28/45
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.06.09 р. Справа № 28/45
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Большая медведица”, м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 35044350
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” м.Донецьк, код ЄДРПОУ 34557310
Про стягнення 48925грн.52коп.
Представники:
Від позивача: Булатова Ю.О. на підставі довіреності №1 від 05.01.2009р.
Від відповідача: Шкляров І.О. на підставі довіреності б/н від 20.01.2009р.
СУТЬ СПОРУ:
В судовому засіданні оголошувалась
перерва з 13.05.2009р. по 21.05.2009р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Большая медведица”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” м.Донецьк про стягнення 48925грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 42529грн.99коп., штрафу в розмірі 3681грн.28коп., інфляційних витрат в розмірі 2254грн.09коп. та 3% річних в розмірі 460грн.16коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №281 від 25.01.2007р., специфікацію до даного договору, акт звірки взаєморозрахунків від 30.09.2008р., видаткові накладні.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.2009р. було порушено провадження по справі №28/45 та призначено її розгляд на 22.04.2009р.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву №145 від 21.04.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що правовідносини між сторонами виникли не на підставі договору постачання №281 та просить суд припинити провадження по справі. Суд не задовольняє це клопотання в зв'язку з безпідставністю.
В процесі розгляду справи сторонами надавались письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких останній наполягає на своїй правові позиції.
Суду надане клопотання сторін про продовження розгляду справи на 3 тижня, ухвалою від 21.05.2009р. розгляд справи продовжено до 15.06.2009р.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
25.01.2007р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Большая медведица”, м.Дніпропетровськ, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк укладено договір постачання №281, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1 договору). Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару – п.1.2 договору. Договір підписаний з протоколом розбіжностей.
Відповідно до п.п.7.1, 7.2, 7.3 договору, договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008р. Дія договору припиняється з закінченням терміну його дії та після виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Дія договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну дії вказаного в.п.7.1 договору.
За приписом п.2.1 договору постачальник зобов`язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок (товар постачається на умовах ІНЕОТЕРМС-2000: DDP – склад покупця, визначений в замовленні на придбання товару, що є додатком №1 до даного договору).
Втім, доказів наявності відповідних замовлень відповідача на постачання товару сторонами суду не надано.
За твердженням позивача, на виконання умов договору та протягом дії цього договору останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладним №БМ-794 від 26.09.2008р., №БМ-790 від 26.09.2008р., №БМ-793 від 26.09.2008р., №БМ-777 від 19.09.2008р., №БМ-789 від 26.09.2008р., №БМ-771 від 19.09.2008р., №БМ-775 від 19.09.2008р., №БМ-749 від 15.09.2008р., №БМ-751 від 15.09.2008р., №БМ-731 від 05.09.2008р., №БМ-747 від 15.09.2008р., №БМ-733 від 05.09.2008р., №БМ-730 від 05.09.2008р., №БМ-732 від 05.09.2008р., №БМ-714 від 05.09.2008р., №БМ-707 від 05.09.2008р., №БМ-680 від 19.08.2008р., №БМ-686 від 19.08.2008р., №БМ-677 від 18.08.2008р., №БМ-679 від 18.08.2008р., №БМ-624/1 від 18.08.2008р., №БМ-625/1 від 18.08.2008р., №БМ-609 від 08.08.2008р., №БМ-600 від 08.08.2008р., №БМ-607 від 08.08.2008р., №БМ-596 від 08.08.2008р., №БМ-597 від 08.08.2008р., №БМ-590 від 06.08.2008р., №БМ-564 від 28.07.2008р., №БМ-544 від 24.07.2008р., №БМ-553 від 28.07.2008р., №БМ-534 від 17.07.2008р., №БМ-542 від 24.07.2008р., №БМ-529 від 16.07.2008р., №БМ-535 від 16.07.2008р., №БМ-530 від 16.07.2008р., №БМ-443 від 02.07.2008р., №БМ-429 від 27.06.2008р., №БМ-440 від 02.07.2008р., №БМ-439 від 28.06.2008р., №БМ-429 від 27.06.2008р., № БМ-428 від 27.06.2008р., №БМ-419 від 20.06.2008р., №БМ-420 від 20.06.2008р., №БМ 396/1 від 13.06.2008р., № БМ-405 від 18.06.2008р. копії яких наявні в матеріалах справи.
Фактичне отримання відповідачем зазначеного вище товару, на думку позивача, підтверджується підписом уповноважених представників відповідача на зазначених видаткових накладних та печаткою підприємства.
Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 25.01.2007р. до договору постачання № 281 від 25.01.2007р. п. 5.5. в редакції покупця викладений в наступній редакції: „Покупець перераховує кожні 30 банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за реалізований товар. Дія даного пункту починається з офіційної дати відкриття кожного торгівельного закладу”; в редакції постачальника: „Покупець перераховує щотижня у вівторок на рахунок постачальника грошові кошти за реалізований товар з відстрочкою платежу 30 банківських днів з дати поставки першої партії товару. Дія даного пункту починається з дати поставки першої партії товару постачальником. Узгоджена редакція не вказана.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони при укладанні договору постачання № 281 від 25.01.2007 р. не узгодили порядок оплати поставленого товару відповідно до ст. 181 ГК України.
За твердженням позивача, відповідач всупереч вимогам договору та закону, вартість отриманого товару не оплатив, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви у останнього виникла заборгованість в розмірі 42529грн.99коп.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Таким чином, на думку позивача, останній свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, а відповідач всупереч вимогам договору, не здійснив повну та своєчасну оплату товару у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 42529грн.99коп.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними, а заперечення відповідача обґрунтованими з огляду на наступне:
Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначено вище, позивач стверджує, що відповідачем прострочена оплата товару, отриманого за наявними в матеріалах справи видатковими накладними, посилаючись при цьому на те, що поставка здійснена на підставі договору постачання №281 від 25.01.2007р.
Проте, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що договір постачання №281 від 25.01.2007р. не є підставою здійснення поставки за видатковими накладними №БМ-794 від 26.09.2008р., №БМ-790 від 26.09.2008р., №БМ-793 від 26.09.2008р., №БМ-777 від 19.09.2008р., №БМ-789 від 26.09.2008р., №БМ-771 від 19.09.2008р., №БМ-775 від 19.09.2008р., №БМ-749 від 15.09.2008р., №БМ-751 від 15.09.2008р., №БМ-731 від 05.09.2008р., №БМ-747 від 15.09.2008р., №БМ-733 від 05.09.2008р., №БМ-730 від 05.09.2008р., №БМ-732 від 05.09.2008р., №БМ-714 від 05.09.2008р., №БМ-707 від 05.09.2008р., №БМ-680 від 19.08.2008р., №БМ-686 від 19.08.2008р., №БМ-677 від 18.08.2008р., №БМ-679 від 18.08.2008р., №БМ-624/1 від 18.08.2008р., №БМ-625/1 від 18.08.2008р., №БМ-609 від 08.08.2008р., №БМ-600 від 08.08.2008р., №БМ-607 від 08.08.2008р., №БМ-596 від 08.08.2008р., №БМ-597 від 08.08.2008р., №БМ-590 від 06.08.2008р., №БМ-564 від 28.07.2008р., №БМ-544 від 24.07.2008р., №БМ-553 від 28.07.2008р., №БМ-534 від 17.07.2008р., №БМ-542 від 24.07.2008р., №БМ-529 від 16.07.2008р., №БМ-535 від 16.07.2008р., оскільки в представлених видаткових накладних не має посилань на договір постачання №281 від 25.01.2007р.
Відповідно до статі 9 закону України “Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні” накладні являються первинні звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність.
Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та інших підзаконних нормативних актів, які існують в чинному законодавстві щодо порядку ведення бухгалтерського обліку підприємствами (накази Міністерства фінансів України про затвердження численних Положень, Методичних рекомендацій та т.і., що конкретизують порядок застосування норм вищевказаного Закону посадовими особами підприємств та організацій України), у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
А письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу – одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.
Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.
В наданої позивачем специфікації до договору поставки № 281 від 25.01.2007р. сторони узгодили асортимент та ціни постачаємого товару. Судом встановлено, що ціни в зазначених видаткових накладних та в специфікації різні. Крім того, відповідно до вищезазначених видаткових накладних поставлялись, в тому числі товари, які не зазначені в специфікації до договору №281 від 25.01.2007р.
Таким чином, зазначені накладні не є належними доказами того, що відповідачем прострочена оплата товару, отриманого саме за договором постачання №281 від 25.01.2007р. в розумінні вимог ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Навпаки, підстава здійснення поставки у зазначених накладних взагалі відсутня, хоча відповідно до п.2.5 договору постачальник зобов`язаний вказати у всіх документах, зв`язаних з постачанням (у тому числі в рахунку-фактурі, товарній (товарно-транспортній) накладній та інших товаросупроводжувальних документах своє найменування, номер замовлення, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, коди товарів, що постачаються, у тій же послідовності, у якій вони зазначені в замовленні покупця.
Тобто, в разі здійснення поставки за договором, у видаткових накладних повинно бути обов`язкове посилання на замовлення покупця.
Судом встановлено, що в зазначених видаткових накладних відсутнє посилання на замовлення покупця, самі замовлення суду сторонами не надані.
Господарським судом розглянуті та не прийняті до уваги ствердження позивача про належність цих доказів, оскільки позивач повинен був надати документи, які б підтверджували факт їх відношення до даних господарських операцій.
Наданий позивачем до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2008р. судом до уваги не приймається, оскільки вказаний акт містить посилання на договір б/н від 12.01.2008р., який взагалі не має відношення до предмету позову. Крім того, наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2008р. по 16.04.2009р. також не має доказової сили, оскільки цей акт підписаний лише позивачем.
Також, суд не приймає до уваги надані позивачем податкові накладні, в яких є посилання на договір без номеру та дати, оскільки вони лише відображають податкову звітність підприємства, але не підтверджують факт поставки товару саме за договором №281 від 25.01.07р.
Таким чином, документи, що надані позивачем в якості доказів по справі, не мають доказової сили з вищезазначених причин, а відтак, умови договору постачання №281 від 25.01.2007р., який є підставою позову, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, які фактично виникли за видатковими накладними №БМ-794 від 26.09.2008р., №БМ-790 від 26.09.2008р., №БМ-793 від 26.09.2008р., №БМ-777 від 19.09.2008р., №БМ-789 від 26.09.2008р., №БМ-771 від 19.09.2008р., №БМ-775 від 19.09.2008р., №БМ-749 від 15.09.2008р., №БМ-751 від 15.09.2008р., №БМ-731 від 05.09.2008р., №БМ-747 від 15.09.2008р., №БМ-733 від 05.09.2008р., №БМ-730 від 05.09.2008р., №БМ-732 від 05.09.2008р., №БМ-714 від 05.09.2008р., №БМ-707 від 05.09.2008р., №БМ-680 від 19.08.2008р., №БМ-686 від 19.08.2008р., №БМ-677 від 18.08.2008р., №БМ-679 від 18.08.2008р., №БМ-624/1 від 18.08.2008р., №БМ-625/1 від 18.08.2008р., №БМ-609 від 08.08.2008р., №БМ-600 від 08.08.2008р., №БМ-607 від 08.08.2008р., №БМ-596 від 08.08.2008р., №БМ-597 від 08.08.2008р., №БМ-590 від 06.08.2008р., №БМ-564 від 28.07.2008р., №БМ-544 від 24.07.2008р., №БМ-553 від 28.07.2008р., №БМ-534 від 17.07.2008р., №БМ-542 від 24.07.2008р., №БМ-529 від 16.07.2008р., №БМ-535 від 16.07.2008р.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких клопотань позивача про зміну підстави позову.
Стосовно поставки, здійсненої за видатковими накладними №БМ-530 від 16.07.2008р., №БМ-443 від 02.07.2008р., №БМ-429 від 27.06.2008р., №БМ-440 від 02.07.2008р., №БМ-439 від 28.06.2008р., №БМ-429 від 27.06.2008р., № БМ-428 від 27.06.2008р., №БМ-419 від 20.06.2008р., №БМ-420 від 20.06.2008р., №БМ 396/1 від 13.06.2008р., № БМ-405 від 18.06.2008р. в яких є посилання на договір постачання №281 від 25.01.2007р., суд має зазначити наступне:
Як зазначено вище сторони не узгодили строк оплати по договору № 281 від 25.01.2007р.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Документів, що підтверджують пред'явлення вимоги відповідачу позивачем не надане, таким чином, суд прийшов до висновку, що строк оплати товару поставленого по зазначеним накладним, не настав.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Большая медведица”, м.Дніпропетровськ, в частині стягнення заборгованості в розмірі 42529грн.99коп. є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак підлягають залишенню без задоволення.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 3681грн.28коп., інфляційні витрати в розмірі 2254грн.09коп. та 3% річних в розмірі 460грн.16коп.
Враховуючи підстави відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 3681грн.28коп., інфляційних витрат в розмірі 2254грн.09коп. та 3% річних в розмірі 460грн.16коп. також не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Большая медведица” м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” м.Донецьк відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 03.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення підписаний 03.06.2009р.
Суддя Курило Г.Є.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2009 |
Оприлюднено | 15.06.2009 |
Номер документу | 3822730 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні