Постанова

від 15.04.2014 по справі 8/5014/3127/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2014 справа №8/5014/3127/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився; від відповідача:Не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 18.02.2013р. (повний текст підписано 21.02.2013р.) у справі№8/5014/3127/2012 (суддя Середа А.П.) за позовомЛуганського міського Комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ про стягнення 441 476грн.65коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.2013р. у справі №8/5014/3127/2012 позовні вимоги Луганського міського Комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ про стягнення 424054,67грн. (з урахуванням заяви про часткову відмову від позову), з яких основний борг - 391 372,84грн., інфляційні втрати - 5728,01грн., 3% річних - 14003,02грн., пеня - 12950,80грн. - задоволені в повному обсязі.

Публічним акціонерним товариством "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки запереченням останнього щодо розміру суми заборгованості та умовам договору №8-10 від 13.10.2011р. на реструктуризацію заборгованості.

Сторони наданим їм правом не скористались, в судове засідання не з'явилися; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від скаржника до суду надійшли письмові пояснення, в яких скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду скасувати за відмовити у позові в повному обсязі. Позивач в попередньому судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Луганське міське Комунальне підприємство "Теплокомуненерго", м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ про стягнення 441476,65грн., з яких основний борг - 391372,84грн., інфляційні втрати - 5728,01грн., 3% річних - 31425,00грн., пеня - 12950,80грн.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою про зменшення суми позовних вимог відмовився від стягнення частини 3% річних за період з 02.02.2009р. по березень 2010 року у сумі 17 421,98грн.

Господарським судом справа розглянута з урахуванням вказаної заяви.

Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №1278 від 04.01.2009р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній у період з квітня 2010р. по вересень 2012р. включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 391372,84грн., що підтверджує доданими до матеріалів справи рахунками, при цьому, вартість поставленої теплової енергії відповідач не оплатив. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 391372,84грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних. Також, на підставі п.8.2.1 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня.

Задовольняючи позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №1278 від 04.01.2009р.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

Так, 20.09.2004р. між Луганським міським Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" та Публічним акціонерним товариством "Трест "Луганськвуглеавтоматика" було укладено договір №1278 на поставку теплової енергії, відповідно до якого постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання надавати споживачеві (відповідачу) теплову енергію належної якості та у необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію у повному обсязі за встановленими тарифами та у строки, визначені цим договором (п.1.1 договору).

В подальшому, у зв`язку із закінченням терміну дії вказаного договору №1278 від 20.09.2004р, сторонами укладений договір на поставку теплової енергії № 1278 від 04.01.2009р., відповідно до п.2.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання надавати споживачеві теплову енергію належної якості та у необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію у повному обсязі за встановленими тарифами та у строки, визначені цим договором.

Згідно із п.2.2 договору №1278 від 04.01.2009р. встановлено максимальне теплове навантаження - 0,224220 гкал/год, у т.ч опалення - 0,224220 гкал/год.

Теплова енергія подається споживачу належної якості, у обсягах згідно Додатку №1 за умови технічно справних систем тепло-споживання (п.3.7 договору №1278 від 04.01.2009р.).

Додатком №1 до вказаного договору №1278 від 04.01.2009р. визначено об'єкти теплопостачання та їх загальна площа - 3031,9 м 2 .

Перелік прав споживача визначено у підпунктах 4.1.1-4.1.4 пункту 4.1 розділу 4 "Права та обов'язки споживача".

Пунктом 4.2 розділу 4 договору №1278 від 04.01.2009р. визначено перелік обов'язків споживача, згідно яким він, між іншим, зобов'язаний: сплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 5-денний термін від дня їх отримання (п/п 4.2.11); щомісячно до 20-го числа здійснювати звіряння взаємних розрахунків з фінансовим відділом постачальника за минулий період (п/п 4.2.15).

Відповідно до п/п 5.1.1 п.5.1 договору №1278 від 04.01.2009р. постачальник має право: вимагати від споживача авансову оплату за теплову енергію незалежно від форми власності та відшкодування збитків, спричинених порушеннями, вчиненими споживачем у період користування тепловою енергією.

Сторони домовилися, що облік теплової енергії здійснюється згідно з показанням приладу обліку (п.6.1 договору №1278 від 04.01.2009р.); у такому випадку споживач зобов'язаний щомісячно у строк з 25 по 28 число поточного місяця надати постачальнику скріплений печаткою акт (довідку) про фактично спожиту теплову енергію (п.6.2 договору №1278 від 04.01.2009р.).

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлює: тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

За приписом п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться відповідно до договору, на підставі показів приладу обліку у відповідності до діючих тарифів (цін), які затверджені у встановленому порядку. У споживачів, які не мають приладів комерційного обліку розрахунку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного в договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості часів роботи тепловикористовуючого обладнання за розрахунковий період.

У відповідності до вказаних норм пунктом 7.6 договору №1278 від 04.01.2009р. встановлено відповідні тарифи.

Пунктом 7.1 договору №1278 від 04.01.2009р. передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі згідно затвердженим двоставочним тарифам, на підставі виставлених постачальником рахунків, які спрямовуються споживачеві поштою або вручаються під розписку. В разі відмови споживача від отримання рахунку, постачальник здійснює відповідний запис у реєстрі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення зі споживача вартості спожитої теплової енергії.

Згідно із п.7.2, п.7.3 договору №1278 від 04.01.2009р. споживач здійснює оплату за надані послуги поставки теплової енергії впродовж 5-ти днів від дня отримання рахунку. У платіжних дорученнях в графі «призначення платежу» споживач повинен вказувати номер договору, а також період, за який здійснюється оплата.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п.7.4 договору №1278 від 04.01.2009р.).

У випадку прострочення платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка діяла у період, за який нараховується пеня (п.8.2.1 договору №1278 від 04.01.2009р.).

Відповідно до п.9.1 договору №1278 від 04.01.2009р. зміни до договору вносяться шляхом обміну листами та укладення додаткових угод.

Договір укладено на період з 15.10.2009р. до 31.12.2009р. (п.11.1 договору №1278 від 04.01.2009р.), з можливістю пролонгації його дії за умов, визначених у п.11.4 договору №1278 від 04.01.2009р., яким встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його розторгнення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Сторони домовились, що термін позовної давності за цим договором встановлюється у 5 років (п.11.3 договору).

За твердженням позивача, останній свої зобов'язання за договором №1278 від 04.01.2009р. виконав належним чином та поставив відповідачу теплову енергію у період з квітня 2010р. по вересень 2012р. включно на загальну суму 391372,84грн., що підтверджує рахунками (фактами) № 688 за відповідні періоди (докази вручення уповноваженій особі відповідача вказаних рахунків залучені до матеріалів справи).

Факт початку та закінчення подачі теплової енергії у період з квітня 2010р. по вересень 2012р. відповідач не заперечив та не спростував, як і не заперечив факти отримання вищевказаних рахунків.

Оскільки відповідач, отримавши упродовж зазначеного періоду теплову енергію на суму 391372,84грн. не сплатив її вартість, позивач звернувся до суду із відповідними вимогами про стягнення вказаної заборгованості у судовому порядку. На вказану суму заборгованості позивачем нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Наразі, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає розрахунок позивача необґрунтованим з огляду на наступне:

Так, за твердженням позивача у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №1278 від 20.09.2004р. за останнім утворився основний борг у сумі 151724,38грн. З тих же підстав стосовно договору №1278 від 04.01.2009р. у відповідача за період з січня 2009 року по жовтень 2011 року утворився основний борг у сумі 315429,97грн. Разом за двома договорами - 467154,35грн. Вказана сума відображена у підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків та включає в себе заборгованість станом на жовтень 2011р.

13.10.2011р. сторони уклали договір №8-10 на реструктуризацію заборгованості. Згідно п.1 вказаного договору №8-10 від 13.10.2011р. боржник (ВАТ "Трест "Луганськвуглеавтоматика") зобов`язався у строк до 30.09.2013р. здійснити оплату за спожиту теплову енергію в рахунок погашення заборгованості за договором №1278 від 04.01.2009р. на поставку теплової енергії в сумі 467154,35грн. з правом дострокового погашення боргу.

Відповідач у період з 15.10.2011р. по 30.09.2013р. зобов`язався щомісячно сплачувати на користь позивача частку боргу у розмірі 15300,00грн., а у строк до 30.09.2013р. - частку боргу у розмірі 15254,35грн. (п.1.2 договору №8-10 від 13.10.2011р.).

Пунктом 2 договору №8-10 від 13.10.2011р. передбачено, що відповідач повинен здійснювати оплату поточних нарахувань за надані послуги теплопостачання згідно виставлених рахунків у строк, встановлений договором № 1278 від 04.01.2009р.

Вказаний договір №8-10 від 13.10.2011р. підписаний представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Одночасно, згідно з п.5 договору №8-10 від 13.10.2011р. кредитор має право у випадку прострочення боржником платежу на термін понад 2 місяці у односторонньому порядку розірвати цей договір та звернутися до суду з метою примусового стягнення заборгованості з урахуванням передбачених чинним законодавством санкцій.

Як зазначено господарським судом, з огляду на те, що з травня 2012 року відповідач не здійснював платежі на підставі договору №8-10 від 13.10.2011р., позивач листом №15/42-7/199 від 25.01.2013р. (після порушення провадження у даній справі) повідомив боржника про одностороннє розірвання цього договору.

Таким чином, за твердженням позивача, розмір заборгованості відповідача за договором №1278 від 04.01.2009р. за період з квітня 2010 р. по вересень 2013 р. включно становить 391372,84грн.

Однак, із зазначеною позицією позивача не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки про розірвання договору №8-10 від 13.10.2011р. на реструктуризацію позивач повідомив відповідача в процесі розгляду справи судом першої інстанції, тоді як відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України сторони звертаються суду за захистом порушених прав.

Тобто, на час звернення до суду із даним позовом, оскільки договір №8-10 на реструктуризацію не був розірваний, позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму заборгованості за договором № 8-10 на реструктуризацію, строк сплати якої не настав.

Одночасно, є хибним твердження відповідача про відсутність його зобов'язань за договором №1278 від 04.01.2009р. зважаючи на укладення сторонами договору № 8-10 від 13.10.2011р. на реструктуризацію заборгованості, оскільки при реструктуризації заборгованості не виникає нових зобов'язань, а лише встановлюються нові строки виконання вже існуючих.

Отже, при укладенні договору № 8-10 від 13.10.2011р. на реструктуризацію заборгованості сторонами визначені нові строки виконання існуючих за договором №1278 від 04.01.2009р. зобов'язань.

У зв'язку з суперечливістю доказів щодо проведеної відповідачем оплати та порядку її зарахування позивачем ухвалою від 28.05.2013р. в порядку ст.41 ГПК України судом апеляційної інстанції призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено певний перелік питань щодо дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем за договором №1278 від 04.01.2009р.

Відповідно до наданих на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2013р. висновків, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року становить 123091,95 грн.

Однак, висновки судово-економічної експертизи розглядаються та оцінюються судом як письмові докази відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розрахунок розміру заборгованості за договором №1278 від 04.01.2009р. проведено судовим експертом без врахування зобов'язань відповідача за договором № 8-10 на реструктуризацію, строк виконання яких настав на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

Отже, за здійсненим перерахунком за заявлений період колегією суддів встановлена заборгованість на суму 230365,87 грн., з яких 153765,87 грн. поточна заборгованість за договором № 1278 від 04.01.2009 р. за період з лютого 2011 року по вересень 2012 року включно та 76600,00 грн. заборгованість за договором № 8-10 від 13.10.2011р. на реструктуризацію заборгованості, строк виконання якої настав на момент звернення до суду з даним позовом.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.7.2 договору № 1278 від 04.01.2009 р. споживач здійснює оплату за надані послуги поставки теплової енергії впродовж 5-ти днів від дня отримання рахунку.

Докази отримання відповідачем рахунків за стягуваний період залучені до матеріалів справи.

Водночас, доказів на підтвердження належного виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг з поставки теплової енергії суду не представлено.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виходячи з чого, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 230365,87 грн., Публічним акціонерним товариством "Трест "Луганськвуглеавтоматика" допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 230365,87 грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано. В іншій частині наявність заборгованості станом на момент звернення до суду з даним позовом позивачем не доведена, отже -позов задоволено безпідставно, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 161006,97 грн. підлягає скасуванню.

Крім того, позивач заявляв вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 02.02.2009р. по 05.11.2012р. в сумі 31425,00грн. та інфляційних втрат за період з квітня 2010 року по березень 2011 року включно у сумі 5728,01 грн.

Як зазначено вище, заявою про зменшення суми позовних вимог позивач відмовився від стягнення частини 3% річних за період з 02.02.2009р. по березень 2010 року у сумі 17421,98грн. Провадження у справі в цій частині судом першої інстанції правомірно припинено на підставі п.4 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з квітня 2010 року по 05.11.2012 року у розмірі 14003,02 грн. та інфляційних втрат за період з квітня 2010 року по березень 2011 року включно у розмірі 5728,01 грн.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи підстави часткового задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що належний до стягнення розмір 3% річних за період з листопада 2011р. по вересень 2012р. становить 7817,75 грн., розмір інфляційних втрат за період з липня 2010 року по вересень 2011 року - 5728,01 грн., а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частини стягнення 3% річних в сумі 6185,27 грн.

Наряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 950,80грн. за період прострочення з 04.11.2011р. по 05.11.2012р.

З огляду на положення ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п.8.2.1 договору, колегія суддів вважає, що місцевим судом помилково стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі, заявленому у позові, у зв'язку з чим, здійснивши розрахунок суми пені колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 12 950,80грн. за період заборгованості з 04.11.2011р. по 05.11.2012р. по кожному місяцю заборгованості окремо підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 12 863,37грн., а рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині стягненні пені в сумі 87,43грн.

Виходячи із викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2013р. у справі №8/5014/3127/2012 підлягає скасуванню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 161006,97грн., 3% річних в розмірі 6185,27 грн. та пені в розмірі 87,43 грн.

В решті рішення господарського суду Луганської області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то вони судовою колегією до уваги не приймаються як необґрунтовані належним чином та безпідставно заявлені, а також спростовуються вищевикладеними висновками судової колегії.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також пов'язаних з проведенням судової експертизи підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2013р. у справі №8/5014/3127/2012 скасувати в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 161006,97грн., 3% річних в розмірі 6185,27 грн. та пені в розмірі 87,43 грн.

Абзац перший резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

„Позов задовольнити частково ".

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

„Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика" (ідентифікаційний код 00181970, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська, 40) на користь Луганського міського Комунального підприємства "Теплокомуненерго" (ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Куракіна, 23а) основний борг за отриману теплову енергію у сумі 230365,87 грн., інфляційні нарахування в сумі 5728,01 грн., 3% річних в сумі 7817,75 грн., пеню в сумі 12863,37 грн., а також судовий збір у сумі 5135,30 грн.".

В решті рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2013р. у справі №8/5014/3127/2012 залишити без змін.

Стягнути з Луганського міського Комунального підприємства "Теплокомуненерго" (ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Куракіна, 23а) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика" (ідентифікаційний код 00181970, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська, 40) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1741,63 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськвуглеавтоматика" (ідентифікаційний код 00181970, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська, 40) на користь Луганського міського Комунального підприємства "Теплокомуненерго" (ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Куракіна, 23а) 4278,22 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Господарському суду Луганської області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 08.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 11.04.2014 р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

В.М. Татенко