Постанова

від 09.04.2014 по справі 14/5025/1240/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 14/5025/1240/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Твердун Н.М., Твердун М.М.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім на Подільській" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року у справі № 14/5025/1240/12 (суддя Гладюк Ю. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім на Подільській"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

про стягнення в сумі 46 838 грн. 14 коп..

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім на Подільський» (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (а.с. 2-4) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (надалі -Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог том 1, а.с. 179, а.с. 240) заборгованість за період з 1 червня 2011 року по червень 2013 року в сумі 46838 грн. 14 коп., з котрих: заборгованість по експлуатаційним витратам за період з червня 2011 року по липень 2012 року складає 16729 грн. 25 коп.; заборгованість по опаленню за опалювальний період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року становить 11802 грн. 11 коп; заборгованість по орендній платі за період чинності Договору оренди землі, а саме з квітня 2012 року по червень 2013 року пропорційно площі, що належить Відповідачу складає 18 306 грн. 78 коп..

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року (том 2, а.с. 11-14) з підстав, вказаних у цьому рішенні, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Позивач звернувся з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 21-25) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року в справі № 14/5025/1240/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, Позивач як на підставу скасування рішення суду, посилається на те, що відповідно до плану першого поверху будівлі по АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 41), до складу якого входять приміщення, які належать Відповідачу (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1») є цілісним неподільним майновим комплексом. У відповідності до статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Тому, як вказує апелянт, приміщення по АДРЕСА_1 належить учасникам Позивача на праві спільної часткової власності. Що ж до орендної плати, то незважаючи на рішення суду (№ 924/351/13), орендна плата все ж таки сплачувалася в тому числі і до набрання чинності рішенням господарського суду Хмельницької області, яку Відповідач повинен був сплатити відповідно до займаної площі.

Ухвалою суду від 5 березня 2014 року (том 2, а.с. 20) апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 3 квітня 2013 року на 15 годину 30 хвилин.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 47-48), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області без змін.

Представник Відповідача в судове засідання від 9 квітня 2014 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 45). Причини неявки своїх повноважних представників суду не повідомив. Жодних клопотань від Відповідача щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило. Водночас, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 5 березня 2014 року про прийняття апеляційної скарги явка сторін не була визнана обов'язковою.

У зв'язку з вищеописаним та враховуючи приписи статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 9 квітня 2014 року представники Позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просять суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове , котрим задоволити позовні вимоги Позивача.

Заслухавши пояснення представників Позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 серпня 2003 року № 697 (том 1, а.с. 11) затверджено акти державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, в тому числі по АДРЕСА_1 - Універсам, площею 4880 кв.м.. В справі наявна копія акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта - Універсам „Торговий Дім" по АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 119).

Колегія суду зазначає, що Позивачем до матеріалів справи було додано Статут (том 1, а.с. 13-23) дослідивши котрий, вбачається наступне.

Пунктом 1.1 Статуту визначені учасники Позивача, серед яких є Відповідач (том 1,а.с. 14).

Розділом 2 Статуту визначено Мету і предмет діяльності Позивача, а саме: Позивач створений з метою спільного утримання приміщення по АДРЕСА_1, набуття прав на земельну ділянку (власності чи користування) від імені учасників Позивачаа, подальшого забезпечення учасників товариства повним обсягом послуг, необхідним їм для ефективного використання будинку у своїй діяльності.

Предмет діяльності Позивача визначений пунктом 2.2 Статуту, а саме: забезпечення і захист прав його учасників для належного утримання та використання неподільного і загального майна; забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених статутними документами та законодавчими актами; належне утримання будинку та прибудинкової території.

Пунктом 2.3 Статуту визначено, що учасники товариства зобов'язані щомісячно вносити кошти на розрахунковий рахунок товариства за комунальне та сервісне обслуговування у відповідності до своєї частки у майновому комплексі.

Згідно пункту 4.1 Статуту, Позивач самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку на Загальних зборах Позивача.

Пунктом 6.2 підпункту „ж" Статуту передбачено, що до компетенції зборів учасників Позивача належить затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Позивача.

Позивачем, в обґрунтування своїх позовних вимог було додано до матеріалів справи наступні протоколи загальних зборів учасників Позивача.

Протокол № 34 Загальних зборів Позивача від 5 липня 2011 року (надалі -Протокол № 34, том 1, а.с. 33-34) щодо розгляду наступних питань: проекту та кошторису на виконання робіт по обладнанню приміщень торгового дому; аналізу розрахунків по нарахуванню відшкодування за загальне освітлення; затвердження кошторису на встановлення електролічильників; відведення земельної ділянки під торговий дім.

До протоколу подано додаток - реєстраційний список учасників Позивача, присутніх на позачергових зборах 5 липня 2011 року (том 1, а.с. 61).

Протокол загальних зборів № 37 Позивача від 2 лютого 2012 року (надалі - Протокол № 37, том 1, а.с. 74 - 78) щодо: затвердження коефіцієнтів для розрахунку щомісячних внесків учасників Позивача на експлуатаційні та сервісні витрати Позивача; затвердження розрахунку та формули розрахунку щомісячних внесків плати за землю з власників приміщень, розташованих в Торговому Домі на АДРЕСА_1.

Додатками до Протоколу № 37 затверджені коефіцієнти у відсотках для розрахунків щомісячних внесків учасників Позивача, а саме: додатком № 1 (том 1, а.с. 92) затверджений розрахунок щомісячних внесків плати за землю, додатком № 2 (том 1, а.с. 38); затверджені шаблони відшкодування експлуатаційних витрат для учасників Позивача на 2011 рік (том 1, а.с. 39) та затверджено кошторис витрат Позивача на 2012 рік (розрахований згідно Додатку № 1 до Протоколу № 37 від 2 лютого 2012 року; том 1, а.с. 82).

Водночас, колегія суду зауважує, що Позивачем оголошено збори учасників, за наслідком проведення котрих складено Протокол загальних зборів № 36 Позивача від 18 жовтня 2011 року (надалі - Протокол № 36, том 1, а.с. 79 - 81) відносно розгляду питань щодо затвердження кошторису на опалювальний період осінь - весна 2011 - 2012 років; розгляд питання та затвердження переліку послуг, що надаватимуться споживачам Позивача.

Додатком до Протоколу № 36 є Перелік площ не житлових приміщень, що належать на правах власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам в будівлі Торгового Дому на Подільській, які опалюються за рахунок централізованої тепломережі газової котельні Позивача (том 1, а.с. 91) та розрахунок кошторису витрат по забезпеченню роботи газової котельні Позивача на опалювальний період та ціни за 1 кв. м. опалення осінь - весна 2011 - 2012 роки (том 1, 36).

Крім того, за наслідком проведених загальних зборів складено протокол загальних зборів № 31 Позивача від 23 грудня 2010 року щодо розгляду питання відносно затвердження кошторису на 2011 рік (том 1, а.с. 83).

11 січня 2012 року Хмельницькою міською радою прийнято рішення № 25 (том 1, а.с. 27 на звороті). яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її в оренду терміном на 10 років Позивачу, для обслуговування приміщень торгового дому по АДРЕСА_1.

1 лютого 2012 року проведено визначення меж земельної ділянки (на місцевість) в АДРЕСА_1, про що складено акт від 1 лютого 2012 року (том 1, а.с. 28).

Управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому 1 лютого 2012 року Позивачу було надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 26).

19 квітня 2012 року між Хмельницькою міською радою (надалі - Орендодавець) та Позивачем укладено договір № 681010004000455 (надалі - Договір оренди; том 1, а.с. 24-25), пунктом 1 котрого визначено, що: Орендодавець надає, а Позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення 14 сесії міської ради від 11 січня 2012 року № 25 із землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Крім того, Договором оренди було визначено розрахунок розміру орендної плати за землю по АДРЕСА_1. Договір і розрахунок підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

19 квітня 2012 року сторони підписали акт прийому передачі зазначеної земельної ділянки (том 1, а.с. 28 на зворотні). На підтвердження внесення плати за оренду Позивачем надано податкову декларацію на 2012 рік та платіжні доручення про оплату Позивачем оренди у період з травня 2012 року по грудень 2013 року.

Також, на підтвердження факту здійснення Відповідачем оплати за експлуатаційні витрати та інші комунальні послуги (по позовних вимогах) за 2011 рік Позивачем подано виписки по рахунках (том 1, а.с. 124 - 130) та копії виставлених Відповідачу рахунків за електроенергію та охорону за 2011 - 2012 роки (том 1, а.с. 97 - 115), кошторис витрат на 2011 рік без прив'язки до будь - яких документів, що дають підставу цих нарахувань.

На підтвердження договірних зобов'язань між Позивачем та підприємствами по наданню послуг (постачання газу, електроенергії, послуг охорони, вивезення сміття, постачання води) Позивачем до матеріалів справи були додані такі докази:

· договір № 178 від 15 липня 2008 року (том 1, а.с. 62-63), укладений між ХКП «Спецкомунтранс» та Позивачем, відповідно до умов пункту 1.1 котрого, споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язаання надати йому послуги по вивезенню твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах споживача на умовах цього договору;

· договір № 3 від 1 серпня 2011 року, укладений між ТОВ „Приватна охорона «Еліт Гром» та Позивачем, яким регулюються відносини з приводу проведення заходів по організації об'єктивної служби охорони та безпеки об'єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

· договір № 2342 від 25 січня 2011 року, укладений між Позивачем та «МКП «Хмельницькводоканал» про надання послуг юридичними особами з постачання холодної води і водовідведення (том 1, а.с 67-69), відповідно пункту 1 котрого, виконавець зобов'язується надати Позивачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язаний своєчасно оплатити надані послуги за встановленими тарифами, в строки та та умовах, передбачених договором;

· договір № 2869 від 4 квітня 2008 року, укладений між Позивачем та ВАТ «Хмельницькобленерго» (том 1, а. с. 70-73), відповідно до розділу 1 предмет договору, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 90 к Вт, а Позивач оплачує постачальнику вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно договору та додатками, що є невід'ємною частиною договору;

· договір № 2012 - ПП - (17) - (1001) від 3 січня 2012 року, укладений між Позивачем та ПАТ «Хмельницькгаз» (том 1, а.с. 56-57), відповідно до пункту 1.1 котрого, постачальник постачає природний газ для потреб промислових споживачів в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Позивача, а Позивач - споживач оплачує вартість газу і наданих послуг у рамках, строки, порядку та на умовах договору (додатки - перелік вузлів обліку газу, обсяги постачання).

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на пункт 2.3 Статуту, котрим передбачено, що: учасники Позивача зобов'язані щомісячно вносити кошти на розрахунковий рахунок Позивача за комунальне та сервісне обслуговування відповідно до своєї частки у майновому комплексі .

Дане положення Статуту є визначальним для регламентації правовідносин Позивача та встановлення порядку (процедури) фінансової участі учасників Позивача в досягненні мети товариства.

За змістом пункту 2.3 Статуту: розмір щомісячних внесків має визначатись саме відповідно до частки у майновому комплексі (а не відповідно до частки в статутному фонді).

З огляду на наведене вище, Позивач звернувся в суд з позовом до Відповідача та просить суд: стягнути на його користь (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог; том 1, а.с. 240) суму заборгованості за період з 1 червня 2011 року по червень 2013 року в сумі 46838 грн. 14 коп., з котрих заборгованість по експлуатаційним витратам за період з червня 2011 року по липень 2012 року складає 16729 грн. 25 коп.; заборгованість по опаленню за опалювальний період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року становить 11802 грн. 11 коп.; заборгованість по орендній платі за період чинності Договору оренди землі, а саме з квітня 2012 року по червень 2013 року пропорційно площі, що належить Відповідачу складає 18 306 грн. 78 коп..

Відповідно до частини 2 статті 175 Господарського кодексу України: майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено статтею 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Нормою статті 360 Цивільного кодексу України визначено, що: співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Аналізуючи дані правовідносини, колегія суду зазначає, що між Позивачем та Відповідачем правовідносини виникли на основі Закону України „Про господарські товариства", адже Відповідач є учасником Позивача, що підтверджується Статутом. На момент реєстрації Позивача частка Відповідача у статутному фонді Позивача складала 7, 3754 % від загальної вартості (пункт 5.1 Статуту).

Згідно пункту 2.1 Статуту - товариство створене з метою спільного утримання приміщення по АДРЕСА_1 власниками якого є учасники Позивача, в тому числі й Відповідач.

Колегія суду дослідивши матеріали справи, зауважує, що Відповідачем, в заперечення позовних вимог Позивача, було додано до матеріалів справи копії наступних документів: технічний паспорт на приміщення по АДРЕСА_1, котрим підтверджується належність даного приміщення на праві власності Відповідачу з часткою - 1/1 (том 1, а с. 246); договір дарування від 4 листопада 2011 року (том 1, а.с. 248-249), укладений між Відповідачем та ОСОБА_6, з котрого вбачається, що Відповідач подарував, а ОСОБА_6 прийняла в дар заклад ресторанного господарства - кафе, площею 226 кв. м., (котре знаходиться за адресою: АДРЕСА_1); витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_1 від 16грудня 2013 року (том 1, а.с. 244-245), в котрому зазначено, що дата реєстрації земельної ділянки 19 квітня 2012 року, власник - Хмельницька міська рада, орендар - Позивач; лист Відповідача, адресований Позивачу де Відповідач вимагає виключити його з розрахунків за опалення та вказує на неотримання ним інформації щодо затвердження коефіцієнтів на експлуатаційні витрати (том 1, а.с. 220); договір № 4322 від 5 жовтня 2010 року, укладений між Відповідачем та ВАТ «Хмельницькобленерго» щодо постачання електроенергії із додатками (том 1, а.с. 43-96); договір № 175 - ОП від 1 листопада 2009 року на централізовану охорону на об'єкт підрозділом Приватного підприємства «Бастіон - Л» (том 1, а.с 116-117), укладений між Відповідачем та ПП «Бастіон - Л» щодо надання охорони.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові докази щодо неналежного надання послуг опалювання приміщення протягом 2010-2011 року, з приводу чого за участі Відповідача, відповідального за теплогоподарство Мазур О.М., завідуючого господарством - оператором котельні - Кащук Г.В. були складені акти заміру температури в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (том 1, а.с. 221-225).

Поряд з тим, колегія суду зазначає, що рішенням господарського суду Хмельницької області по справі № 924/351/13 від 30 квітня 2013 року (за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Хмельницької міської ради та відповідача про визнання протиправним та скасування рішення 14 сесії Хмельницької міської ради № 25 від 11 січня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в короткострокову оренду ТОВ „Торговий дім на Подільський"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №681010004000455 від 19 квітня 2012 року між Позивачем та Хмельницькою міською радою, укладеного на підставі рішення 14 сесії Хмельницької міської ради № 25 від 11 січня 2012 року; том 1, а.с. 232-237) позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 14 сесії Хмельницької міської ради № 25 від 11 січня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в короткострокову оренду Позивачу. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №681010004000455 від 19 квітня 2012 року між Позивачем та Хмельницькою міською радою, укладений на підставі рішення 14 сесії Хмельницької міської ради №25 від 11 січня 2012 року .

В силу постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 9 липня 2013 року та постанови Вищого господарського суду України від 14 листопада 2013 року (том 1, а.с. 226-231) вищевказане рішення господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

В матеріалах справи міститься лист Позивача, (том 1, а. с. 250) від 30 грудня 2013 року № 119, адресований міському голові, щодо вжиття Хмельницькою міською радою заходів для зняття з державної реєстрації договору оренди землі від 19 квітня 2012 року № 681010004000455, укладеного між міською радою та Позивачем, у зв'язку з визнанням останнього недійсним за рішенням суду.

Отже, з огляду на вищеописане та в сукупності з матеріалами справи колегія суду констатує, що необхідно розуміти визначення поняття утримання приміщення і прибудинкових територій, як господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76).

Під експлуатацією будівлі або споруди слід розуміти використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведення необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації (Розділ 2 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 листопада 1997 року № 32/288, підпункт 1.2 Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд у галузі зв'язку, затвердженого Наказом Державного комітету зв'язку та інформації України від 28 квітня 2004 року № 88).

Отже, технічне обслуговування є необхідною умовою забезпечення утримання будинку, зокрема таких інженерних комунікацій, як мережі теплопостачання та водопостачання.

Законодавство визначає технічний стан будівлі (споруди) як сукупність якісних та кількісних показників, що характеризують експлуатаційну придатність будівлі та його частин у порівнянні з їх гранично допустимими значеннями (Розділ 2 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 листопада 1997 року № 32/288).

Правилами встановлено, що серед експлуатаційних параметрів елементів будинку, які визначають його експлуатаційні якості, визначають сукупність технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку.

Надання даних послуг повинно встановлюватися саме на договірних засадах, де чітко має бути визначено розмір та частка кожного з учасників та підстави такого визначення, порядок та форми здійснення нарахування та відповідно проведення розрахунків.

Пунктом 8 Договору № 2342 (про надання послуг з постачання холодної води водовідведення) передбачено, що: платежі вносяться на підставі рахунків Виконавця не пізніше 3-х днів з моменту одержання рахунку; термін подання відомостей про спожиті послуги та отримання рахунку Споживачем у Виконавця - 13 число розрахункового місяця.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких виставлених рахунків та платежів як з боку Відповідача так і з боку Позивача.

Окрім того, згідно статті 1 закону Уукраїни «Про житлово-комунальні послуги» управитель - це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, а відповідно вже за це отримує кошти.

У відповідності до вимог частини 2 статті 1031 Цивільного кодексу України: договір на управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Однак, такого договору між Відповідачем та Позивачем не укладалося, а відтак твердження Позивача щодо стягнення боргу за утримання будівлею не підтверджено належними доказами.

При цьому, Позивачем не додано до матеріалів справи належних доказів (правовстановлюючих документів) щодо визначення приміщення на АДРЕСА_1 як цілісного майнового комплексу, про він зазначає в своїй апеляційній скарзі (том 2, а.с. 23). З наявних у матеріалах справи доказів (копії техпаспорту і витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно) вбачається, що приміщення в будівлі по АДРЕСА_1 належать Відповідачу та іншим учасникам Позивача з часткою 1/1.

З огляду на що, на підставі наявних в матеріалах справи доказів в сукупності з нормами діючого законодавства, колегія суду не вбачає можливості достименно визначити питання щодо віднесення належних учасникам Позивача приміщеннь (в розумінні статті 355 Цивільного кодексу України) ні до спільної власності, ні до спільної часткової чи спільної сумісної власності. Тобто правовий режим будівлі в цілому за адресою АДРЕСА_1 є не визначеним, а саме в матеріалах справи відсутні та й Позивачем не подані будь-які докази щодо правового статусу даного майна. Зокрема не можна встановити достеменно належність місць загального користування (коридорів, сходинкових маршів), технічних приміщень.

Дослідивши розрахунок позовних вимог вбачається, що Позивач покладає в його основу розрахунок частки Відповідача у майновому комплексі. При цьому, як належне визначення частки у майновому комплексі враховуються фактичні площі приміщень Відповідача. Однак, такий критерій не відповідає пункту 2.3 Статуту і є неприйнятним з огляду на те, що окрім Відповідача й інші учасники Позивача можуть здійснювати відчуження належних їм приміщень в будівлі по АДРЕСА_1 особам, які не є учасниками Позивача. Таким чином загальна площа (чи як вважає Позивач частка в майновому комплекс) постійно змінюється і тому розмір внесків не може бути фіксованим на рік.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для прийняття до уваги рішення загальних зборів Позивача, як підставу щодо встановлення розміру щомісячних внесків оскільки, дане суперечать вимогам Статуту, а відтак і здійснений на підставі цих рішень розрахунок позовних вимог не можна вважати підставним та обґрунтованим.

Крім того, з врахуванням того, що Позивачем неодноразово заперечувалася його присутність на даних загальних зборах та обізнаність про прийнятті на них рішення, з приводу чого матеріали справи були скеровані до органів внутрішніх справи для перевірки факту підробки офіційних документів, печаток, штампів, і з повідомлення слідчого СВ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області (том 1, а.с. 145) вбачається, що підпис у протоколі № 34 від 5 липня 2011 року виконаний не Відповідачем (згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 6 лютого 2013 року № 116), не вбачається підстав для покладення даних протоколів загальних зборів в основу позовних вимог та нарахування витрат щодо надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території.

Окрім того, Протоколом № 34, котрим Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, визначено, що для проведення розрахунків (щодо опалювання) необхідно провести повну інвентаризацію опалювальних площ в Торговому домі та скласти акти на опалювальний період з кожним споживачем теплової енергії в будівлі торгового Дому.

Також в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення учасників Позивача (в розрізі Закону України "Про господарські товариства" та пункту 6.2 Статутут) щодо проведення вищезазначених загальних зборів, на котрих були прийняті дані протоколи

В розрізі усього описаного вище, колегія суду вважає за необхідне відмітити, що закріплений в Статуті Позивача обов'язок учасників Позивача щомісячно вносити кошти на комунальне та сервісне обслуговування не реалізований в інших положеннях статуту та в рішеннях загальних зборів учасників Позивача в належній правовій формі та порядку, тобто в формі зрозумілій та прийнятній для практичного застосування.

Що ж стосується стягнення на послуги адвоката в розмірі 6000 грн., то колегією суду враховується наступне.

Згідно пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»: витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В силу пункту 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»: розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вказані роз'яснення Вищого господарського суду України, колегія суду зауважує, що на підтвердження заявленого клопотання про відшкодування судових витрат (послуг адвоката) Відповідачем подано ордер на ведення справи в суді від 27 січня 2014 року № ТР 2701 / 14; товарний чек № 2701 / 14 від 27 січня 2014 року, виданий ОСОБА_5 на оплату 6 000 грн. за надані послуги адвоката ОСОБА_7 ; договір надання юридичних послуг, здійснення правового та адвокатського захисту № 2701 / 14 від 27 січня 2014 року, укладений між адвокатом ОСОБА_7 та Відповідачем та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 223 від 8 грудня 2000 року, виданий на ім'я ОСОБА_7 (том 2, а.с. 4-7).

Подання вищевказаних документів підтверджує наявність підстав для відшкодування адвокатських послуг (вказаних у постанові Пленуму Вищого господарського суду України України від 21 лютого 2013 року № 7). Проте, враховуючи пункт 6.5 вищеназваної постанови Пленуму, а також те, що ОСОБА_7 приймав участь лише в одному судовому засіданні (з 10 наявних, починаючи з дати порушення провадження), після початку розгляду справи по суті, а також те, що заявлена сума адвокатських послуг, при фактичній тривалості участі адвоката у справі, у порівнянні з її загальним часом розгляду складає майже 13 процентів суми позову, суд рахує, що сплачена відповідачем сума за послуги адвоката ОСОБА_7 є надмірно велика, а тому задоволенню підлягає сума відшкодування в розмірі 3000 грн.

Будь-яких інших доказів, які б спростовували вищевикладене, в матеріалах справи не міститься та всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем суду не надано.

Водночас, доводи Позивача, висвітлені у апеляційній скарзі є безпідставними, спростовуються усім вищевказаним у даній судовій постанові і до уваги судом не беруться.

Враховуючи усе наведене вище, колегія апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні позовних вимог Позивача.

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду Хмельницької області без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім на Подільській" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року в справі № 14/5025/1240/12 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 14/5025/1240/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.