Ухвала

від 08.04.2014 по справі 826/9122/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9122/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007092208, № 0007072208, № 0007082208 від 24.05.2013, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007092208, № 0007072208, № 0007082208 від 24.05.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 17.04.2013 по 23.04.2013 співробітником Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» (код ЄДРПОУ 37144912) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТБК Оріон» (код ЄДРПОУ 34289808) за період з 01.04.2011 по 31.05.2011.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року, всього в сумі 307 024,00 грн. та порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 25 Декларації), всього в сумі 238 623,00 грн. в т.ч. за квітень 2011 року на загальну суму - 25 926,00 грн., за травень 2011 року на загальну суму - 212 697,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за травень 2011 року на загальну суму - 165 090,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 Декларації) за квітень 2011 року на загальну суму - 165 090,00 грн. та за травень 2011 року на загальну суму - 28 294,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 30.04.2013 № 436/22.8/37144912 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007092208 від 24.05.2013, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 238 623,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0007072208 від 24.05.2013, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 307 024,00 грн. за основним платежем та податкове повідомлення-рішення № 0007082208 від 24.05.2013, яким зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 Декларації) у розмірі 193 384,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 (далі по тексту - ПК України).

Згідно ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до абз. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми, сплачені у вартості тільки тих товарів (робіт, послуг), які придбаються таким платником податку для подальшого використання товарів (робіт, послуг) безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідженням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Фабрика «Феррум» (Замовник) та ТОВ «ТБК Оріон» (Перевізник) укладено договір перевезення вантажу від 01.04.2011 № 13/04.

Згідно даного Договору, Перевізник приймає та виконує перевезення по маршруту протяжність 10 км. по території комплексу по збагаченню гематитових кварцитів шостого залізистого горизонту кар'єру «Південний» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гусєва, 15а (п.1.1).

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість транспортних послуг за перевезення вантажу автомобілями по маршруту, вказаному в п. 1.1 (з урахуванням зворотного завантаження автотранспорту), виходячи з оплати їх роботи за 1 тонну вантажу - 25.00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 4.17 грн., за послуги самоскидів (розвантаження кузова) - 1 600,00 грн. за 1 мотогодину послуг самоскидів, а т.ч. ПДВ 266,67 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Перевізник проводить розрахунок вартості послуг за весь час дії договору та надає Замовнику рахунок для оплати, акт виконаних робіт та податкову накладну. Термін дії цього Договору з 01.04.2011 по 01.04.2012 (п. 7.1).

Згідно Договору від 06.05.2011 № 1005 про переведення боргу ТОВ «ТБК «ОБС-Групп» (Первісний боржник) переводить на ТОВ «ТБК Оріон» (Новий боржник) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 1 287 795,78 грн. з ПДВ, що виник на підставі Договору перевезення вантажу № 01/03-11 від 01.03.2011, укладеного між Первісним боржником та ТОВ «Фабрика «Феррум» (Кредитор). Кредитор, підписуючи даний Договір, дає свою згоду на переведення боргу по зобов'язанням Первісного боржника перед Кредитором по Основному договору на Нового боржника в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Договору поставки від 06.05.2011 № 57 ТОВ «ТБК Оріон» зобов'язується передати у власність ТОВ «Фабрика «Феррум» (Покупця) товар згідно Специфікації з ціною, кількістю товару, що є невід'ємною частиною цього Договору, Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити його на умовах цього Договору. Предметом поставки є дизельне паливо.

Згідно Специфікації № 1 від 06.05.2011 до Договору № 57 постачається дизельне паливо у кількості 9 230 л. за ціною 7,50 грн. на загальну суму 83 070,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 845,00 грн.).

ТОВ «ТБК Оріон» на виконання умов Договору №13/04 видано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні: № 31 від 30.04.2011, № 41 від 11.05.2011, № 42 від 06.05.2011 та видаткові накладні: № ОУ-0000018 від 30.04.2011, № 26 від 11.05.2011, № 14 від 06.05.2011 та платіжні доручення № 326 від 16.05.2011, № 381 від 07.06.2011.

Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.10.2011 № 58/2307/34289808 встановлено, що згідно довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2011 році становила 1 особа - директор підприємства, який, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично одній особі здійснити не можливо. Остання податкова звітність подана в 2011 році (Декларація з ПДВ за серпень 2011 року № 209904).

Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-західній залізниці № 403 від 14.10.2011 встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_5 (директор ТОВ «ТБК Оріон»), які виконані на протоколі № 5 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК Оріон» та довіреності від 27.11.2010 здійснені іншою особою та підпис від імені гр. ОСОБА_5 на договорі оренди від 23.08.2011 також здійснені іншою особою. А також, підписи від імені гр. ОСОБА_5 на оригіналі листа від 06.09.2011 № 2 здійснені іншою особою.

В провадженні СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа № 77-00199, порушена за ознаками складу злочину передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України. Досудовим слідством встановлено, що невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності створені/придбані ряд підприємств (в тому числі ТОВ «ТБК Оріон»), які задіяні в злочинній схемі, а саме через рахунки вказаних підприємств, суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності), незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг. Засновниками вказаних підприємств являються малозабезпечені особи, які за матеріальну винагороду взяли участь у їх створенні/придбанні з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.

Позивачем не надано суду додаткових документів, окрім податкових та видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які б свідчили про реальність ведення господарської діяльності товариства з ТОВ «ТБК Оріон», щодо укладених договорів.

Крім цього, відповідачем зазначено те, що під час аналізу наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів ТОВ «Фабрика «Феррум» встановлено, що у видаткових накладних та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) виписаних ТОВ «ТБК Оріон» не зазначено місце їх складання (місце поставки товару, послуг). Також, не зазначено місце поставки та інші умови постачання дизельного палива не зазначені у Договорі поставки від 06.05.2011 № 57.

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 № 805/15496 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним із таких видів нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно розділу ІІІ Інструкції № 281/171/578/155, облік та нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

Пунктом 5.4 Інструкції № 281/171/578/155 визначено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования».

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі - ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Згідно п. 6.1 Інструкції № 281/171/578/155, на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Позивачем не надано документів, які передбачені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від № 281/171/578/155, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «ТБК Оріон», в період за який проводилася перевірка не містять по своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявні лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності. Наслідок діяльності ТОВ «ТБК Оріон» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність прийнятих нею податкових повідомлень-рішень № 0007092208, № 0007072208, № 0007082208 від 24.05.2013.

Натомість, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 14.04.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.