Рішення

від 23.09.2011 по справі 19/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/3 23.09.11

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

Про стягнення заборгованості 1 808,37 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 04\01-11 від 04.01.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 545/2011 від 21.01.2011 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі -Страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»про стягнення заборгованості у розмірі 6 960,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 року порушено провадження у справі № 19/3 та призначено її розгляд на 08.08.2011 року.

В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

08.08.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно відзиву просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, в зв'язку з тим, що відповідачем визнана сума страхового відшкодування в розмірі 4 709,30 грн, зазначена сума згідно платіжного доручення виплачена позивачу.

Представник позивача, 23.09.2011 року до відділу діловодства подав уточнення позовних вимог, відповідно до уточнень просив стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 1 808,37 грн.

В судовому засіданні 23.09.2011 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні зазначених вимог позивача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № CLA - 0996/1, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Lexus RX 400 H»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

19.10.2010 року на перехресті пр. Перемоги та вул.. Велика Кільцева в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus RX 400 H»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_5.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Lexus RX 400 H»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ № 4081 від 26.10.2010 р.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «Volkswagen»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр.. ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2010 року

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Lexus RX 400 H»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка». Згідно звіту вих. № 326 від 08.11.2010 року експертного авто товарознавчого дослідження розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 5 219,30 грн.

Фактична вартість ремонту автомобіля «Lexus RX 400 H»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) склала 6 489,06 грн, що підтверджується рахунком -фактурою № ЕЛюС-0014407 від 09.11.2010 р. та актом виконаних робі № ЕЛЮСА-008547 від 13.12.2010 р.

Позивач страховим актом № АС-003056 від 29.11.2010 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 6 489,06 грн, виплатило вартість ремонту, згідно платіжного доручення № 1961 від 30.11.2010р.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6627336, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у ПрАТ «ПРОСТО-Страхування». Франшиза за зазначеним Полісом становить 510,00 грн. Отже, сума страхового відшкодування становить 5 979,06 грн ( 6489,06 грн -сума матеріальної шкоди - 510,00 грн, розмір франшизи).

10.02.2011 року за вих. № 15/04/8.04/075-11 позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про сплату суми страхового відшкодування.

24.02.2011 року від ПрАТ «Просто-страхування»на адресу позивача надійшов лист, де зазналось, що без документів, що підтверджують законні підстави керування ОСОБА_5 автомобілем «Volkswagen»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) відповідач не зможе визнати подію страховою та провести виплату страхового відшкодування.

Внаслідок чого позивач змушений був звернутися з позовом до суду.

Відповідно до платіжного доручення № 10013 від 08.08.2011 року відповідач сплатив частково суму страхового відшкодування в розмірі 4 709,30 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.27 Закону України В«Про страхуванняВ» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст.22 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи вказані норми права та вищевстановлені обставини суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 1 808,37 грн. шкоди в порядку регресу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що виплата ним не проводилась внаслідок того, що Позивач не подав документи, які підтверджують законність експлуатації водієм ОСОБА_5 транспортним засобом з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява; б) назва заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

З наведеної норми вбачається, що чинне законодавство України не покладає на Позивача зобов'язання отримувати та подавати Відповідачу документи щодо законності експлуатації водієм транспортного засобу.

Крім того, до уваги суд не приймає доводи відповідача щодо незаконності нарахування позивачем штрафних санкцій з наступних підстав.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 401,17 грн. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 77,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 59,79 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(04050, м. Київ, Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673, р\р 26503441в ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», МФО 300335) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі -Страхування»(08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, вул.. В. Кільцева, 56; р/р 26509301956 ВАТ «Ощадбанк»філія Головного управління по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 35429675, МФО 322669) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 1 808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 37 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_7

Повне рішення складено : 26.09.2011 року