Постанова

від 22.04.2014 по справі 19/3

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2014 справа №19/3

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Радіонової О. О., Сгари Е. В. при секретарі судового засідання Максименко Г. П. за участю представників сторін: від позивача:не з`явились від відповідача-1: від відповідача-2:не з`явились Груба Д. І. - за довір. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ЕS Полімер», м. Артемівськ на рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 р. у справі№ 19/3 (суддя Дучал Н. М.) за позовомАкціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Слов`янськ», м. Слов`янськ до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ЕS Полімер», м. Артемівськ 2) Закритого акціонерного товариства «Артемівський електротехнічний завод», м. Артемівськ простягнення з ТОВ НВП «ЕS Полімер» заборгованості за кредитним договором у розмірі 27541024,90 грн., шляхом звернення стягнення на майно В С Т А Н О В И В:

Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Слов'янськ", м. Слов'янськ Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ЕS Полімер", м. Артемівськ Донецької області (надалі - відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства "Артемівський електротехнічний завод", м. Артемівськ Донецької області (надалі - відповідач-2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ЕS Полімер" на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 27 361 025,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 26 685 000,00 грн., заборгованості за процентами - 671 625,00 грн., заборгованості за комісійною винагородою - 4 400,00 грн., звернувши стягнення, по-перше, на нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі Іпотечного договору № 1104-в, що посвідчений 27.12.2007 р. приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 10900, по-друге, на рухоме майно, передане у заставу на підставі: Договору застави № 1105-в від 27.12.2007 р. (обладнання), Договору застави № 1106-в від 24.12.2007 р. (продукції), Договору застави № 1107-в від 24.12.2007 р. (корпоративних прав), Договору застави № 1108-в від 24.12.2007 р. (майнових прав між Заставодавцем та ТКПФ "РИКО" за договором поставки № 104 від 23.11.2007 р., та ТОВ "Енергосоюз СЄЗ" за договором поставки № 15/07 від 04.12.2007 р.), Договору застави № 1109-в від 24.12.2007 р.(продукції ізолятори) шляхом продажу цього майна (нерухомого та рухомого) Позивачем від свого імені будь-якій особі. Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, в останнє заявою від 02.04.2009р., в якій просив: стягнути з ТОВ НВП «ЕS Полімер» ( Відповідач 1) на користь Промінвестбанку заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 657 від 24.12.2007 р. у розмірі 27 541 024,90 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 26 865 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 671 624,90 грн., заборгованість за комісійною винагородою - 4 400,00 грн.; стягнення з Відповідача 1 зазначених вище сум заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення, по-перше, на нерухоме майно та обладнання, передане в іпотеку Відповідачем 2 на підставі Іпотечного договору № 1104-в, посвідченого 27.12.2007 р. приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за № 10900, шляхом проведення публічних торгів, по-друге, на рухоме майно, передане у заставу Відповідачем 1 на підставі Договору застави № 1105-в від 27.12.2007 р. та Договору застави № 1106-в від 24.12.2007 р., а саме необоротні активи - основні фонди, перелік яких викладений в описі (Додаток № 1 до Договору застави № 1105-в від 27.12.2007 р.), сировина й матеріали, перелік яких викладений в описі (Додаток № 1 до Договору застави № 1106-в від 24.12.2007 р.). Рішенням господарського суду Донецької області від 06.04.2009 р. у справі № 19/3 вказані позовні вимоги задоволені в повному обсязі Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ЕS Полімер» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування підстав для його скасування посилається на неповне дослідження доказів, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2009 р. апеляційне провадження у справи № 19/3 зупинялося за клопотанням відповідача-2 до вирішення в господарському суді Донецької області справи № 44/212пд, в якій вирішувалося питання щодо визнання недійсним договору іпотеки № 1104-в від 27.12.2007 р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2014 р. апеляційне провадження у справи № 19/3 було поновлено, у зв`язку з розглядом справи № 44/212пд господарським судом Донецької області та прийняття ухвали від 09.04.2012 р., якою було припинено провадження у зазначеній справі, у зв`язку з відмовою ТОВ «Артемівський електротехнічний завод» від позову.

15.04.2014 р. від відповідача-2 надійшло клопотання про здійснення заміни Закритого акціонерного товариства «Артемівський електротехнічний завод» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод», в підтвердження чого суду надані копія статуту, копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Оскільки наданими заявником документами, а саме статутом ТОВ «Артемівський електротехнічний завод», свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується проведення реорганізації (перетворення) Закритого акціонерного товариства «Артемівський електротехнічний завод» в Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод» та правонаступництво останнього усіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства «Артемівський електротехнічний завод», колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача-2 та здійснення заміни Закритого акціонерного товариства «Артемівський електротехнічний завод» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод» у відзиві на апеляційну скаргу повідомило, що ним від позивача було отримане повідомлення, в якому повідомлялось, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яке є правонаступником прав та обов`язків Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) у відповідності до вимог ст. ст. 512-516 ЦК України здійснило заміну кредитора у зобов`язанні, а саме: позивач відступив право вимоги виконання зобов`язання інший особі у повному обсязі за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 657 від 24.12.2007 р., укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрити акціонерним товариство) та ТОВ «Наукове-виробниче підприємство «ЕS Полімер» та договорами, які укладалися в його забезпечення. Таким чином, відповідач-2 вважає, що предмет спору по справі № 19/3 відсутній, оскільки між позивачем та відповідачами не залишилось неврегульованих питань, внаслідок чого просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, а провадження по справі № 19/3 припинити на підставі ст. 80 ГПК України.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у своєму відзиві також повідомив, що є правонаступником прав та обов`язків Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства» та про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 657 від 24.12.2007 р. та договорами, які укладалися в його забезпечення, в підтвердження чого надав договір відступлення права вимоги № 15-94/70-365/12 від 28.02.2012 р. в якому зазначено, що новим кредитором у зобов`язанні є Товариство з обмеженою відповідальністю «Полимер Альянс ЛТД». Тому, позивач вважає, що предмет спору по справі № 19/3 відсутній, а провадження у справі підлягає припиненню.

Враховуючи відомості, викладені позивачем у його відзиві, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення, відповідно до вимог ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, заміни Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

В судове засідання 16.04.2014 р. прибув лише представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод», який просив суд врахувати обставини викладені у його відзиві, а саме заміну кредитора та те, що між позивачем та відповідача, у зв`язку з цим не залишилося не врегульованих питань та застосувати положення ст. 80 ГПК України, припинивши провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Представники від інших сторін в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, явка сторін до суду апеляційної інстанції не визнавалася обов`язковою.

Колегія суддів заслухавши пояснення представника відповідача-2 щодо припинення провадження апеляційною інстанцією, у зв`язку із зміною кредитора, зазначає, що обставини на які посилаються сторони, не були на час розгляду у суді першої інстанції та не досліджувалися судом, тобто вказані обставини виникли вже після розгляду та прийняття оскаржуваного рішення, тому підстави для застосування в даному випадку вимог ст. 80 ГПК України апеляційною інстанцією відсутні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача-2, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

24.12.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі „БАНК", в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Слов'янськ Донецької області" та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „ЕS Полімер" був укладений кредитний договір № 657 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого Банк за умови наявності вільних кредитних ресурсів надає Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 26 865 000,0 гривень, на умовах передбачених цим договором (п. 2.1 кредитного договору).

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 23 грудня 2010 року (з урахуванням графіка) ( п. 2.2 договору).

Кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених розділі 2 цього Договору, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкових рахунків відкритих позичальнику для розрахунків в національній валюті (п. 3.1. кредитного договору).

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 15 % річних.

Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальником з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (п. 3.2 договору).

Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником на протязі 10 банківських днів з дати нарахування, але не пізніше останнього робочого дня з поточного рахунку ( п. 3.3. кредитного договору).

За умови п. 3.4 договору за оформлення і управління кредитною лінією Позичальник сплачує банку плату, зокрема, за управління кредитною лінією, яка в місяць складає 0,1% від ліміту кредиту по договору (без ПДВ). Плата за управління кредитом нараховується кожного 1 числа місяця за період з 1 по 30 (31) числа поточного місяця та сплачуються Позичальником в поточному місяці не пізніше останнього робочого дня місяця з поточного рахунку.

У випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі на 10 відсотків річних більше діючої відсоткової ставки по кредитному договору, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.3 цього Договору ( п. 3.4 договору).

При порушенні Позичальником умов розділу 3.2 цього договору Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту ( п. 3.2.4. кредитного договору).

Відповідно до п. 4.2 договору Позичальник зобов'язався: використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п. 2.2 цього Договору, в вказаний в договорі строк остаточно повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості з поточних рахунків, (та/або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих у будь-яких установах банків) з урахуванням графіка зниження кредитної заборгованості (п. 4.2.1); своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки (п. 4.2.2); незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, нараховані плату за кредит та неустойку за умови настання обставин, указаних в п. 4.3.4 цього Договору(п. 4.2.6. кредитного договору).

Банк, у відповідності до п. 4.3.4. кредитного договору, має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки передбачених цим Договором, у випадках, коли:

- Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором, у випадках, коли, зокрема:

- Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші обов"язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором;

- Позичальником порушений графік погашення кредиту, вказаний в п.2.2 цього договору;

- погіршився фінансовий стан Позичальника (наявність збиткової діяльності за даними балансу на останню звітну дату, зменшення надходжень коштів на поточний рахунок більш як на 50 відсотків у порівнянні з попереднім місяцем та інше);

- Позичальником відкликане будь-яке з розпоряджень на списання коштів, що були надані ним до установ банків відповідно до умов п. 4.2.7 цього договору.

Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав Банк зобов'язаний письмово попередити Позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Як встановлено п. 5.2 договору, Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та відсотків за надання кредиту, плати за кредит, відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення - нараховується щоденно (п. 5.3 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.5 договору, договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Позивач належним чином виконав свої обов`язки щодо надання відповідачу-1 кредитних коштів в сумі 26865000,00 грн., що підтверджується довідкою про рахунок 20631351661870/980 від 24.12.2007 р. в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Слов'янск Донецької області" та платіжними дорученнями № № 1,2,3,4,5,6 від 24.12.2007 р.

Згідно укладених до кредитного договору № 657 від 24.12.2007 р. про відкриття кредитної лінії договорів про внесення змін від 27.12.2007 р., від 22.02.2008 р., внесені зміни до п. 3.7. кредитного договору стосовно переліку договорів, які є забезпеченням кредиту; та до п.3.4. шляхом викладення його в наступній редакції: за управління кредитною лінією плата в місяць складає 2 200,00 грн. (без ПДВ). Плата за управління кредитом нараховується кожного 1 числа місяця за період з 1 по 30 (31) числа поточного місяця та сплачуються Позичальником в поточному місяці не пізніше останнього робочого дня місяця з поточного рахунку.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та відповідачем-1 було укладено:

1. Договір застави № 1105-в від 27.12.2007 р. (обладнання);

2. Договір застави № 1106-в від 24.12.2007 р. (продукції);

Так, згідно договору застави від 27.12.2007 р. № 1105-в, предметом застави є необоротні активи та оборотні кошти ( далі - "Майно"), перелік яких викладений в опису (Додатку № 1) до цього договору, який є його невід"ємною частиною ( п. 1.2. договору застави № 1105-в).

Майно належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансом та справкою Заставодавця (п. 1.3 договору застави № 1105-в).

Сторони договору оцінюють Майно в сумі 10 855 264,00 грн. Залишкова балансова вартість всього Майна становить 14 019 702,91 грн. (п. 1.4 договору застави № 1105-в).

Майно обліковується у власності Заставодавця, та знаходиться за адресою: м. Артемівськ, Донецької обл., вул. Недогібченка, 17 (п.1.6. договору № 1105-в).

В разі, коли в момент настання терміну виконання Позичальником будь-якого зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов'язання Позичальником виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим Договором, для звернення стягнення на Майно, Заставодержатель отримає право звернути стягнення на Майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості Майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього Договору) переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (п.2.1.8 договору застави № 1105-в).

За умови настання будь-якого або всіх наступних випадків: в тому числі невиконання позичальником зобов"язань за Кредитним договором, Заставодержатель має право звернути стягнення на Майно та реалізувати його та/або вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов"язань, що випливають з кредитного договору ( п. 3.1.4. договору № 1105-в).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Майно та його реалізацію у випадках, передбачених сторонами в п. 5.1. договору № 1105-в, зокрема: якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним Договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 Кредитного договору строки суми кредиту; та /або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та /або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором; незалежно від настання строку виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором - при настанні випадків, указаних у п. 3.1.4 цього Договору.

Звернення стягнення на Майно може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір Заставодержателя (п.5.2 договору застави № 1105-в), зокрема:

- складанням акту про звернення стягнення на заставлене майно;

- продаж Заставодавцем (або за його дорученням, оформленим належним чином відповідною довіреністю, - Заставодержателем) Майна третій особі на користь Заставодержателя;

- шляхом продажу Майна на біржі (з аукціону, публічних торгів).

При недосягненні згоди щодо способу реалізації у порядку, передбаченому для складення Акту про звернення стягнення, або відсутності ініціативи Заставодержателя щодо її досягнення, Майно реалізується відповідно до звернення Заставодержателя державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження".

Як передбачено сторонами в п. 5.3 договору застави № 1105-в, за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації Майна, Заставодержадель має право задовольнити:

свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог. До сум вказаних вимог входять: несплачені суми кредиту відповідно умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми відсотків за користування кредитом ( комісійної винагороди за управління кредитом), у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом відповідно до умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої Кредитним договором; свої вимоги щодо відшкодування збитків, у тому числі і неотриманих доходів, що понесені Заставодержателем внаслідок неповного та/або несвоєчасного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором; свої вимоги щодо отримання сум штрафів, які передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих йому Позичальником шляхом невиконання або неналежного виконання умов цього Договору; свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації заставленого Майна, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню, збереженню і переміщенню Майна, якщо таке збереження, утримання або переміщення проводилося за рахунок Заставодержателя.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов"язань позичальником за кредитним договором ( з урахуванням всіх змін до нього) або припинення права застави у випадках, що передбачені чинним законодавством ( п.п. 7.2.,7.3. договору).

Обтяження на підставі договору застави № 1105-в від 27.12.2007 р. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію № 16451778 від 11.01.08 р.).

Згідно Договору застави від 24.12.2007 р. № 1106-в, предметом застави є незавершене виробництво, сировина та матеріали на складі - (далі „Майно"), перелік яких викладений в опису (Додатку № 1) до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору застави № 1106-в).

Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансом та справкою Заставодавця (п. 1.3 договору застави № 1106 - в).

Сторони договору оцінюють Майно в сумі 1 500 000 грн. Залишкова балансова вартість всього Майна становить 2 543 850,94 грн. (п. 1.4 договору застави № 1106 - в).

Як передбачено п. 1.5 договору застави № 1106-в, застава Майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна Заставодавцем за рахунок останнього.

Майно обліковується у власності Заставодавця та знаходиться за адресою: м. Артемівськ, Донецької обл., вул. Недогібченка, 17 (п. 1.6 договору застави № 1106-в).

В разі, коли в момент настання терміну виконання Позичальником будь-якого зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов'язання Позичальником виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим Договором, для звернення стягнення на Майно, Заставодержатель отримає право звернути стягнення на Майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості Майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього Договору) переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (п.2.1.8 договору застави № 1106-в).

За умови настання будь-якого або всіх наступних випадків: в тому числі, невиконання позичальником зобов"язань за Кредитним договором, Заставодержатель має право звернути стягнення на Майно та реалізувати його та/або вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов"язань, що випливають з кредитного договору ( п. 3.1.4. договору № 1106-в).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Майно та його реалізацію у випадках, передбачених сторонами в п. 5.1. договору № 1106-в, зокрема: якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним Договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 Кредитного договору строки суми кредиту; та /або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та /або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором; незалежно від настання строку виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором - при настанні випадків, указаних у п. 3.1.4 цього Договору.

Звернення стягнення на Майно може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір Заставодержателя (п.5.2 договору застави № 1106-в), зокрема:

- складанням акту про звернення стягнення на заставлене майно;

- продаж Заставодавцем (або за його дорученням, оформленим належним чином відповідною довіреністю, - Заставодержателем) Майна третій особі на користь Заставодержателя;

- шляхом продажу Майна на біржі (з аукціону, публічних торгів).

При недосягненні згоди щодо способу реалізації у порядку, передбаченому для складення Акту про звернення стягнення, або відсутності ініціативи Заставодержателя щодо її досягнення, Майно реалізується відповідно до звернення Заставодержателя державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження".

Як передбачено сторонами в п. 5.3 договору застави № 1106-в, за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації Майна, Заставодержадель має право задовольнити:

свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог. До сум вказаних вимог входять: несплачені суми кредиту відповідно умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми відсотків за користування кредитом ( комісійної винагороди за управління кредитом), у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом відповідно до умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої Кредитним договором; свої вимоги щодо відшкодування збитків, у тому числі і неотриманих доходів, що понесені Заставодержателем внаслідок неповного та/або несвоєчасного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором; свої вимоги щодо отримання сум штрафів, які передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих йому Позичальником шляхом невиконання або неналежного виконання умов цього Договору; свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації заставленого Майна, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню, збереженню і переміщенню Майна, якщо таке збереження, утримання або переміщення проводилося за рахунок Заставодержателя.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов"язань позичальником за кредитним договором ( з урахуванням всіх змін до нього) або припинення права застави у випадках, що передбачені чинним законодавством ( п.п. 7.2.,7.3. договору).

Обтяження на підставі договору застави № 1106-в від 24.12.2007 р. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію № 16451485 від 11.01.08 р.).

Крім того, зобов`язання за кредитним договором забезпечено майновою порукою, а саме між банком та відповідачем-2 укладено іпотечний договір № 1104-в, що посвідчений 27.12.2007 р. приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 10900, згідно з умовами якого відповідачем-2 передано в іпотеку комплекс нежилих будівель та споруд з обладнанням.

Згідно іпотечного договору від 27.12.2007 р. № 1104-в, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), Іпотекодержатель (Позивач), в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Слов'янськ Донецької області" та Закритим акціонерним товариством „Артемівський електротехнічний завод", Іпотекодавець (Відповідач 2), цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 657 від 24.12.2007 р. (а також усіх договорів про внесення змін), укладеного між Іпотекодержателем та ТОВ НВП „ЕS Полімер", та з кредитного договору № 658 від 24.12.2007 р. (а також усіх договорів про внесення змін), укладеного між Іпотекодержателем та ТОВ „Гольфстрим - Електрик". Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цих кредитних договорів (п. 1.1).

В забезпечення виконання будь-яких зобов'язань Позичальника, що випливають з Кредитного договору, Іпотекодавець, на умовах передбачених цим Договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - комплекс, нежилих будівель та споруд з обладнанням (надалі - Предмет іпотеки), що знаходиться за адресою: м. Артемівськ, Донецької області, вул. Недогібченко, буд. 17 ( п. 1.2. договору № 1104-в):

Для цілей цього Договору під визначенням „Предмет іпотеки" в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об'єкти Іпотекодавця, передані в іпотеку, так і будь-яка їх частина.

Сторони цього Договору оцінюють Предмет іпотеки у сумі 26 960 212 гривень, далі „Заставна вартість". Оціночна вартість предмета іпотеки по даним БТІ складає 3 162 580,74 грн., що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно ( п. 1.3. іпотечного договору).

Право власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки - комплекс, нежилих будівель та споруд підтверджується: наказом Фонду державного майна № 988 від 07.06.2007 року, витягом із реєстру права власності на нерухоме майно № 17011719 від 12.12.2007 року, реєстраційний № 100977 ( п. 1.4. іпотечного договору).

Відсутність податкової заборгованості та податкової застави підтверджується довідкою державної податкової інспекції (п. 1.4 Іпотечного договору).

На строк дії цього Договору Предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця ( п. 1.6. іпотечного договору).

В разі, коли в момент настання терміну виконання Позичальником будь-якого зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов'язання виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на Предмет іпотеки, передбачених цим Договором, Іпотекодержатель отримає право звернути стягнення на Предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця одержати задоволення в повному обсязі своїх вимог, що визначені на момент фактичного задоволення ( п. 2.1.9. іпотечного договору).

Відповідно до п. 5.1. іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках, зокрема: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредитів; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк суми неустойки (пені штрафу), що передбачені Кредитним договором.

Дане застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно ст. 36 Закону України „Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки по Заставній вартості за вибором Іпотекодержателя, без додаткового узгодження з Іпотекодавцем ( п. 5.2. іпотечного договору).

Як передбачено п. 5.3 Іпотечного договору № 1104-в від 27.12.2007 р., звернення стягнення на Предмет іпотеки може відбуватися будь - яким з способів на вибір Іпотекодержателя, за Заставною вартістю:

Позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом: продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі за Заставною вартістю іпотеки на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку"; прийняття Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем за Заставною вартістю іпотеки, у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України „Про іпотеку"; продажу Предмета іпотеки Іпотекодавцем (виключно за письмовою згодою Іпотекодержателя) третій особі з направленням отриманих у власність грошових коштів на користь Іпотекодержателя; іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації Предмету іпотеки законодавству ( п. 5.3.1. іпотечного договору).

Іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до господарського суду з позовом про звернення стягнення на Предмет іпотеки за вартістю іпотеки та його реалізацію. При цьому, реалізація Предмета іпотеки здійснюється будь-яким способом, за вибором Іпотекодержателя ( п. 5.3.2. іпотечного договору).

Якщо під час реалізації Предмету іпотеки отримана грошова сума перевищує розмір зобов'язань та витрат, зазначених у п. 5.6 цього Договору, різниця повертається Іпотекодавцю ( п. 5.4. іпотечного договору).

У разі звернення стягнення на Предмет іпотеки, за рахунок коштів від його реалізації відшкодовуються зобов'язання Іпотекодавця та/або Боржників за кредитними договорами як ті, по яких строк виконання вже наступив, так і ті, по яким строк виконання наступить в майбутньому (п. 5.5 Іпотечного договору).

Пунктом 5.6 Іпотечного договору № 1104-в від 27.12.2007 р. сторони обумовили, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації Предмету іпотеки, Іпотекодержатель має право задовольнити: свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі. До суми цих вимог входять: несплачені суми кредиту відповідно умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми відсотків за користування кредитом, у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом відповідно до умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми неустойки ( пені, штрафів), передбачених Кредитним договором; свої вимоги щодо відшкодування, збитків, у тому числі і не одержаних доходів (обґрунтованість якої підтверджується документально), що понесені Іпотекодержателем внаслідок неповного та/або несвоєчасного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором; свої вимоги щодо отримання штрафів, які передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Іпотекодержателю Іпотекодавцем шляхом невиконання або неналежного виконання умов цього Договору; свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації Предмету іпотеки, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню, збереженню Предмету іпотеки, якщо таке збереження, утримання або переміщення проводилося у певні періоди часу за рахунок Іпотекодержателя.

Цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього Договору та державною реєстрацією несе Іпотекодавець, - та діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до них) або до припинення права іпотеки у-випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (п.п. 7.2, 7.3 Іпотечного договору).

В разі часткового виконання зобов'язань за Кредитним договором іпотека зберігається в початковому вигляді. У разі переходу права власності на Предмет іпотеки до третіх осіб з указаних у цьому Договорі підстав (незалежно від наявності згоди Іпотекодержателя на такий перехід) право іпотеки залишається, а така третя особа несе усі обов'язки Іпотекодавця у повному обсязі ( п. 7.4. іпотечного договору).

Іпотечний договір 27.12.2007 р. посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 10900; 27.12.2007 р. накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна по вул. Недогібченко, 17 в м. Артемівську, що належить ЗАТ "Артемівський електромеханічний завод".

Обтяження на підставі іпотечного договору № 1104-в від 27.12.2007 р. зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується Витягом про реєстрацію № 16345680 від 27.12.2007 р.; в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, про що свідчить витяг про реєстрацію № 16327459 від 27.12.2007 р.

Як стверджує позивач, станом на 19.12.2008 р. не виконання зобов"язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом за листопад 2008 року, в результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 332 507,38 грн., в тому числі по відсотках - 330 307,38 грн., за комісійною винагородою за управління кредитом - 2 200,00 грн.

У зв`язку з несплатою відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом за вказаний період позивачем на адресу відповідача 1 була надіслана вимога (лист № 1 від 19.12.2008 р.) про сплату на протязі 10 днів з моменту одержання цієї вимоги у повному обсязі всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту, сплату процентів за користування кредитом, суми комісійних винагород, передбачених кредитним договором. Позивач повідомив, що у випадку невиконання позичальником зазначеної вимоги, банк одержить право та буде вимушений звернути стягнення на майно ( нерухомість, обладнання, тощо), яке передано у заставу в якості забезпечення виконання зобов"язань позичальника за кредитним договором. Вимога отримана відповідачем 1 - 19.12.2008 р. ( вх. № 687).

24.12.2008 р. позивачем була направлена Вимога ( від 24.12.2008 р.) Закритому акціонерному товариству "Артемівський електротехнічний завод" з повідомленням про невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 657 від 24.12.2007 р. та необхідністю погашення заборгованості, крім того відповідача було повідомлено про звернення стягнення на заставлене майно.

Станом на 31.12.2008 р. поточна заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках збільшилася до 671 625,00 грн., за комісійною винагородою - до 4 400,00 грн.

Між Банком та ТОВ НВП „ES Полімер" був підписаний акт звірки станом на 01.01.2009 р. виданих та отриманих кредитів та акт звірки взаємних розрахунків по нарахованим та сплаченим процентам за користування кредитної лінії. Відповідно до цих актів заборгованість за кредитом складає 9 135 000,00 грн. та по процентам - 676 024,90 грн.

Загальна сума заборгованості, що вимагається позивачем до стягнення становить 27 541 024,90 грн., в тому числі: за кредитом - 26 865 000,00 грн., по процентах - 671 624,90 грн., по сплаті комісійної винагороди за управління кредитною лінією - 4 400,00 грн. Банк просить стягнення здійснити шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки та застави.

Отже, предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застави.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, зобов`язання за кредитним договором відповідачем-1, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 28.10.2008 р. по 31.12.2008 р. (п. 3.2 кредитного договору), а також щодо повернення у встановлений кредитним договором строк грошових коштів, одержаних відповідачем-1 на підставі цього договору (п. 4.2.6 кредитного договору) не виконані, про що не заперечували відповідачі в суді першої інстанції.

Внаслідок несплати відповідачем-1 процентів за користування кредитними коштами, позивач направляв на адресу відповідачам 1,2 вимоги про повернення кредиту та сплату процентів, однак вимоги залишилися невиконаними.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Факт наявності заборгованості відповідача-1 в сумі 27541024,90 грн. підтверджено матеріалами справи та не заперечувався відповідачами в суді першої інстанції.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Як зазначалось вище в цій постанові, в забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачами укладалися іпотечний договір та договори застави.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 статті 7 вказаного закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними (ст. 42 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором ( ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Оскільки відповідач-1 не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, які забезпечені заставою та іпотекою відповідно до укладених договорів застави та іпотеки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта в скарзі на те, що судом першої інстанції не було досліджено: наявності переговорного процесу між заявником та позивачем щодо реструктуризації заборгованості; про начебто зловживання банком своїми правами, нехтування правами відповідача-1; щодо пропонування відповідачем-1 до позивача про внесення змін до кредитного договору та відповідних договорів іпотеки, заблокування грошових коштів на рахунках відповідача-1, відкритих в установі позивача, оскільки по-перше, відповідачем не доведено вчинення банком зазначених дій, по-друге, вказані обставини не є предметом дослідження у цій справі та не стосуються предмету спору та ніяким чином не спростовує наявності у відповідача-1 заборгованості. Крім того. Колегія суддів зазначає, що відповідач-1 не позбавлений був права на оскаржити дії банку якщо вважав, що банк своїми діями (бездіяльністю) порушив його права.

Не приймаються також колегією суддів до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: не перевірення повноважень заявника щодо його представництва в суді; позбавлення можливості заявника належним чином ознайомитися із матеріалами справи та не перевірення судом про повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 р. у справі № 19/3 не вбачається.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 25, 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Здійснити заміну позивача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Здійснити заміну відповідача-2 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод».

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ЕS Полімер», м. Артемівськ на рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 р. у справі № 19/3 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 р. у справі № 19/3 - залишити без змін.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С. А. Малашкевич

Судді: О. О. Радіонова

Е. В. Сгара