Постанова

від 07.04.2014 по справі 910/21393/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 910/21393/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н від 29.01.2014 року товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року

у справі № 910/21393/13 (суддя - Бондарчук В. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю по монтажу, комплектації, технічному обслуговуванню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації «Варта» ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс Сервіс»

про стягнення 49 097, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Римар А.Р. - дов. б/н від 18.08.2013 року,

від відповідача: Павловська О.О. - дов. б/н від 31.03.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю по монтажу, комплектації, технічному обслуговуванню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації «Варта» ЛТД (позивач у справі) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс Сервіс» (відповідач у справі) про стягнення боргу за надані послуги в сумі 49 097 грн. (а.с.6-7).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті виконаних робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/21393/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс Сервіс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю по монтажу, комплектації, технічному обслуговуванню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації «Варта» ЛТД 32 167,00 грн. - боргу за надані послуги та 1 127,22 грн. - судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Парадіс Сервіс» 24.01.2014 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом при прийнятті рішення не з'ясовано всіх обставин справи, що мають значення для вирішення даної справи. Апелянт стверджує, що висновок місцевого господарського суду про те, що між сторонами у справі було укладено договір поставки у спрощений спосіб є необґрунтованим, оскільки в актах виконаних робіт є посилання на усні угоди під різними номерами та датами укладання, також судом першої інстанції не взято до уваги відсутність повноважень представника відповідача, яким підписано акти виконаних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Парадіс Сервіс» було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року розгляд справи було відкладено на 31.03.2014 року. В судовому засіданні 31.03.2014 року оголошувалася перерва до 07.04.2014 року.

Апелянт (відповідач у справі) у судовому засіданні 07.04.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні 07.04.2014 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач протягом 2010-2013 років надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації. В підтвердження виконання робіт посилається на акти виконаних робіт за грудень 2010 року в сумі 1 693 грн., від 28.01.2011 року в сумі 1 693 грн., від 28.02.2011 року в сумі 1 693 грн., від 31.03.2011 року в сумі 1 693 грн., від 29.04.2011 року в сумі 1 693 грн., від 27.05.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.06.2011 року в сумі 1 693 грн., від 29.07.2011 року в сумі 1 693 грн., від 31.08.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.09.2011 року в сумі 1 693 грн., від 31.10.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.11.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.12.2011 року в сумі 1 693 грн., за січень 2012 року в сумі 1 693 грн., за лютий 2012 року в сумі 1 693 грн., від 30.03.2012 року в сумі 1 693 грн., від 30.04.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.05.2012 року в сумі 1 693 грн., від 29.06.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.07.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.08.2012 року в сумі 1 693 грн., за вересень 2012 року в сумі 1 693 грн., за жовтень 2012 року в сумі 1 693 грн., від 30.11.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.12.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.01.2013 року в сумі 1 693 грн., від 28.02.2013 року в сумі 1 693 грн., від 29.03.2013 року в сумі 1 693 грн., від 30.04.2013 року в сумі 1 693 грн., всього на суму 49 097, 00 грн., копії яких представлено в матеріалах справи. Акти підписано представниками позивача та відповідача у справі (а.с.7-21).

Позивач стверджує, що відповідач не оплатив вартість наданих послуг і його заборгованість становить 49 097 грн.

05.09.2013 року позивач направив відповідачу вимогу № 1/09/13 (а.с.23), про сплату заборгованість за надані послуги. Факт направлення вимоги підтверджено копією фіскального чеку поштової установи № 2164 від 05.09.2013 року (а.с.22). Відповіді на претензію відповідач не надав, борг не оплатив, що стало підставою звернення позивача з позовом про стягнення 49 097 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно вимог ч. 1 ст. 11, п. п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України ч. 2 ст.ст. 175, 181 Господарського кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приймаючи до уваги представлені в матеріалах справи Акти прийняття виконаних робіт, які підписано сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В підтвердження виконання робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації на суму 49 097, 00 грн., позивачем представлено щомісячні акти виконаних робіт: за грудень 2010 року в сумі 1 693 грн., від 28.01.2011 року в сумі 1 693 грн., від 28.02.2011 року в сумі 1 693 грн., від 31.03.2011 року в сумі 1 693 грн., 29.04.2011 року в сумі 1 693 грн., від 27.05.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.06.2011 року в сумі 1 693 грн., від 29.07.2011 року в сумі 1 693 грн., від 31.08.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.09.2011 року в сумі 1 693 грн., від 31.10.2011 року в сумі 1 693 грн., 30.11.2011 року в сумі 1 693 грн., від 30.12.2011 року в сумі 1 693 грн., за січень 2012 року в сумі 1 693 грн., за лютий 2012 року в сумі 1 693 грн., від 30.03.2012 року в сумі 1 693 грн., від 30.04.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.05.2012 року в сумі 1 693 грн., від 29.06.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.07.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.08.2012 року в сумі 1 693 грн., за вересень 2012 року в сумі 1 693 грн., за жовтень 2012 року в сумі 1 693 грн., від 30.11.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.12.2012 року в сумі 1 693 грн., від 31.01.2013 року в сумі 1 693 грн., від 28.02.2013 року в сумі 1 693 грн., від 29.03.2013 року в сумі 1 693 грн., від 30.04.2013 року в сумі 1 693 грн. Акти підписано сторонами, без заперечень чи застережень. У більшості актів підписи осіб, які їх підписали засвідчено печатками юридичних осіб, сторін у зобов'язанні.

Місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано прийнято за належні та допустимі докази виконання робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації акти виконаних робіт на суму 32 167, 00 грн. від 30.04.2013 року, 29.03.2013 р., 28.02.2013 р., 31.01.2013 р., 31.12.2012 р., 30.11.2012 р., за жовтень 2012 р., за вересень 2012 р., 31.08.2012 р., 31.07.2012 р., 30.03.2012 р., за лютий 2012 р., 30.11.2011 р., 30.12.2011 р. за січень 2012 р., 31.10.2011 р., 31.08.2011 р., 28.01.2011 р., за грудень 2010 р., які мають всі реквізити документу, який підтверджує проведення господарської операції, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, зазначені акти виконання робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації, за якими повинна була здійснюватися оплата наданих послуг містять відбиток печатки ТОВ «Парадайс-Сервіс», що підтверджує засвідчення товариством підпис, відтак і повноваження особи яка підписала акт, оскільки, як правомірно зазначено місцевим господарським судом, відповідно Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р., яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування та визначає порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності. Згідно зазначеної інструкції контроль за виготовленням, зберіганням та використанням печаток, штампів і бланків покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство, які несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на актах виконаних робіт, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Зазначене спростовує твердження відповідача, що йому не відоме як бланки актів виконаних робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації з печаткою юридичної особи попали до відповідача і не звільняють його від обов'язку виконання зобов'язання, що засвідчено Актами.

Згідно зі ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом відповідає за зобов'язання перед іншими особами відповідно до вимог Закону.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, який містить повну назву товариства, його ідентифікаційний код, наявний на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

Зазначене спростовує твердження відповідача, що йому не відоме як бланки актів виконаних робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації з печаткою юридичної особи попали до відповідача і не звільняють його від обов'язку виконання зобов'язання, що засвідчено Актами.

Колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги щодо стягнення боргу частково в сумі 32 167, 00 грн., що становить вартість робіт, виконання яких підтверджено актами, оформленими у відповідності до вимог, що ставляться до первинного бухгалтерського документу, та вважає обґрунтованою відмову у задоволені решти позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/21393/13 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/21393/13 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/21393/13 залишити без змін.

3.Справу № 910/21393/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко