Постанова

від 14.04.2014 по справі 13/239

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 13/239

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: Іващенко О.В. - дов. №91/2013/11/27-1 від 27.11.2013

від відповідача: Струк О.В. - керівник

Ігнатюк Р.В. - дов. б/н від 01.11.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київенерго"

на рішення господарського суду міста Києва

від 22.01.2014 (суддя Курдельчук І.Д.)

у справі №13/239

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу „Троянда"

про стягнення 113334,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Київенерго" (надалі - позивач, ПАТ „Київенерго") про стягнення із Житлово-будівельного кооперативу „Троянда" (надалі - відповідач, ЖБК „Троянда") 113334,80 грн., з яких 89972,25 грн. основного боргу, 19952,39 грн. інфляційних втрат, 3410,16 грн. - 3 % річних.

У ході розгляду справи судом першої інстанції 25.12.2013 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив у зв'язку з проведенням часткової оплати боргу відповідачем в сумі 3482,38 грн. стягнути з відповідача 86489,87 грн. - суму основного боргу, 19952,39 грн. - збитків від інфляції, 3410,16 грн. - 3% річних та судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №13/239 припинено провадження у справі №13/239 в частині стягнення 13068,52 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №13/239 позов задоволено частково, а саме стягнуто із відповідача на користь позивача 76 903,73 грн., три відсотка річних у розмірі 3410,16 грн. , інфляційні втрати у розмірі 19952,39 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Публічне акціонерного товариства „Київенерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням доповнення до апеляційної скарги просить скасувати рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №13/239 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема позивач вказує на те, що погашення заборгованості в розмірі 13068,52 грн. не підтверджується довідкою позивача про надходження коштів та підтверджується лише банківською випискою з рахунку відповідача, натомість довідкою ПАТ „Київенерго" про надходження коштів підтверджується сплата лише 3068,52 грн. боргу.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.10.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго", правонаступником якої є позивач, як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом „Троянда", як абонентом (споживачем) укладено договір №8252048, предметом якого відповідно до п. 1.1 договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. 2.3.1. вказаного договору, відповідач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 2.3.2. договору, передбачено обов'язок абонента виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатком №4 до договору.

Сторонами укладено додатки до договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії .

Відповідно до п. 2 додатку 4 до договору „Порядок розрахунків за теплову енергію" відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами, відповідно до п. 3 додатку №4 до договору, споживач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як встановлено місцевим господарським судом, зобов'язання за договором щодо постачання теплової енергії у гарячій воді позивачем виконувались належним чином, що підтверджується залученими до матеріалів справи відомостями обліку спожитої теплової енергії, а також обліковими картками позивача щодо фактичного споживання відповідачем теплової енергії за спірний період. Відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.07.2006 по 01.07.2009 виникла заборгованість за використану теплову енергію, у розмірі - 89972,25 грн.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та якості поставленої позивачем відповідачу теплової енергії за договором у спірному періоді.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення основної заборгованості суд першої інстанції вказував на те, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість, а саме, у розмірі 13068,52 грн., у зв'язку із чим заборгованість відповідача за використану теплову енергію складає 76903,73 грн., розмір якої підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 19952,39 грн. та 3% річних в розмірі 3410,16 грн., згідно розрахунку позивача, який колегія суддів вважає обґрунтованим.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції позов визнано доведеним та обґрунтованим. Однак у зв'язку з припиненням провадження у справі ухвалою від 22.01.2014 щодо стягнення 13068,52 грн., місцевий господарський суд вказав, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 76903,73 грн. суми заборгованості, 3410,16 грн. трьох відсотків річних та 19952,39 грн. інфляційних втрат.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що внаслідок припинення ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2014 провадження у справі 13/239 в частині стягнення 13068,52 грн. на розгляді суду залишились позовні вимоги про стягнення 76903,73 грн. заборгованості, 3410,16 грн. трьох відсотків річних та 19952,39 грн. інфляційних втрат, які були задоволені судом у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом помилково зазначено про задоволення позовних вимог частково, тоді як останні з урахуванням факту припинення провадження у справі на суму 13068,52 грн. були задоволенні у повному обсязі.

Доводи апелянта про відсутність підстав для припинення провадження у справі на суму 13068,52 грн. колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки ухвала господарського суду м. Києва від 22.01.2014 про припинення провадження у справі 13/239 в частині стягнення 13068,52 грн. жодною із сторін не була оскаржена в апеляційному порядку та не скасована. За таких обставин відсутні підстави вважати необґрунтованим припинення провадження у справі 13/239 на суму 13068,52 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Київенерго" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №13/239 має бути змінене із зазначенням про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 76903,73 грн. суми заборгованості, 3410,16 грн. трьох відсотків річних та 19952,39 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київенерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №13/239 змінити, вказавши у пункті 1 резолютивної частини рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Матеріали справи №13/239 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк