Постанова

від 19.03.2014 по справі 2а-15504/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2014 року 09 год. 10 хв. № 2а-15504/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Дачмен Україна», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінераліс Лтд» про визнання угоди недійсною та стягнення в дохід держави коштів на суму 701 905, 84 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, (далі - позивач, ДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Дачмен Україна» (далі - відповідач 1, ТОВ «Біг Дачмен Україна») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінераліс Лтд» (далі - відповідач 2, ТОВ «Мінераліс Лтд») про визнання угоди недійсною та стягнення в дохід держави коштів на суму 701 905, 84 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Біг Дачмен Україна» (ідентифікаційний код 35132847) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з визначеним переліком підприємств-контрагентів, в т.ч. ТОВ «Мінераліс Лтд» (ідентифікаційний код 36691223) , за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р. (Акт ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 20.07.2012р. № 259/22-205/35132847) встановлено, що ТОВ «Біг Дачмен Україна» були допущені порушення норм податкового законодавства, а саме: п. 198.2, п. 198.3 і п.198.6 ст.198, п. 201.1 і п. 201.6 ст. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 2 475 702, 00 грн., а також норм п. 1 і п. 5 ст. 203, п. 1 і п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626 і 629 Цивільного кодексу України - в частині недодержання ним вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків, що обумовлені ними. Зокрема, в ході проведення такої документальної перевірки працівниками податкової інспекції виявлено, що договір від 04.04.2011р. за № 04042011 з придбання обладнання, який був кладений між ТОВ «Біг Дачмен Україна» (Покупець) та ТОВ «Мінераліс Лтд» (Постачальник), є фактично безтоварним та був укладений з протиправною метою (а саме для незаконного формування сум податкового кредиту та валових витрат, що напряму суперечить інтересам держави і суспільства).

Позивач вказує на те, що матеріалами зазначеної документальної перевірки та іншими документами підтверджується факт нереальності господарських операцій між названими підприємствами, що, в свою чергу, свідчить про те, що зазначений договір від 04.04.2011р. № 04042011 відповідно до норм п. 1, 2 ст. 215, п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, та в силу ст. 216 цього Кодексу, - не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Даний висновок про нікчемність спірного правочину сформований позивачем на підставі наступних доказів: (1) протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_1 від 19.07.2012р., оформленого співробітником податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва в рамках кримінальної справи № 77-00186. Зокрема, ОСОБА_1 вказав на фіктивність підприємницької діяльності ряду підконтрольних йому підприємств, в т.ч. ТОВ «Мінераліс Лтд» (копія якого наявна в матеріалах справи № 2а-15504/12/2670); (2) протоколів допитів свідків ОСОБА_2 (керівника ТОВ «Мінераліс Лтд» в період укладення спірного договору) та ОСОБА_3 (керівника ТОВ «Мінераліс Лтд» станом на день проведення документальної перевірки відповідача 1)(копії яких позивачем суду пред'явлені не були); (3) постанови Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2012р. по кримінальній справі № 2607/11723/12, згідно якої ОСОБА_4 (займав посаду директора ТОВ «Біг Дачмен Україна» на період укладення та виконання спірного договору від 04.04.2011р.) було визнано винним у скоєні злочину за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15504/12/2670, закінчено підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду на 20 грудня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 січня 2013 року провадження у справі № 2а-15504/12/2670 зупинялося на підставі норм п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-12579/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Дачмен Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012р. № 0002702220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року провадження у справі було поновлено та дану справу призначено до судового розгляду на 16 січня 2014 року.

Відповідач 1 проти позову заперечував, надавши до суду письмові пояснення від 14.02.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень ТОВ «Біг Дачмен Україна» посилається на те, що висновки ДПІ, викладені в Акті перевірки від 20.07.2012р. № 259/22-205/35132847, нормативно та документально не підтверджуються. Зокрема, Відповідач 1 вказує на те, що для формування висновку про нікчемність правочину, як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та порушує публічний порядок, має бути доведеним умисел суб'єкта господарювання на вчинення такого правочину. При цьому доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили. Натомість будь-якого вироку суду відносно посадових осіб ТОВ «Біг Дачмен Україна» і ТОВ «Мінераліс Лтд» на сьогоднішній день немає. Таким чином, на думку ТОВ «Біг Дачмен Україна», позивачем не доведений умисел названих підприємств на вчинення правочину, що порушує публічний порядок.

Відповідач 2 жодних письмових або усних заперечень (пояснень) до суду не надав.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача 1 в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача 2 в судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та про причини неявок суду не повідомив (в тому числі відомості про зміну місцезнаходження), клопотань чи заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення судових засідань не заявляв.

10 лютого 2014 року судом було ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 17.07.2012р. по 19.07.2012р. працівником ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Біг Дачмен Україна» (ідентифікаційний код 35132847) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з певними контрагентами, в т.ч. ТОВ «Мінераліс Лтд» (ідентифікаційний код 36691223), за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., за результатами якої складений Акт від 20.07.2012р. № 259/22-205/35132847.

В ході проведення перевірки первинних документів, наданих ТОВ «Біг Дачмен Україна», а також при дослідженні інших документів, перевіряючим встановлено факт укладення між ТОВ «Біг Дачмен Україна» (Покупець), в особі в.о. директора ОСОБА_4, та ТОВ «Мінераліс Лтд» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_2, договору від 04.04.2011р. за № 04042011 щодо придбання обладнання (система гноєвидалення, пластикові решітки, система обігріву підлоги, металева полоса, пластиковий профіль для комплектів обладнання для отримання підсосних свиноматок з поросятами ОПСП на 665 умовних свиномісць) на загальну суму 4 211 435, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 701 905, 84 грн.).

При цьому в Додатку № 1 до договору від 04.04.2011р. за № 04042011 та акті приймання-передачі ідентифікаційний код покупця (ТОВ «Біг Дачмен Україна») вказаний невірно.

У податковому обліку ТОВ «Біг Дачмен Україна» до складу податкового кредиту віднесло суму податку на додану з вартості товарів отриманих від ТОВ «Мінераліс Лтд» на загальну суму 701 905, 84 грн.

При цьому згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між контрагентами ТОВ «Біг Дачмен Україна» та ТОВ «Мінераліс Лтд» (код за ЄДРПОУ 36691223) міститься розбіжність в сумі 701 905, 84 грн., що становить завищення податкового кредиту, оскільки податкове зобов'язання з податку на додану вартість підприємством-постачальником не задекларовано.

В ході дослідження економіко-правового статусу ТОВ «Мінераліс Лтд» перевіряючим, зокрема, встановлено, що: підприємство за своїм місцезнаходженням відсутнє; на момент проведення перевірки керівником і бухгалтером ТОВ «Мінераліс Лтд» значилася ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2); свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Мінераліс Лтд» № 100265644 анульоване у зв'язку з відсутністю підтвердження відомостей про юридичну особу.

Крім того, до перевірки підрозділом податкової міліції ДПІ були надані протоколи допитів свідків ОСОБА_2 (керівника ТОВ «Мінераліс Лтд»), ОСОБА_3 та ОСОБА_1, службова записка від 13.07.2012р. № 338/07-7/31), в яких зазначено наступне:

«В 2009 році моя подруга ОСОБА_5 запропонувала мені за грошову винагороду бути номінальним директором та головним бухгалтером ТОВ «Мінераліс ЛТД». Вона мені сказала, що на підприємстві я будь-яких функцій виконувати не буду. Періодично кожного тижня ОСОБА_5 надавала мені первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами, які я підписувала усвідомлюючи що вони не відповідають дійсності, а саме у вказаних документах містилась інформація про нібито поставлені мною товари та послуги, які в дійсності не виконувала.

Також ОСОБА_5 надавала мені на підпис звітні документи, які я підписувала та повертала їй назад. Звітність, яку я підписувала, не відповідала дійсності. Для ТОВ «Біг Дачмеи Україна» я будь-яких товарів та послуг не надавала та не поставляла.

Як мені повідомила ОСОБА_5 ТОВ «Мінераліс ЛТД» буде займатись переведенням безготівкових коштів у готівку. Печатка ТОВ «Мінераліс ЛТД», інші первинні та статутні документи завжди знаходились у ОСОБА_5 в селі Чайки. Офісного приміщення у ТОВ «Мінераліс ЛТД» не було, будь-яких осіб на посади я не призначала. ТОВ «Мінераліс ЛТД» ОСОБА_5 створила на мої паспортні дані виключно для прикриття незаконної діяльності, а саме: здійснення конвертації безготівкових коштів в готівкові» (з протоколу допиту свідка ОСОБА_2);

«В 2011 році в липні місяці мій знайомий на ім'я Анатолій запропонував мені заробити кошти, шляхом оформлення мене на якесь підприємство із щомісячною винагородою близько 100 грн. Приблизно в 20-х числах жовтня 2011 року мені зателефонували з міліції. Після чого я дізналась вперше що я являюсь директором та засновником ТОВ «Мінераліс Лтд». Таким чином проти моєї волі мене оформили директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Мінераліс ЛТД».

Я жодних документів фінансово-господарської діяльності, а саме накладних, податкових накладних, актів прийому-передачі, видаткових накладних не підписувала, декларацій ТОВ «Мінераліс ЛТД» не готувала, не складала, не підписувала та до податкової не подавала. Я не підписувала жодних наказів, протоколів ТОВ «Мінераліс Лтд». Я не підписувала первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мінераліс ЛТД» від його колишніх власників, я не отримувала печатку підприємства та не уповноважувала на ці дії третіх осіб» (з протоколу допиту свідка ОСОБА_3);

«Я, ОСОБА_1, з початку 2010 року почав займатись реєстрацією на підставних осіб ряду підприємств, які фактично фінансово-господарську діяльність не здійснювали, а операції носили безтоварний характер

Так, з початку 2010 по сьогоднішній день мені були підконтрольні такі підприємства як ТОВ «Мінераліс» (код ЄДРПОУ 32486018), ТОВ «Мінераліс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36692123)…Дані підприємства були зареєстровані на підставних осіб, фінансово-господарські операції підприємства не здійснювали, угоди від імені директорів укладав та підписував особисто я. Операції з підприємствами, що перераховували грошові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Мінераліс» (код ЄДРПОУ 32486018), ТОВ «Мінераліс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36692123)... мали безтоварний характер, жодних поставок товарів, та надання послуг та виконання робіт від вказаних вище підприємств не було.

Клієнт банк та печатки ТОВ «Мінераліс» і ТОВ «Мінераліс ЛТД»... знаходились у мене за грошовими коштами, які поступали від реально діючих підприємств за товари та послуги на рахунки підприємств ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД»... розпоряджався я. За попередньою домовленістю з третіми особами на розрахункові рахунки ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД»…надходили грошові кошти за роботи, товари та послуги, в подальшому з розрахункових рахунків вказаних підприємств в банківських установах «Діамант банк», «Укрсоцбанк». Банк Кіпру я знімав готівку та повертав третім особам за різницею відсотка який я залишав собі.

Питання: Вам відоме підприємство ТОВ «Біг Дачмен Україна» (35132847)? Чи постачали ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД» на ТОВ «Біг Дачмен Україна» комплекти обладнання для утримання свиней?

Відповідь: Так, дане підприємство мені відоме, для ТОВ «Біг Дачмен Україна» підприємства ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД»…жодних комплектів обладнання для утримання свиней не постачало. Операції між ТОВ «Біг Дачмен Україна» та ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД»…носили безтоварний характер.» (з протоколу допиту свідка ОСОБА_1).

З урахуванням вищевикладеного, перевіряючий прийшов до висновку про відсутність поставок обладнання (безтоварність господарських операцій) та факту укладення угоди без мети настання реальних наслідків з таким правочином. Зазначене, на думку перевіряючого, свідчить про те, що договір від 04.04.2011р. за № 04042011 відповідно до п. 1 і 2 ст. 215, п. 1 і 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами проведення документальної перевірки відповідача 1 податковою інспекцією у розділі 4 «Висновок» Акта від 20.07.2012р. № 259/22-205/35132847 зафіксовані порушення ТОВ «Біг Дачмен Україна» наступних норм законодавства України:

- п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 2 475 702, 00 грн. (в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Мінераліс Лтд» - 701 906, 00 грн.);

- п. 1 і 2 ст. 215, п. 1 і 5 ст. 203, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626 і ст. 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені таким правочином, здійсненим між ТОВ «Біг Дачмен Україна» і ТОВ «Мінераліс Лтд» за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення від 31.07.2012р. № 0002702220, яким ТОВ «Біг Дачмен Україна» визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 475 703, 00 грн. (в т.ч. 2 475 702, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції). На момент розгляду даної справи зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ від 31.07.2012р. було скасовано в судовому порядку.

На обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог ДПІ надало до суду копії наступних документів: первинних документів по спірному договору (договір від 04.04.2011р. № 04042011 з Додатком № 1 до нього, виписки банку по розрахунковому рахунку ТОВ «Біг Дачмен Україна» за 31.05.2011р., протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_1 від 19.07.2012р., проведеного співробітником ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва в рамках кримінальної справи № 77-00186, постанови Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2012р. по кримінальній справі № 2607/11723/12, винесеної в порядку ст. 273 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи та вирішення питання про звільнення ОСОБА_4 (керівника ТОВ «Біг Дачмен Україна») від кримінальної відповідальності на підставі норми ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зокрема, в тексті постанови Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2012р. по кримінальній справі № 2607/11723/12, яке відповідно до відмітки районного суду набрало законної сили на день розгляду даної справи судом, наведені наступні обставини: у травні 2011 року, в невстановлений час та у невстановленому місці, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з проханням надати йому допомогу в безпідставному формуванні податкового кредиту та валових витрат для ТОВ «Біг Дачмен Україна», шляхом використання в податковому обліку цього підприємства первинних документів ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД» і …, які мали ознаки фіктивності та фактично ніяких робіт не виконували, послуг не надавали.

Отримавши в 2011 році від ОСОБА_1 та ОСОБА_5 реквізити вищезазначених товариств ОСОБА_4 уклав із вказаними підприємствами договори щодо поставки обладнання для утримання свиней, які підписав зі сторони ТОВ «Біг Дачмен Україна» особисто, а зі сторони вказаних підприємств такі документи підписані невстановленими особами.

Надалі, 31 травня 2011 року, реалізуючи свій злочинний намір директор ТОВ «Біг Дачмен Україна» ОСОБА_4 перераховував безготівкові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Мінераліс» в розмірі 5 147 309, 47 грн. (в т.ч. ПДВ - 857 884,91 грн.), ТОВ «Мінераліс ЛТД» в розмірі 4 211 435,03 грн. (в т.ч. ПДВ - 701 905, 84 грн.)…

За результатами перерахування безготівкових коштів ОСОБА_4 отримав первинні документи (податкові накладні, акти виконаних робіт) підписані невстановленими особами від імені директорів ТОВ «Мінераліс», ТОВ «Мінераліс ЛТД» і …, які потім були передані до бухгалтерії ТОВ «Біг Дачмен Україна» для здійснення бухгалтерського та податкового обліку, складання податкової звітності за наслідками безтоварних господарських операцій з поставки обладнання, з поданням звітності до податкової інспекції.

Дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, скоєного службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах. 20.09.2012 р. ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Разом з тим, згідно службової записки від 13.09.2012р. № 1061/22-218 (наявної в матеріалах зазначеної кримінальної справи) заборгованість ТОВ «Біг Дачмен Україна» перед бюджетом в розмірі 2 475 703, 00 грн. (в т.ч. 2 475 702, 00 грн. - основного платежу та штрафна санкція - 1, 00 грн.) була погашена повністю.

З огляду на це, та з урахуванням вчинення ОСОБА_4 злочинного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, вперше, суд керуючись ч. 4 ст. 212 цього Кодексу та ст. 273 Кримінально-процесуального кодексу України, звільнив ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закрив провадження у кримінальній справі.

Представником відповідача 1 до суду 14 лютого 2014 року були надані копії додаткових документів по взаємовідносинам з ТОВ «Біг Дачмен Україна» і ТОВ «Мінераліс Лтд» за результатами дослідження яких встановлено наступне.

04 квітня 2011 року між ТОВ «Біг Дачмен Україна» (Покупець), в особі в.о. директора ОСОБА_4, та ТОВ «Мінераліс Лтд» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір за № 04042011, згідно якого Постачальник зобов'язується протягом дії цього Договору поставляти у власність Покупця обладнання, згідно Додатку № 1 до Договору, в кількості, асортименті та за цінами, що погоджуються Сторонами в Додатку № 1 до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти поставлений Товар та оплатити його вартість, в порядку та на умовах визначених Договором.

Згідно Додатку № 1 до Договору від 04.04.2011р. за № 04042011 ТОВ «Мінераліс Лтд» зобов'язувалося передати у власність ТОВ «Біг Дачмен Україна» майно - систему гноєвидалення, пластикові решітки, систему обігріву підлоги, металеві полоси, пластиковий профіль для комплектів обладнання для отримання підсосних свиноматок з поросятами ОПСП на 665 умовних свиномісць) на загальну суму 4 211 435, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 701 905, 84 грн.). Адреса доставки: ТОВ «Тулинці Агро», Київська обл., Миронівський район, с. Тулинці, вул. Барвіночна, буд. 15з.

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки обладнання та здійснення оплати вартості такого товару) за вказаним Договором відповідач 1 надав копії наступних первинних і розрахункових документів:

- договору від 04.04.2011р. № 04042011 та Додатку № 1 до нього;

- податкових накладних від 31.05.2011р. № 41 на суму 2 568 975, 37 грн. (в т.ч. ПДВ - 428 182, 56 грн.) і від 31.05.2011р. № 43 на суму 1 642 459, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 273 743, 28 грн.), всього ПДВ на суму 701 905, 84 грн.;

- платіжного доручення ТОВ «Біг Дачмен Україна» від 31.05.2011р. № 813 з відомостями про сплату коштів «оплата за матеріали для монтажу по дог. № 04042011 від 04.04.2011 в т.ч. ПДВ 701 905,84 грн.» на суму 4 211 435, 03 грн.;

- договору про закупівлю товарів за державні кошти (поставки) від 10.05.2011р. № 11-18ст/164, укладеного між ТОВ «Біг Дачмен Україна» (Постачальник) і ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Покупець) щодо поставки товару (машин сільськогосподарських), та первинних документів, оформлених на виконання цього Договору.

Відповідно до норм ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

При цьому як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11: «…Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.».

Інших документів, оформлених (отриманих) відповідно до вказаного Договору (як то замовлень та графіку постачання товару з доказами відправлення таких документів на адресу Постачальника, рахунків-фактур, видаткових накладних, акту приймання-передачі товару (обладнання) з відповідною технічною документацією, - наявність яких передбачена безпосередньо самим Договором, та/або документів, що засвідчують факт знищення або викрадення конкретних документів) та детальних письмових пояснень щодо порядку здійснення господарських операцій (в тому числі: відомостей про порядок та спосіб транспортування Постачальником замовленого обладнання, місце та порядок зберігання Покупцем придбаного обладнання) відповідач 1 суду не надав. Вимоги ухвали суду від 26 грудня 2013 року по справі № 2а-15504/12/2670 в повному обсязі не виконав, та письмових пояснень з питання неможливості надання запитуваних документів та відомостей з документальним підтвердженням - не надав.

Відповідач 2 жодних документів до суду не надав.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин першої - п'ятої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу норм ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як визначено положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Одночасно ч. 1 ст. 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч. 3 ст. 228 зазначеного Кодексу у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому у складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення, підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету (умисел) відповідної посадової особи підприємства - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети (умислу) зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність, встановлену відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Нормами ст. 327 КПК України передбачено винесення судом або обвинувального вироку, або виправдувального вироку за результатами розгляду кримінальної справи по суті.

Так, якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, передбачене кримінальним законом. Суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від відбування покарання на підставах, передбачених статтею 80 Кримінального кодексу України.

Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Якщо при постановленні виправдувального вироку за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, суд після набрання вироком законної сили виносить ухвалу про направлення справи прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину.

Також, ч. 2, 3 ст. 323 цього ж Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В контексті наведеного слід додати, що ухилення від сплати податків (безпідставне формування валових витрат та сум податкового кредиту і зобов'язань з податку на додану вартість), на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, з огляду на що суд приходить до висновку, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Тобто такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Враховуючи встановлення судом під час розгляду даної справи обставини, зокрема, виходячи зі змісту договору від 04.04.2011р. № 04042011, за яким передбачається наявність інших первинних документів, що засвідчують факти отримання ТОВ «Біг Дачмен Україна» обладнання, та які не були надані жодним із відповідачів до суду без поважних на те причин, суд дійшов висновку про відсутність реальної господарської операції з поставки обладнання.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача 1 на судові рішення по справі № 2а-12579/12/2670 (а саме: постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року), копії яких наявні в матеріалах справи 2а-15504/12/2670), та якими скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ від 31.07.2012р. № 0002702220. Оскільки з текстів даних судових рішень вбачається, що підставами для скасування податкового повідомлення-рішення стало допущення податковою інспекцією процедурних порушень при проведенні документальної перевірки ТОВ «Біг Дачмен Україна» та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012р. Натомість опис встановлених обставин в результаті дослідження та аналізу безпосередньо первинних документів по господарським операціям ТОВ «Біг Дачмен Україна» з підприємствами-контрагентами, в т.ч. з ТОВ «Мінераліс ЛТД», в рішеннях судів першої та апеляційної інстанції по справі № 2а-12579/12/2670 взагалі відсутній.

Одночасно, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в провадженні підрозділу податкової міліції знаходилася кримінальна справа № 77-00186, однак позивач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду доказів передання матеріалів досудового слідства по такій кримінальній справі до суду та/або ухвалення судом обвинувального вироку за результатами розгляду такої кримінальної справи.

Що ж до постанови Подільського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року по кримінальній справі № 2607/11723/12, то, на думку суду, дане судове рішення не підпадає під визначення «вироку суду», оскільки винесене за іншою процедурою та на підставі постанови про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності, а не на підставі обвинувального висновку.

Наразі по жодній із названих кримінальних справ позивачем вироку суду, яким би було встановлено умисел на укладання спірного Договору всупереч інтересам держави і суспільства та спрямованості посадових осіб підприємств на ухилення від сплати податків, надано не було.

Таким чином, оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, позивачем не доведено наявність сукупності обставин та підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання спірного Договору недійсним, та як наслідок задоволення позову в іншій частині. Оскільки, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема: постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року по кримінальній справі № 2607/11723/12 щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, яка була прийнята на стадії попереднього розгляду кримінальної справи в порядку визначеному ст. 237 КПК України; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_1 від 19.07.2012р., отриманий під час проведення досудового слідства у кримінальній справі № 77-00186, не є достатньою підставою для визнання правочину недійсним та застосування санкцій, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова