Постанова

від 19.06.2014 по справі 910/21393/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 910/21393/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І. суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.14

у справі№ 910/21393/13 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю по монтажу, комплектації, технічному обслуговуванню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації "Варта" ЛТД доТовариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" простягнення суми за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені відповідачаПавловська О.О. (дов. від 17.06.14)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю по монтажу, комплектації, технічному обслуговуванню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації "Варта" ЛТД звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" 49097 грн. боргу за надані послуги по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.14 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Жук Г.А., суддів: Агрикової О.В., Мальченко А.О.), позовні вимоги задоволені частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю по монтажу, комплектації, технічному обслуговуванню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації "Варта" ЛТД стягнуто 32167,00 грн. боргу за надані послуги та 1127,22 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В основу судових актів покладений висновок про доведеність факту виконання робіт позивачем для відповідача.

Не погоджуючись із судовим актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд. В обґрунтування вимог скарги відповідач посилається на невірну оцінку судами актів виконаних робіт, які на його думку, не можуть свідчити про те, що послуги були надані, незважаючи на наявність на них підпису головного інженеру відповідача та печатки підприємства, оскільки наказом позивача №2/01 не передбачено використання печатки цією особою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач протягом 2010-2013 років надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації, в підтвердження виконання робіт він посилається на акти виконаних робіт.

В рамках виконання обов'язку по дослідженню та оцінці доказів судами першої та апеляційної інстанцій прийнято за належні та допустимі докази виконання робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації акти виконаних робіт на суму

32167,00 грн. від 30.04.13, 29.03.13, 28.02.13, 31.01.13, 31.12.12, 30.11.12, за жовтень 2012 р., за вересень 2012 р., 31.08.12, 31.07.12, 30.03.12, за лютий 2012 р., 30.11.11, 30.12.11 за січень 2012 р., 31.10.11, 31.08.11, 28.01.11, за грудень 2010 р., які мають всі реквізити документу, який підтверджує проведення господарської операції, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, зазначені акти виконання робіт по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації, за якими повинна була здійснюватися оплата наданих послуг містять відбиток печатки ТОВ "Парадайс-Сервіс", що підтверджує засвідчення товариством підпис, відтак і повноваження особи яка підписала акт, оскільки, відповідно Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.98, яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування та визначає порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності. Згідно зазначеної інструкції, контроль за виготовленням, зберіганням та використанням печаток, штампів і бланків покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство, які несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

На цій підставі судами визнаний доведеним факт виконання робі позивачем на суму 32167, 00 грн., та зроблений висновок про необхідність стягнення цієї суми з відповідача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем є тими діями, які породжують зобов'язання відповідача з оплати отриманих послуг, тому судами цілком правомірно доведену суму наданих послуг з відповідача.

Посилання відповідача на невірну оцінку судами актів виконаних робіт, не приймаються до уваги з наступних підстав.

Переоцінка доказів не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції (за змістом ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України), тому посилання на невірну оцінку доказів у справі та обставин справи (як це робить у свій касаційній скарзі скаржник) не можуть заявлятися на стадії касаційного перегляду справи.

Щодо посилань на те, що наказом відповідача №2/01 не передбачено використання печатки підприємства головним інженером Подуфаловим М.А., то вони також не заслуговують на увагу, так як за змістом Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.98, ризик неправильного використання печаток підприємства несе відповідач, як їх власник та особа, на яку покладені обов'язки контролю за зберіганням та використанням печаток.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.14 у справі №910/21393/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б. М. Грек