Рішення

від 01.02.2007 по справі 27/395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.07р.

Справа № 27/395

За позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Біовет Україна”, м. Дніпропетровськ

третя особа Державне підприємство Дніпропетровська біологічна фабрика,  

м. Дніпропетровськ

про виселення з приміщення

                                                                                                           Суддя  Татарчук В.О.

                                                                                          Секретар Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача –Самусько О.А. дов. від 20.03.06 №16, Кабицька Т.Л. дов. №1 від 10.01.07

від відповідача – Крайняк Н.В. дов. від 25.01.07

від третьої особи –Лащенко А.С. дов. від 25.01.07 №01-07/19

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Біовет Україна”, третя особа - державне підприємство Дніпропетровська біологічна фабрика про виселення відповідача з орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Рогальова,18 на другому поверсі двоповерхового будинку та перебуває на балансі державного підприємства Дніпропетровська біологічна фабрика.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          відповідачем не виконані належним чином умови договору оренди від 01.11.2005р. №12/02-1988-ОД щодо страхування орендованого майна, забезпечення пожежної безпеки і отримання дозволу органу державного пожежного нагляду, своєчасного внесення орендної плати;  

-          відповідачем не було надано заяви до регіонального відділення щодо продовження терміну дії такого договору;

-          листом від 27.10.96 №12/3-6260 позивач повідомив орендаря про невиконання умов договору, необхідність погашення заборгованості та звільнення приміщення;

-          згідно з наказом регіонального відділення від 30.10.06 №12/03-182-ПО договір оренди припинив свою дію з 01.10.06 у зв'язку з закінченням терміну;

-          положення чинного законодавства та договору оренди дозволяють орендодавцю розірвати такий договір в односторонньому порядку.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що:

-  зобов'язання щодо страхування майна не було виконано у місячний термін у зв'язку з несвоєчасним наданням документів виконавцем;

- пожежна служба відмовилася укладати договір, оскільки такий договір вже укладений з Дніпропетровською біологічною фабрикою;

- несвоєчасність розрахунків по орендній платі була обумовлена тимчасовими фінансовими проблемами і сума заборгованості повністю погашена.

Третя особа заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що:

- ТОВ „Біовет Україна” є стратегічним партнером ДП Дніпропетровська біологічна фабрика, який забезпечує виробництво багатьох ветеринарних біологічних та фармацевтичних препаратів, що підтримують на належному рівні епізоотичну ситуацію в регіоні та державі, і які не мають аналогів в Україні;

- позивачем не було дотримано порядок розірвання договору, передбачений ст.188 ГК України.

В судовому засіданні 25.01.07 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд -

встановив:

01.11.2005р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Орендодавець) та ТОВ “Біовет Україна” (Орендар) було укладено договір №12/02-1988-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

          Згідно з пунктом 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: вбудоване приміщення в адміністративному будинку площею 119,71кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Рогальова,18 на другому поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі державного підприємства Дніпропетровська біологічна фабрика.

Також, 01.11.05 вказаними сторонами підписаний акт приймання-передачі вказаного приміщення.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо виселення відповідача з приміщення регіональне відділення вказує на те, що договір оренди від 01.11.2005р. №12/02-1988-ОД припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну.

Однак, аналіз чинного законодавства та матеріалів справи дозволяє стверджувати про неправомірність вказаного висновку позивача.

Згідно з пунктом 10.1 договору оренди сторони встановили, що цей договір діє з 01.11.2005р. по 01.10.2006р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Таким чином, Законом не передбачена наявність заяви орендаря як умови продовження терміну дії договору. Встановлення в договорі оренди відповідної вимоги суперечить вказаним положенням Закону.

Суд враховує, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу і третій особі листа від 27.10.96 №12/3-6260 в якому вказується на невиконання орендарем умов договору та припинення його дії. Довідка від 25.01.07 №12/3-416 і реєстраційна картка №12/3/6260/06 від 27.10.06 є документами позивача і не можуть бути доказами направлення відповідного листа.

Вказаний договір не можна вважати розірваним в односторонньому порядку.

Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору

другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Можливість розірвання договору оренди на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду передбачена і п.10.4 договору.

Враховуючи викладене, договір оренди від 01.11.2005р. №12/02-1988-ОД не може вважатися таким, що припинив свою дію або був розірваним в односторонньому порядку.

Наведені обставини унеможливлюють задоволення вимог щодо виселення відповідача із спірного приміщення.

Керуючись Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.188 Господарського кодексу України, ст.651 Цивільного кодексу України, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

в и р і ш и в :

В позові відмовити.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –30.01.2007р.