Постанова

від 18.04.2014 по справі 913/2786/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014 справа №913/2786/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: Сгара Е.В. Будко Н.В., Москальової І.В. при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи-1: від третьої особи-2: ОСОБА_4 не прибув не прибув не прибув не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_5, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 28.01.2014р. у справі№913/2786/13 (суддя Шеліхіна Р.М.) за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ до відповідача-1 до відповідача-2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 проЛенінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп", м. Київ Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",м. Київ громадянина ОСОБА_5, м. Луганськ визнання незаконним договору від 12.09.2013 № 13-0281/13 про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.01.2014р. по справі №913/2786/13 задоволені позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ до відповідача-1 Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп", м. Київ, за участю третьої особи-1 Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",м. Київ, за участю третьої особи-2 громадянина ОСОБА_5, м. Луганськ про визнання незаконним договору від 12.09.2013 № 13-0281/13 про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, громадянин ОСОБА_5, м.Луганськ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 28.01.2014р. по справі №913/2786/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що справа непідсудна господарському суду, а також те, що посилання місцевого суду на той факт, що спірне нерухоме майно продавалось на торгах без попереднього накладення на нього арешту є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Позивач у судове засідання 15.04.2014р. не прибув, надіслав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із знаходженням на лікарняному.

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання 15.04.2014р. не прибули, хоча були повідомлені про розгляд скарги належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась апеляційним судом обов'язковою та їх неявка у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду апеляційної скарги на інші строки, вищевказане клопотання позивача залишено судом без задоволення, а справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вже зазначалось вище, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ та визнав недійсним договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) від 12.09.2013 № 13-0281/13, укладений між Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп".

Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, порушенням міжнародної Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. під час укладання спірного договору у зв'язку із неотриманням дозволу в органах опіки та піклування на вчинення правочину по відчуженню житла, в якому мешкає і зареєстрована малолітня дитина, а також тим, що станом на момент укладання договору арешт з предмету іпотеки було знято.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду Луганської області від 12.05.2008р. по справі № 16/58 з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 22808,28 грн. На виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ від 30.05.2008р.

Державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського Міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2008р. ВП №7750708 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №16/58 від 30.05.2008р. про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом в сумі 22808,28 грн.

В процесі здійснення виконавчих дій між Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп" (відповідачі у справі) укладено договір від 12.09.13р. №13-0281/13, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №3 від 06.01.12р. (далі Договір).

Відповідно до п.1.2. Договору відділ (відповідач-1) передає спеціалізованій організації (відповідач-2) нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положенням про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99р. №68/5.

Згідно п.1.3. Договору на прилюдні торги передається нерухоме майно, яке арештовано при примусовому виконанні виконавчого провадження №7750708 від 05.06.2008р. (наказу господарського суду Луганської області від 30.05.2008р. №16/58).

Загальна сума стягнення складає 22808,28грн.

Боржник: ОСОБА_6, код НОМЕР_1 АДРЕСА_1.

Найменування майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів: трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1.

Початкова ціна становить 183820грн.

Як вже зазначалось вище, предметом позову є визнання незаконним договору від 12.09.2013р. № 13-0281/13 про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання договорів недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Згідно ч.1. ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до п.3.1. «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999р. N 68/5 орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

З огляду на наведені приписи законодавства, на прилюдні торги для реалізації майна відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» передається виключно арештоване майно .

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.2009р. по справі №16/58 скасовано арешт на спірне майно - квартиру АДРЕСА_1, накладеного постановою відділу Державної виконавчої служби Ленінського міського управління юстиції від 25.09.2008р.

Державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про звільнення майна боржника з під арешту, затверджену в.о. начальника відділу 25.01.2010р., якою було звільнено з під арешту наступне майно: 1/1 частка квартири АДРЕСА_1.

Факт зняття арешту з нерухомого майна позивача також підтверджується витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запису) №26002332 від 25.01.2010р.

Разом з цим, відповідно до витягу про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №30468530 від 28.02.2011р . на все належне позивачу майно, в тому числі квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1. накладено арешт . (а.с.43 том-2).

Доказів того, що вищезазначений арешт було знято, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, станом на момент укладання оспорюваного договору від 12.09.2013р. № 13-0281/13 про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки, спірне майно позивача знаходилось під арештом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що державним виконавцем було передано на реалізацію неарештоване майно.

Інших обставин з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, апеляційним судом не встановлено.

Посилання місцевого господарського суду на обов'язковість наявності рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними, оскільки продаж спірного майна здійснено державним виконавцем з метою та в процесі примусового виконання рішення суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Що стосується посилань суду першої інстанції на неотриманням дозволу в органах опіки та піклування на вчинення правочину по відчуженню житла, в якому зареєстрована і проживає малолітня дитина, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

З огляду на предмет спору, факт наявності чи відсутності реєстрації (проживання) малолітньої дитини у спірній квартирі не має значення, оскільки не є підставою для визнання недійсним саме договору про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації нерухомого майна, а має значення лише при розгляді спору про оскарження самих торгів. Крім того, з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, на стадії укладання спірного договору в коло обов'язків державного виконавця не входить обов'язок перевіряти наявність чи відсутність зазначеної обставини.

До того ж, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження факту реєстрації (проживання) малолітньої дитини у спірній квартирі.

Стосовно зазначених в апеляційній скарзі доводів скаржника щодо непідсудності даного спору господарському суду колегія суддів зазначає, що вони є необґрунтованими з огляду на суб'єктний склад сторін, що уклали спірний договір та приписи діючого процесуального законодавства.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що місцевий господарський суд порушив застосування норм матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 28.01.2014р. по справі №913/2786/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_5, м.Луганськ - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 28.01.2014р. по справі №913/2786/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ про визнання незаконним договору від 12.09.2013 № 13-0281/13 про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 609,00 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

І.В. Москальова

Надруковано примірників:

1 - позивачу

2 - відповідачу 2- третім особам

1 - у справу

1 - ГСЛО

1 - ДАГС