15/336-08
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.09 р. № 15/336-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Міщенко П. К. (доповідач по справі),
суддів:
Ільєнок Т.В.
Яковлева М, Л,
при секретарі судового засідання: Олійник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 15»на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2008 року (підписано 20.11.2008 року) по справі № 15/336-08 (суддя Рябцева О.О.),
за позовомДочірнього підприємства СУ «Хіммонтаж - 14» Закритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 1»
доЗакритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 15»
простягнення 15 828, 48 грн.
за участю представників:
від позивача Жулавський С.А. (дов. від 20.10.08 р.)
від відповідача Сальников Д.П. (дов. № 00-19 від 09.02.09 р.)
Павленко В.А. (дов. № 00-22 від 12.02.09 р.)
В С Т А Н О В И В:
До Господарського суду Київської області звернулося Дочірнє підприємство СУ «Хіммонтаж - 14» Закритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 1»(позивач) з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 15»(відповідач) заборгованості по оплаті наданих послуг в сумі 15 828, 48 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2008 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 15/336-08.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2008 року (підписано 20.11.2008 року) позовні вимоги ДП СУ «Хіммонтаж - 14»ЗАТ «Промтехмонтаж - 1»задоволено повністю; присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 15»на користь Дочірнього підприємства СУ «Хіммонтаж - 14»Закритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 1» 15 828, 48 грн. заборгованості, 158, 28 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд першої інстанції, обґрунтовуючи оскаржуване рішення, послався на Акт прийому-здачі робіт (послуг) за вересень-жовтень 2005 року, рахунок № 45 від 05.10.2005 року, претензію № 01-413 від 23.07. 2008 року, а також на приписи ст.ст. 205, 525, 526, 530 ЦК України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ЗАТ «Спеціалізоване БМУ № 15»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2008 року (підписано 20.11.2008 року) по справі № 15/336-08 скасувати, посилаючись на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального і матеріального права. Крім того, заявник апеляційної скарги подав разом зі скаргою клопотання № 02-89 від 03.12.2008 року, в якому просить відновити строк на апеляційне оскарження, оскільки рішення місцевого господарського суду по даній справі надійшло на його адресу після закінчення нормативно встановленого процесуального строку.
Так як апеляційна скарга в порушення вимог ст. 91 ГПК України подана заявником до суду апеляційної інстанції, Київським міжобласним апеляційним господарським судом направлено до Господарського суду Київської області запит справи № 15/336-08.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року відновлено Закритому акціонерному товариству «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 15»строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2008 року (підписано 20.11.2008 року) по справі № 15/336-08, розгляд якої призначено на 12.02.2009 року.
Представники заявника апеляційної скарги (відповідача) вимоги скарги у засіданні суду 12.02.2009 року підтримали, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі, просили суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, оскаржуване рішення Господарського суду Київської області по справі № 15/336-08 скасувати та провадження по справі закрити.
Як на підставу для скасування судового акта представники заявника апеляційної скарги послалися на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, а саме:
- позивач як дочірнє підприємство, тобто підприємство залежне від іншого підприємства, звернувся до суду без наданих йому повноважень вищестоящого, контролюючого підприємства, а суд, приймаючи позовну заяву до розгляду, не витребував у позивача рішення контролюючого підприємства стосовно подання позову до підприємства –відповідача про стягнення боргу. На переконання заявника апеляційної скарги, господарський суд фактично неправомірно відкрив провадження та прийняв рішення у даній справі;
- Господарський суд Київської області не надав значення тому, що позовна заява ДП СУ «Хіммонтаж - 14»ЗАТ «Промтехмонтаж - 1»оформлена з порушенням п. 2 ст. 63 ГПК України, а саме: не зазначені повні назви як позивача по справі так і відповідача, що на думку заявника апеляційної скарги, свідчить про грубе порушення норм процесуального права.
Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2009 року заперечив проти вимог заявника апеляційної скарги, посилаючись на викладене у відзиві на апеляційну скаргу від 11.02.2009 року. Зокрема зазначив, що вважає доводи відповідача зазначені у скарзі безпідставними, необґрунтованими, а оскаржуване рішення суду першої інстанції по даній справі вважає прийнятим на підставі повного, всебічного розгляду справи.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд встановив, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції:
позивач надав відповідачу послуги автокрана вантажопідйомністю 50 т на загальну суму 15 828, 48 грн., разом з ПДВ;
факт отримання від позивача послуг автокрана підтверджується Акт ом прийому-здачі робіт (послуг) за вересень-жовтень 2005 року, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками юридичних осіб (а.с. 8).
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дочірнє підприємство СУ «Хіммонтаж-14»звернулося до ЗАТ «Спеціалізоване БМУ № 15»з претензією № 01-413 від 23.07.2008 року щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг автокрана в/п 50 т на загальну суму 15 828, 48 грн. згідно виставленого рахунка № 45 від 05.10.2005 року, та вимогою в порядку ст. 530 ЦК України оплатити вказану суму заборгованості, яка отримана відповідачем 01.08.2008 року (а.с. 10).
Однак, як свідчать матеріали справи та надана позивачем на вимогу апеляційного господарського суду довідка № 05-33 від 11.02.2009 року за підписом директора та в.о. головного бухгалтера ДП СУ «Хіммонтаж-14», скріплена печаткою юридичної особи, відповіді на претензію відповідачем не надано, кошти в сумі 15 828, 48 грн. на рахунок позивача не перераховано, ні на момент прийняття рішення судом першої інстанції, ні на час перегляду оскаржуваного судового акта господарським судом апеляційної інстанції, що також підтверджено і представниками відповідача (заявника апеляційної скарги) у судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений законом строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частина 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заборгованість у сумі 15 828, 48 грн. підлягає задоволенню, оскільки вказана сума підтверджена належними доказами і заявлена обґрунтовано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається зокрема на те, що позивач як дочірнє підприємство, тобто підприємство залежне від іншого підприємства, звернувся до суду без наданих йому повноважень вищестоящим, контролюючим підприємством.
Згідно ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа, відповідно до ст. 92 ЦК України, набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Як свідчить Довідка про включення Дочірнього підприємства СУ «Хіммонтаж - 14»Закритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 1»до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Свідоцтво про державну реєстрацію Дочірнього підприємства СУ «Хіммонтаж - 14»Закритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 1», Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, Довідка про взяття на облік платника податків, копії яких наявні в матеріалах справи, позивач по справі є юридичною особою.
Згідно розділу 3 Статуту Дочірнього підприємства СУ «Хіммонтаж - 14»Закритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 1»(далі - Статут), копія якого також наявна в матеріалах справи, підприємство:
- є юридичною особою з моменту його державної реєстрації;
- є самостійно діючий суб'єкт підприємницької діяльності, володіє правами юридичної особи, що здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку;
- має самостійний баланс, розрахункові, валютні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку і кутовий штамп зі своєю назвою, товарний знак та інші необхідні реквізити та ін.
Згідно розділу 4 Статуту, а саме п. 4.9 для забезпечення своєї господарської діяльності підприємство має право зокрема:
- укладати господарські угоди, контракти, здійснювати операції з юридичними особами і громадянами;
- виступати позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському судах;
- користуватися іншими, які не суперечать законодавству України і Статуту правами для здійснення своєї статутної діяльності.
Будь-яких застережень чи обмежень щодо звернення дочірнього підприємства –юридичної особи з позовною заявою до суду для захисту прав та інтересів чинне законодавство України та Статут підприємства не має.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вищевказане твердження заявника апеляційної скарги є недоведеним та необґрунтованим належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Твердження заявника апеляційної скарги, що позовна заява оформлена з порушенням п. 2 ст. 63 ГПК України, а саме: не зазначені повні назви як позивача по справі так і відповідача, що на думку заявника, свідчить про грубе порушення норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги, оскільки в даному випадку вказана обставина не призвела до прийняття неправильного рішення та не може бути підставою для скасування або зміни рішення згідно з приписами ст. 104 ГПК України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29 грудня 1976 року «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З врахуванням зазначеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду та не вбачає підстав для визнання оскаржуваного рішення від 07.11.2008 року по даній справі таким, що прийняте з порушенням норм процесуального або матеріального права, на підставі чого прийшла до висновку про недоведеність, необґрунтованість та безпідставність тверджень заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 15»на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2008 року (підписано 20.11.2008 року) по справі № 15/336-08 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2008 року (підписано 20.11.2008 року) по справі № 15/336-08 залишити без змін.
Копію постанови апеляційного господарського суду надіслати сторонам по справі.
Матеріали справи № 15/336-08 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Міщенко П. К.
Судді:
Ільєнок Т.В.
Яковлєв М. Л.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.02.2009 року
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2009 |
Оприлюднено | 15.06.2009 |
Номер документу | 3822198 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Міщенко П.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні