Ухвала

від 04.04.2014 по справі 922/3287/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 квітня 2014 року Справа № 922/3287/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Прокопанич Г.К., перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства "Сузір'я" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р. у справі№ 922/3287/13 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства "Сузір'я" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр Науково-освітніх технологій"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво осені"; Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції пропереведення прав та обов'язків покупця за договором

ВСТАНОВИВ :

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтинговим підприємством "Сузір'я" касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р. у справі № 922/3287/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно ч. 1 ст. 111 1 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно абзацу 3 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатись належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Скаржником до касаційної скарги додано лише описи вкладення у цінний лист, які в свою чергу, не можуть бути прийняті судом, як докази надіслання її копії іншим сторонам у справі, оскільки, всупереч вказаним нормам не є розрахунковими документами, які підтверджують факт надання послуг поштового зв'язку.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В силу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингове підприємство "Сузір'я" оскаржує прийняте у даній справі судове рішення, предметом якого є майнова та немайнова вимоги, то, відповідно, судовий збір має сплачуватися по кожній із заявлених вимог окремо.

Скаржник, звертаючись до суду касаційної інстанції сплатив судовий збір в меншому, ніж потрібно розмірі, а саме, 1 205,00 грн., що підтверджується квитанцією від 03.01.2014 р. № 2215137_008/1, в той час як необхідно було сплатити 1 766,10 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства "Сузір'я" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р. у справі № 922/3287/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

Г.К. Прокопанич