Постанова

від 13.02.2014 по справі 2а-8193/09/1170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Київ К/9991/2914/11

№ К/9991/2914/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Олександрівської об`єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010

у справі № 2а-8193/09/1170 Кіровоградського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл ОПТ»

до Олександрівської об`єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області

за участю прокурора Кіровоградської області

про визнання дій протиправними, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Олександрійської ОДПІ щодо ненадання Олександрійському управлінню ДК України в Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість 99918,00 грн., що підлягає відшкодуванню ТОВ «Інтеграл ОПТ» з Державного бюджету України за вересень 2009 року; відшкодовано з Державного бюджету України через ГУ ДК України в Кіровоградській області на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 99 918 грн. за вересень 2009 року.

У касаційній скарзі Олександрівська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивачем подано до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року разом із заявою про повернення з бюджету податку у сумі 99918,00 грн. на розрахунковий рахунок та розрахунком цієї суми бюджетного відшкодування.

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цього пункту платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до підпункту 7.7.5 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками проведеної податковим органом перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за вересень 2009 року, за результатами якої складено довідку №383/2350/32637404 від 30.11.2009, податковим органом встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення між податковими зобов`язанням та податковим кредитом у серпні 2009 року є включення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 99918,00 грн., сплаченої у ціні придбаного у постачальника ТОВ «Автотехпром» 126 тн вуглелужного реагенту на загальну суму 599598,00 грн. на підставі податкової накладної №59 від 26.08.2009, та відвантаженого у серпні 2009 року на експорт згідно ВМД №901030000/9/000741 від 27.08.2009 з оподаткованням експортної поставки за нульовою ставкою. При цьому під час перевірки правильності визначення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту в серпні 2009 року порушень не встановлено, а висновок контролюючого органу про неможливість підтвердити задеклароване позивачем бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року в сумі 99918,00 грн. обгрунтований посиланням на відсутність результатів зустрічних перевірок постачальників товару по ланцюгу поставок.

Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що не отримання відповідей на запити податкового органу, які направлені під час перевірки, не можуть обмежувати право платника податку на отримання бюджетного відшкодування, так як ці обставинини не мають правового значення відповідно до норм Закону № 168/97-ВР.

Вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Разом з тим, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо способів захисту порушеного права позивача. Так, задовольняючи позовні вимоги у частині відшкодування з Державного бюджету України через ГУ ДК України в Кіровоградській області на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 99918,00 грн. за вересень 2009 року, суди не звернули увагу на те, що правильним способом захисту такого порушеного права позивача як платника податків на повернення невідшкодованих сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є стягнення заявлених сум бюджетного відшкодування з Державного бюджету України, про що і просив позивач, змінивши позовні вимоги у судовому процесі, про що свідчать додані до матеріалів справи доповнення до адміністративного позову (а.с. 83).

Не мають своїм наслідком захист порушеного права позивача на повернення заявленої суми бюджетного відшкодування і позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Олександрійської ОДПІ щодо ненадання Олександрійському управлінню ДК України в Кіровоградській області висновку із зазначенням податку на додану вартість у сумі 99918,00 грн., що підлягає відшкодуванню ТОВ «Інтеграл ОПТ» з Державного бюджету України за вересень 2009 року. Належним способом захисту порушеного права є стягнення суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України, а отже у судів не було правових підстав для порушення провадження у справі у частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Олександрійської ОДПІ щодо ненадання Олександрійському управлінню ДК України в Кіровоградській області висновку із зазначенням податку на додану вартість у сумі 99918,00 грн., що підлягають відшкодуванню ТОВ «Інтеграл ОПТ» з Державного бюджету України за вересень 2009 року. У зв'язку з цим рішення судів попередніх інстанцій, у силу норм пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України, у цій частині позовних вимог підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до положень частини 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому правильність висновку судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України 2323,00 грн. відсотків судом касаційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Частиною 1 ст. 228 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 228, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Олександрівської об`єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково, змінити постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010, позов задовольнити частково: стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл ОПТ» (ідентифікаційний код 32637404; 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоностудентська, 50; рахунок № 26007001020580 в ОФ ВАТ АКБ «Автокразбанк», МФО 323679) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 99918,00 грн. за вересень 2009 року.

У позові про стягнення процентів у сумі 2323,00 грн. відмовити.

Закрити провадження у справі у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Олександрійської ОДПІ щодо ненадання Олександрійському управлінню ДК України в Кіровоградській області висновку із зазначенням податку на додану вартістьу сумі 99918,00 грн., що підлягає відшкодуванню ТОВ «Інтеграл ОПТ» з Державного бюджету України за вересень 2009 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош