3. та п.2.1. Договору, відповідач зобов'язався передати позивачу майнові права на Об'єкт після вступу рішення господарського суду Київської області за позовом приватного підприємства «Ліфтмаркет»до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва в законну силу. Для виконання умов Договору боржник звертається до господарського суду Київської області з позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, збудованого без належно затвердженого проекту (самочинне будівництво), що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна.

Представництво інтересів приватного підприємства «Ліфтмаркет»в господарському суді здійснював позивач на підставі довіреності, яка була видана відповідачем відповідно до умов договору доручення на вчинення юридичних дій, укладеного між позивачем та відповідачем 23.01.2005 р.

Відповідно до п.2.4. Договору, передача Об'єкту у власність кредитора здійснюється шляхом переоформлення права власності на кредитора протягом п'яти робочих днів з дати письмового повідомлення божника про результати вирішення справи в господарському суді Київської області. В повідомленні про результати вирішення справи в господарському суді сторона пропонує дату та час зустрічі.

20.10.2005 р. по справі № 271/2-2005 господарським судом Київської області було прийнято рішення, яким за приватним підприємством «Ліфтмаркет»було визнано право власності на об'єкти недобудованого нерухомого майна, яке збудоване без належно затвердженого проекту (самочинне будівництво), а саме: на два будинки, господарську споруду (А, Б і В),  відповідно до Технічного паспорту БТІ, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка. вул. Набережна. Дане рішення, згідно з вимогами ст.85 ГПК України, набрало законної сили 31.10.2005 року.

На виконання п.2.4. Договору, позивач надіслав на адресу приватного підприємства «Ліфтмаркет»повідомлення про прийняття рішення по справі № 27/12-2005 від 08.02.2006 р. за вих. № 1/2-06.

           Рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2007 р. у справі                           № 110/20-06/10, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 р., встановлено, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»та приватним підприємством «Ліфтмаркет»договір про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р. є попереднім договором з відкладальною умовою, положення якого регулюються ст.ст.212, 635 Цивільного кодексу України.

           Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

            Згідно ч. 1 п. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

           Згідно п. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

           Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

           Як вбачається з наданого позивачем повідомлення про прийняття рішення по справі №27/12-2005 від 08.02.2006 р. за вих. № 1/2-06, воно не містить в собі пропозиції укласти основний договір та істотних умов договору. Крім того, в порушення п. 2. 4. Договору, стороною, яка направила повідомлення, не було навіть запропоновано дату та час зустрічі для укладання договору.

           Таким чином, виходячи з приписів пункту 3 статті 635 ЦК України, зобов'язання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач не надав належних доказів направлення відповідачу-1 пропозиції про укладення договору та ухилення останнього від виконання умов договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р.

Виходячи з наведених вище обставин, позивачем не доведено обґрунтованість  позовних вимог в частині зобов'язання ПП «Ліфтмаркет»укласти з позивачем –ТОВ «Юридична компанія Євроюст»договір про безоплатну передачу права власності на нерухоме майно, а саме на два будинки та господарську споруду (позначені за планом земельної ділянки та технічним паспортом БТІ А,Б і В відповідно) та на інші літні будинки  № 7, 8, 9, що належать відповідачу на праві приватної власності відповідно до умов договору купівлі-продажу від 31.01.2001 р. № 5582 та знаходяться: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Набережна, 12 в рахунок погашення боргу.

          В частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.06.2006р. № 3613, укладеного між приватним підприємством «Ліфтмаркет»та товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»з моменту його укладення, судом зазначається наступне.

           Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про власність», ст. 319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

           З аналізу спірного договору купівлі-продажу від 29.06.2006р. № 3613 судом встановлено, що правових підстав для визнання даного договору недійсним немає, оскільки   договір укладений з дотриманням вимог законодавства України. На момент укладання договору купівлі-продажу від 29.06.2006 р. № 3613 об'єкт продажу належав приватному підприємству «Ліфтмаркет»на праві власності, а тому ТОВ «Промислово-інвестиційна група «Столиця»є добросовісним набувачем майна за договором.

           При розгляді зустрічної позовної заяви судом встановлено, що, виходячи з аналізу умов Договору від 24.01.2005 р., зокрема п. 2.4. та п. 2.5. Договору, сторони мали намір провести відчуження нерухомого майна шляхом переоформлення права власності на кредитора та здійснення нотаріального оформлення правочину про перехід права власності.

           Згідно ч. 4 п.1 ст. 635 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

           Відповідно до п. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках встановлених законом або домовленістю сторін.

           Таким чином, сторони в договорі про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р. визначили, що основний договір має бути оформлений нотаріально, а тому і договір від 24.01.2005 р., виходячи з приписів ч. 4 п. 1 ст. 635 ЦК України, підлягав нотаріальному посвідченню.

           Відповідно до п. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності зі ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).  

           Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, а одним із способів захисту є визнання правочину недійсним.

           Зважаючи на вище викладені обставини, позовні вимоги за зустрічним позовом  підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача за первісним позовом і відповідачів за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального  України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.  Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними договір про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 24.01.2005 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»та приватним підприємством «Ліфтмаркет».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євроюст»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, к.203; код 32558862) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 57, код 33231152) 42 (сорок дві) грн. 50 коп.  державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Ліфтмаркет»(07400, Київська область,                 м. Бровари, вул. Кутузова, 57, код 30598091) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця»(07400, Київська область,                 м. Бровари, вул. Кутузова, 57, код 33231152) 42 (сорок дві) грн. 50 коп.  державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Карпечкін Т.П.