Рішення

від 10.06.2009 по справі 6/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/132

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.09 р.                                                                                                       Справа № 6/132                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Груп Кременчук” м.Кременчук

до відповідача: Приватного підприємства „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області

за участю третьої особи

про стягнення  157 671грн. 42коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Андреєва В.В. -  представник по довіреності вих.№05/01-2  від 05.01.2009р.

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи -

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „МД Груп Кременчук” м.Кременчук, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області заборгованості за поставлений товар у сумі 109 090грн. 27коп., пені у сумі 35 454грн. 33коп., інфляційних у сумі 1 636грн. 35коп., 3% річних у сумі 581грн. 45коп., штрафу у сумі 10 909грн. 02коп. відповідно договору №20-01/2009 від 23.01.2009р. (Усього 157 671грн. 42коп.)

        Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання,  непредставленням ним відзиву на позов та для представлення сторонами витребуваних документів, необхідних для вирішення спору по суті.

        У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення  розміру позовних вимог у порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 109 090грн. 27коп., пеню у сумі 9 218грн. 10коп., інфляційні у сумі 4 145грн. 42коп., 3% річних у сумі 1 157грн., штраф у сумі 10 909грн. 02коп. (Усього 134 519грн. 81коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

        10 червня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 17.04.2009р. була направлена відповідачу 21.04.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 25.05.2009р. була направлена відповідачу 27.05.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №20-01/2009 від 23.01.2009р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№01-24/78 від 12.03.2009р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові конверти з повідомленнями про вручення рекомендованих листів відповідачу були повернуті з поштового відділення з відміткою, що за зазначеною адресою організація не значиться. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :             

          23 січня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МД Груп Кременчук” м.Кременчук та Приватним підприємством „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області був укладений договір №20-01/2009,  згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання продати та передати у власність відповідача металопродукцію, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти її від продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору.

          Специфікацією №23/01-2009 від 23.01.2009р. до договору №20-01/2009 від 23.01.2009р. сторони визначили найменування товару, розміри, ДОСТ, марку сталі, кількість, ціну без ПДВ, вартість, умови оплати та поставки.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 23.01.2009р. по видатковій накладній №208 за довіреністю  серії ЯОР№715308 від 23.01.2009р. здійснив поставку металопродукції у кількості 24,853тон у адресу відповідача на суму 109 090грн. 27коп. ти виставив відповідачу для сплати рахунок-фактури №138 від 23.01.2009р. на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова накладна, довіреність, рахунок-фактури і переконав суд у факті продажу металопродукції у адресу Приватного підприємства „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області.  

Специфікацією №23/01-2009 від 23.01.2009р. до договору №20-01/2009 від 23.01.2009р. сторони встановили, що відповідач зобов”язаний здійснити розрахунок за одержану продукцію з відстрочкою платежу на протязі 5 банківських днів. Але  відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Приватного підприємства „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 109 090грн. 27коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Згідно наданої довідки позивачем вих.№09/06-1 від 09.06.2009р., вбачається що Товариство з обмеженою відповідальністю „МД Груп Кременчук” м.Кременчук не має жодних інших договірних відносин з Приватним підприємством „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області окрім договору №20-01/2009 від 23.01.2009р. Постачання товару за накладною №208 від 23.01.2009р. було єдиною поставкою товару у адресу відповідача за весь час з моменту реєстрації позивача.

           Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу за вих.№18/02-3 від 18.02.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку в семиденний сирок з дня отримання даної вимоги  перерахувати грошові кошти в рахунок сплати заборгованості по договору у сумі 109 090грн. 27коп., але  відповідач не відреагував на претензію, заборгованість не сплатив.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті металопродукції не виконав.

Пунктом 6.3 укладеного договору сторони  передбачили, що за несвоєчасну оплату вартості продукції покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

          Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

         Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №20-01/2009 від 23.01.2009р. і своєчасно не розрахувався за продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 9 218грн. 10коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.             

          Крім того, пунктом 6.2 вищевказаного договору сторони  встановили, що при поставці продукції на умовах відстрочення платежу у випадку невиконання зобов»язань у термін, зазначений у п.4.3 цього договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 10 909грн. 02коп.  обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 4 145грн. 42коп. та 3% річних у сумі 1 157грн., які також  підлягають стягненню у повному обсязі.    

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлена позивачем металопродукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

          Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми,  оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Груп Кременчук” м.Кременчук до Приватного підприємства „Сєвєр-Дон” смт.Кіровськ, Донецької області про стягнення 134 519грн. 81коп. задовольнити   повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Сєвєр-Дон” (84442 смт.Кіровськ, Донецької області, Краснолиманський район, вул.Г.Тимофєєвої,1; пошт.адр.: 84102 м.Слов»янеськ, Донецької області, вул.Карла Маркса, 43/1, п/р26009206431001 в КФ АБ «Брокбізнесбанк» м.Слов»янськ, МФО 377078, ЄДРПОУ 30102475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Груп Кременчук” (39610 м.Кременчук, Полтавської області, проїзд Галузевий, 56, п/р26009050001177 в КФ АКБ «Індустріалбанк» МФО 331304, ЄДРПОУ 32615024) заборгованість за поставлений товар у сумі 109 090грн. 27коп., пеню у сумі 9 218грн. 10коп., інфляційні у сумі 4 145грн. 42коп., 3% річних у сумі 1 157грн., штраф у сумі 10 909грн. 02коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 345грн. 20коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

     Рішення   було оголошено  у судовому засіданні 10.06.2009р.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя