Постанова

від 15.04.2014 по справі 902/1308/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 902/1308/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А. суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Дністер-В" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 у справі№ 902/1308/13 господарського суду Вінницької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" доприватного підприємства "Дністер-В" простягнення 605 297,56 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Дністер-В", в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 991 від 01.11.2013, просив стягнути з відповідача 605 297, 56 грн., з яких: 497 777, 59 грн. - сума основного боргу, 49 777, 76 грн. - сума 10 % штрафу за порушення строків оплати товару, 12 942, 22 грн. - сума пені за період з 02.09.2013 по 13.11.2013, 19 911, 10 грн. - сума 20 відсотків річних за період з 02.09.2013 по 13.11.2013 та 24 888, 89 грн. - сума 5% штрафу за невиконання умов п. 8.12. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за укладеним між сторонами договором про купівлю засобів захисту рослин № 133К001/ВІШО від 09.04.2013.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.11.2013 (суддя Мельник П.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Дністер-В" на користь ТОВ "Агроскоп Україна" 497 777,59 грн. основного боргу, 49 777,76 грн. 10% штрафу, 12942,22 грн. пені, 19 911,10 грн. 20 % річних, 24 888,89 грн. 5% штрафу та 12 105,95 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" судовий збір в розмірі 800,41 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 4685 від 22.10.2013.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 (колегія суддів у складі: Миханюк М.В. - головуючий, Юрчук М.І., Савченко Г.І.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Дністер-В" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 13.11.2013 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідач договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі не надав, додані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні на поставку товару оформлені належним чином, а саме: підписані уповноваженою особою згідно довіреностей №1 від 18.04.2013 та №4 від 24.05.2013, відповідають специфікаціям до договору, містять посилання на договір, на виконання умов якого було здійснено поставку товару, а чинне законодавство не вимагає обов'язкового засвідчення печаткою підприємства підпису уповноваженої особи на первинних документах. Крім того, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, суди визнали його правильним та обґрунтованим.

В касаційній скарзі приватне підприємство "Дністер-В" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними видаткові накладні №АГ000000758 від 18.04.2013, №АГ000000759 від 18.04.2012 і №АГ000000753 від 19.04.2013, та законними дії відповідача щодо притримання виконання зобов'язання з оплати товару, а також задовольнити позов частково в розмірі 97139,60 грн., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 09.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (продавець, позивач) та приватним підприємством "Дністер-В" (покупець, відповідач) укладено договір про купівлю засобів захисту рослин №133К001/ВІШО (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Пунктами 3.5., 3.6., 3.7. договору визначено, що продавець здійснює поставку товару за адресою: Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Цекинівка. Товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця у відповідності до видаткової накладної. Право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару покупцем.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору, на підставі видаткових накладних №АГ000000753 від 19.04.2013, №АГ 000000758 від 18.04.2013, №АГ00000759 від 18.04.2013, №АГ000001022 від 23.04.2013 та №АГ000003024 від 24.05.2013 позивач відвантажив, а відповідач через представника, що діяв на підставі довіреностей №1 від 18.04.2013 та №4 від 24.05.2013, виданих на ім'я ОСОБА_7, отримав товар, на загальну суму 497777,59 грн.

Однак, відповідач отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим заборгував позивачу 497 777, 59 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 2.1. договору ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в еквіваленті національної валюти України - гривні до долара США та зазначаються у додатках № 1, № 2, № 3 до договору - специфікаціях від 09.04.2013, від 12.04.2013 та від 12.05.2013. В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Відповідно до п. 2.3., абз. 1 п. 2.4. договору, покупець здійснює 100% оплату товару не пізніше 01.09.2013 шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, на час звернення позивача з позовом у даній справі відповідач, в порушення умов договору, поставлений позивачем товар не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 497 777,59 грн., доказів сплати відповідачем позивачу вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на неналежне оформлення видаткових накладних № АГ000000758 від 18.04.2013, № АГ000000759 від 18.04.2013 і № АГ000000753 від 18.04.2013 та неналежність таких доказів поставки товару, оскільки по-перше, такі посилання зводяться до оцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції, а по-друге, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, зазначені видаткові накладні оформлені належним чином, а саме: підписані уповноваженою особою згідно довіреностей №1 від 18.04.2013 та №4 від 24.05.2013, відповідають специфікаціям до договору від 09.04.2013 та від 12.04.2012, містять посилання на договір № 133К001ВІШО від 09.04.2013, на виконання умов якого було здійснено поставку товару, а чинне законодавство не вимагає обов'язкового засвідчення печаткою підприємства підпису уповноваженої особи на первинних документах, до яких відноситься і видаткова накладна.

Врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 497 777, 59 грн. боргу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1. договору сторони встановили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми.

Крім того, пунктом 6.2. договору встановлено, що в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

У зв'язку з викладеним позивач нарахував відповідачу та пред'явив до стягнення у даній справі 20% річних від простроченої суми, які склали 11 911, 10 грн., пеню в сумі 12 942,22 грн. та штраф у розмірі 10%, що склав 49 777, 76 грн.,

Суди попередніх інстанцій, здійснивши перерахунок зазначених сум, дійшли висновку щодо обґрунтованості їх нарахування та правильності проведеного позивачем розрахунку. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19911, 10 грн. двадцяти відсотків річних, 12 942,22 грн. пені та 49 777, 76 грн. штрафу в заявленому позивачем до стягнення розмірі, оскільки факт порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, встановлених договором, є доведеними та мало місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до п. 8.12. договору в разі зміни уповноважених осіб, юридичної адреси, фактичного місця розташування, платіжних реквізитів та організаційно-правової форми покупця, останній зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту такої зміни повідомити в письмовій формі по це продавця. У разі невиконання цієї вимоги покупець сплачує штраф в розмірі 5 відсотків від загальної суми договору, а також відшкодовує збитки в повному обсязі і не звільняється від виконання зобов'язань за цим договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій станом на дату укладення договору №133К001/ВІШО від 09.04.2013 керівником, засновником і єдиним учасником відповідача була фізична особа ОСОБА_7. Зазначений договір з додатками до нього, а також всі довіреності (в період з 18.04.2013 по 24.05.2013) на отримання товару зі сторони відповідача підписувалися ОСОБА_7

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з інформацією щодо приватного підприємства «Дністер-В» з 06.06.2013 уповноваженою особою, наділеною правом представляти відповідача перед третіми особами, з правом вчиняти дії від імені відповідача без довіреності, у тому числі підписувати договори, тобто новим керівником відповідача, є ОСОБА_8.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про зміну уповноваженої особи (директора) ПП «Дністер-В» відповідно до п.8.12. договору, у зв'язку з чим суди дійшли вірного висновку щодо правомірності та обґрунтованості нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» приватному підприємству «Дністер-В» штрафу у розмірі 5% від загальної суми договору та правильно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення 24 888, 89 грн. 5 % штрафу.

Вимоги скаржника вирішити питання щодо визнання недійсними видаткових накладних №АГ000000758 від 18.04.2013, №АГ000000759 від 18.04.2013 та №АГ000000753 від 18.04.2013 колегія суддів до розгляду не приймає, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, законодавством не надано господарському суду права визнавати недійсними видаткові накладні, видані на виконання умов договору.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову залишене без змін, відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Дністер-В" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 у справі № 902/1308/13 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко