2/320
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2009 № 2/320
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Скрипка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2008
у справі № 2/320 (суддя Домнічева І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл"
про стягнення 37 001,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Похиленко А.В. – дов. № 392 від 08.12.2008
від відповідача Габрись О.В. – дов. № 36 від 03.02.2009
Смєхнов В.А. – дов. від 20.01.2009
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Октан” (надалі – позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосТрансОйл” (надалі – відповідач) про стягнення з відповідача 33 501,00 грн. вартості недопоставленого палива та 3 500,00 грн. оплати за послуги адвоката.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 у справі № 2/320 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості недопоставленого палива задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність, оскільки приймання нафтопродуктів, що надійшли на адресу позивача, здійснювалось ним з порушенням вимог Інструкції „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю”, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і в організаціях України” № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Октан”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 367/1 від 11.11.2008, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 у справі № 2/320 та винести постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представники відповідача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2008 на адресу ТОВ „Фірма „Октан” по залізничній накладній на групу вагонів № 33173609 (копія - а.с.6) зі станції Новоград-Волинський І ПЗЗ на станцію Бориспіль ПЗЗ надійшов товар (паливо дизельне Л-02-62) загальною масою 347 725 кг у вагоно-цистернах:
№ 74007709 - маса вантажу 58 680 кг;
№ 74226176 - маса вантажу 58 217 кг;
№ 74128612 - маса вантажу 57 054 кг;
№ 73125718 - маса вантажу 58 372 кг;
№ 74746330 - маса вантажу 57 897 кг;
№ 74244542 - маса вантажу 57 505 кг.
Вантажовідправником вказаного товару був відповідач - СП ТОВ „УкрРосТрансОйл”.
Згідно відмітки у залізничній накладній 23.05.2008 вантаж був виданий позивачу.
Вказаний товар поставлявся позивачу (як покупцю) на підставі договору поставки нафтопродуктів №14/05-08 від 19.05.2008, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю „КиївАгроНафтоТрейд” (як продавцем) (копія договору – а.с.12-13). Згідно з п.2.5 договору №14/05-08 від 19.05.2008 кількість товару, проданого за даним договором, визначається на підставі залізничних накладних та відвантажувальних відомостей підприємства-вантажовідправника і є підставою для остаточних розрахунків сторін.
Позивачем 24.05.2008 було надіслано телеграму-лист № 43 від 24.05.2008 (а.с.14, 28) на адресу відповідача з проханням направити представника 25.05.2008 для комерційної прийомки вагоно-цистерн, що прибули по залізничній накладній № 33173609, оскільки позивачем виявлена недостача вантажу.
Позивач стверджує, що 26.05.2008 під час комісійного приймання вантажу за участю експерта Київської торгово-промислової палати було визначено фактичну кількість нафтопродуктів у вагоно-цистернах № 73125718 та № 74244542, яка виявилась меншою, ніж вказано у залізничній накладній № 33173609, а саме:
- фактична кількість дизельного палива у в/ц № 73125718 склала 56242 кг, нестача - 2 130 кг;
- фактична кількість дизельного палива у в/ц № 74244542 склала 55340 кг, нестача - 2 165 кг.
Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ „Фірма „Октан” про стягнення з відповідача вартості недопоставленого палива у розмірі 33 501,00 грн. з огляду на наступне.
У позовній заяві від 18.07.2008 сам позивач стверджує, що приймання нафтопродуктів здійснювалось ним відповідно до Інструкції „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” (затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6) та Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України № 81/38/101/235/122 від 02.04.98, зареєстровано в МЮ України 07.10.1999р. за № 685/3978.
За таких обставин місцевим судом обґрунтовано та правомірно було здійснено оцінку дій позивача при прийнятті спірного вантажу на відповідність вказаним інструкціям. А викладені в апеляційній скарзі доводи позивача про те, що суд помилково застосував до спірних правовідносин положення Інструкції від 15.06.1965 № П-6, суперечать твердженням самого позивача, викладеним в позовній заяві.
У відповідності до Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України № 81/38/101/235/122 від 02.04.98 (яка була чинна на час приймання спірного вантажу) був передбачений наступний порядок приймання нафтопродуктів, що надійшли залізничним транспортом:
- приймання нафтопродуктів провадиться особами, які призначені наказом керівника вантажоодержувача. Ці особи відповідають за недотримання правил приймання нафтопродуктів (пп.4.1.3.18 Інструкції);
- на всі нафтопродукти, що надійшли, складається „Акт приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою № 5-НП (додаток 5). При цьому в разі приймання нафтопродукту, що надійшов в одній цистерні, заповнюється п.12.1, при прийманні кількох цистерн заповнюється п.12.2 цього додатка. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Якщо приймання здійснюється у вихідний або святковий день, акт приймання повинен бути затверджений у перший робочий день після вихідного або святкового дня. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів. Особи, що підписують акт, мають бути попереджені про відповідальність за достовірність даних, викладених у ньому (пп. 4.1.3.19 Інструкції);
- акт складається у двох примірниках, а за виявлення нестачі і необхідності пред'явлення претензії постачальнику - у трьох примірниках (пп. 4.1.3.20 Інструкції);
- у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів. Представник громадськості вантажоодержувача або представник стороннього підприємства може брати участь у прийманні нафтопродуктів на даному підприємстві не більше двох разів на місяць, маючи при цьому разове посвідчення за підписом керівника підприємства (пп.4.1.3.21 Інструкції);
На підтвердження факту нестачі товару позивачем суду надано:
- акт № 65/марш (форма № 5-НП) приймання нафтопродуктів за кількістю від 24.05.2008 (а.с.128-130), складений працівниками позивача за участю представника громадськості;
- акти експертизи № І-2166/І від 26.05.2008 (а.с.8) та № І-2166/2 від 26.05.2008 (а.с.10), складені експертом Київської ТПП Герасимовою К.А. за участю представників ТОВ „Фірма „Октан”.
Вказані документи не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту недостачі товару в кількості 4 295 кг, що надійшов на адресу позивача 23.05.2008 по залізничній накладній № 33173609, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, акт № 65/марш приймання нафтопродуктів за кількістю від 24.05.2008 в порушення вимог пп.4.1.3.19 вищевказаної Інструкції складений позивачем не в день надходження нафтопродуктів (23.05.2008), а на наступний день. Відомостей щодо того, де та яким чином позивачем зберігався отриманий вантаж (шість вагоно-цистерн) до початку його приймання, акт не містить.
В акті № 65/марш від 24.05.2008 вказано, що особи, які здійснюють приймання вантажу по залізничній накладній № 33173609, діють на підставі посвідчень за №№ 405,406, 407 від 24.05.2008.
Однак, на підтвердження повноважень вказаних осіб до матеріалів справи позивачем надані посвідчення за № № 408, 409, 410 (а.с.132-134), які видані 26.05.2008 саме для приймання дизельного палива за кількістю, що надійшло від СП ТОВ „УкрРосТрансОйл” відповідно до залізничної накладної № 33173609.
Крім того, вказаний акт (в порушенням вимог пп.4.1.3.21 вищеназваної Інструкції) не містить відомостей щодо припинення приймання продукції матеріально відповідальною особою позивача у зв'язку з виявленням нестачі нафтопродуктів з вини вантажовідправника.
Акти експертизи № І-2166/І від 26.05.2008 (а.с.8) та № І-2166/2 від 26.05.2008 (а.с.10), складені експертом Київської ТПП Герасимовою К.А. за участю представників позивача (заступника директора та оператора), також не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження вказаних в них обставин, оскільки ці акти з боку представників ТОВ „Фірма „Октан” взагалі не підписані.
Судова колегія також погоджується з доводами відповідача про те, що його позивачем не було належним чином повідомлено про час та місце комерційного приймання вантажу, а тому відповідач був позбавлений можливості бути присутнім при відкритті цистерн, проведенні вимірювання, та не мав можливості висловлювати з цього приводу свої зауваження та заперечення.
За таких обставин позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вантаж, який 23.05.2008 був отриманий позивачем по залізничній накладній № 33173609, був прийнятий ним по кількості у відповідності до вимог чинного законодавства та дійсно мав нестачу дизельного палива в кількості 4 295 кг, яка утворилася саме з вини вантажовідправника.
Отже, усі доводи апелянта нормами чинного законодавства та матеріалами справи не підтверджуються.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 у справі № 2/320 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Октан” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 у справі № 2/320 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Октан” до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосТрансОйл” – без змін.
2. Матеріали справи № 2/320 повернути до Господарського суду м. Києва.
Дата підписання постанови – 03.06.2009.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Скрипка І.М.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2009 |
Оприлюднено | 15.06.2009 |
Номер документу | 3822211 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Борисенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні