Рішення

від 11.06.2009 по справі 9/98-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/98-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 червня 2009 р.           Справа 9/98-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі  судового засідання Кравчук Н.Л.,  

за участю представників сторін:

   позивача :   Семеняк В.В. директор

          відповідача : Чорноморець В.М.,  за  довіреністю № 133 від 10.06.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні суду (кім. № 1109),  справу

за позовом:Закритого акціонерного товариства  "Агріматко-Україна" (вул. Чорновола, 45, м. Вишневе, Києво-Святошинський  р-н., Київська обл., 08132)      

до:Сільськогосподарського  товариства  з обмеженою відповідальністю  "Суворівське" (вул. Леніна, 1, с. Суворівське,  Тульчинський  р-н., Вінницька обл., 23643)    

про стягнення 24750,31 грн.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов  про стягнення  з відповідача 24750 грн. 31 коп. ( з яких : 23839 грн. 20 коп. основний борг та  911 грн. 11 коп. - 3% річних)  заборгованості    за неналежне виконання зобов'язань  по договору  поставки  на умовах товарного кредиту № лСПК-13000006 від 18.01.2007 року, в частині оплати  отриманого товару (насіння соняшника "Alisson RM 150 000 sds "), згідно  видаткової накладної  № лАГ-033100016 від 31.03.2007року та довіреності серії  ЯНК № 865251 від 30.03.2007 року.     

За даним позовом 27.04.2009 року  порушено провадження  у справі та призначено її  до розгляду  на 19.05.2009 року. Розгляд справи  відкладався до 11 червня 2009 року, про що свідчить ухвала суду від 19.05.2009 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 11.06.2009 року, позовні вимоги  підтримав в повному обсязі,  просив позов задовольнити.

Відповідач, вимог суду щодо надання витребуваних доказів, в тому рахунку і  відзиву на позов,  не виконав,  хоча  в судовому засіданні 11 червня 2009 року представник СТОВ "Суворівське"  позов в сумі  24750 грн. 31 коп. визнав.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи,  судом з'ясовано, що   18 липня 2007 року  між ЗАТ "Агріматко-Україна" та СТОВ "Суворівське"  було укладено договір поставки  на умовах  товарного кредиту № лСПК-13000006, згідно п.п.1.1 якого позивач (в договорі іменується як Постачальник)  зобов'язується  передати у власність  відповідачеві ( в договорі - Покупцеві) на умовах СРТ с. Соборів ( згідно  з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) товари за номенклатурою, та в строки відповідно до специфікацій, які є  додатками до Договору, а  Покупець  зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену Договором вартість  в строки та порядку, передбаченому  Договором ( розділ 3 ).

На виконання умов Договору Позивач  передав у власність Відповідачу  43,00 посівних  одиниці насіння соняшника "Alisson RM 150 000 sds " на  суму 23839 грн. 20 коп., що стверджується видатковою накладною  № лАГ-033100016 від 31.03.2007року ( а.с. 14) та довіреністю  серії  ЯНК № 865251 від 30.03.2007 року (а.с. 15).    

Відповідно до умов  частини 2  п. 3.3 Договору остаточний розрахунок за  товар  Покупець повинен здійснити не  пізніше 31 грудня 2007 року.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати Товару  не виконав, як наслідок: неоплачена заборгованість за отриманий товар складає 23839 грн. 20 коп.. Наведене, спонукало позивача звернутись з даним позовом до суду.

Заборгованість  відповідачем, станом на день розгляду справи  в суді   не погашена.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом  також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення  911 грн. 11 коп.  3% річних, за наслідками чого  зроблено такі висновки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення  3 % річних  є правомірними, оскільки не суперечать умовам договору та  відповідають чинному законодавству.

При цьому судом здійснено перевірку розрахунку 911 грн. 11 коп.  3% річних  за результатами чого  не виявлено помилок в ньому.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З врахуванням встановлених обставин та наявних у справі первинних бухгалтерських документів суд вважає суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі  24750 грн. 31 коп.  доведеною.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 27.04.2009 року, від 19.05.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу та 3 % річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача стосовно  стягнення з відповідача 24750 грн. 31 коп., є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягає   задоволенню.

Судові  витрати підлягають покладенню  на відповідача, відповідно до положень ст. 49 ГПК України.   

          Керуючись ст. ст.  525, 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу  України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.4-3, 4-5, 28, 32,33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу  України, -     

ВИРІШИВ :

1. Позов  задовольнити.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Суворівське", (вул. Леніна, 1, с. Суворівське, Тульчинський р-н., Вінницька обл.,  код за ЄДРПОУ 03734470, п/р 260076049 в Вінницькій обласній дирекції АППБ "Аваль", МФО 302247) на користь  закритого акціонерного  товариства  "Агріматко-Україна" ( вул. В.Чорновола, 45, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., 08132, п/р 26005301301557 в ЗАТ "ОТП Банк Україна" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ  30725226)  23839,20  грн. (двадцять три тисячі  вісімсот тридцять дев'ять  грн. 20 коп.)  боргу за отриманий товар, 911,11 грн. (дев'ятсот одинадцять грн. 11 коп. ) 3% річних,  247,50 грн.  ( двісті сорок сім грн. 50 коп. ) витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять  грн. 00  коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.  

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  12 червня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, ЗАТ "Агріматко-Україна" (вул. Чорновола, 45, м. Вишневе, Києво-Святошинський  р-н., Київська обл., 08132)

3 - відповідачу, СТОВ  "Суворівське" (вул. Леніна, 1, с. Суворівське,  Тульчинський  р-н., Вінницька обл., 23643)