Постанова

від 27.03.2007 по справі 27/395

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/395

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2007                                                                                                      Справа № 27/395  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 20.03.2007 року:

позивача: Самусько О.А.- юр., дов.№16 від 20.03.2006 року

відповідача: Крайняк Н.В.- предст., дов. від 20.03.2007 року

третьої особи: Лащенко А.С.- предст., дов. від 12.03.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.01.2007 року  у справі №27/395

за позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Біовет Україна” (м. Дніпропетровськ)

третя особа: державне підприємство Дніпропетровська біологічна фабрика (м. Дніпропетровськ)

             про: виселення з орендованого приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2007 року (підписане 30.01.2007 року) по справі №27/395 (суддя Татарчук В.О.) було відмовлено у позові регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Біовет Україна” (м. Дніпропетровськ), за участю третьої особи –державного підприємства Дніпропетровська біологічна фабрика (м. Дніпропетровськ) про виселення з орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 18 на другому поверсі двоповерхового будинку та перебуває на балансі державного підприємства Дніпропетровська біологічна фабрика.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) – позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій  просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2007 року по справі №27/395 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №12/02-1988-ОД від 01.11.2005р., а саме не застраховано орендоване майно, не забезпечена пожежна безпека, не було надано відповідачем після закінчення терміну договору заяви щодо продовження терміну дії договору і інформації щодо виконання умов цього договору. Крім того, листом від 18.01.2007р. №37-11-4-15/643 Міністерство аграрної політики України повідомило, що майно, яке знаходиться на балансі державного підприємства Дніпропетровська біологічна фабрика за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 18, не може бути об'єктом оренди, оскільки третя особа здійснює діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (ст. 4 Закону України “Про підприємництво”). Відповідно до п.2 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не можуть бути об'єктами оренди цілісні майнові комплекси державних підприємств їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють таку діяльність. Крім того, скаржник зазначає, що відповідач постійно мав заборгованість по орендній платі більш ніж за 3 місяці. Ця обставина надає право орендодавцю в силу п.1 ст.782 ЦК України відмовитися від договору найму.

Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю “Біовет Україна” (м. Дніпропетровськ) –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим, оскільки орендодавець у порядку ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на протязі місяця після закінчення  терміну дії договору не направив заяву про припинення цього договору. Щодо орендної плати, то у підприємства були тимчасові труднощі, тому орендна плата не була сплачена своєчасно.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору –державне підприємство «Дніпропетровська біологічна фабрика»- у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснила, що не заперечує проти позовних вимог, висунутих регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.40 27 березня 2007 року.

Вислухав представників сторін і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01 листопада 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) і ТОВ «Біовет Україна»(орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати, а відповідач –прийняти, у строкове платне користування нерухоме майно –вбудоване приміщення в адміністративному будинку площею 119,71 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 18 на 2 поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі державного підприємства «Дніпропетровська біологічна фабрика»з метою розміщення офісу та складу з реалізацією непродовольчої групи товарів (розділ І). У договорі сторони узгодили розмір орендної плати та інші суттєві умови, а також права і обов'язки орендодавця і орендаря. Строк дії договору був встановлений з 01.11.2005 року по 01.10.2006 року включно (п.10.1).

У цей же день –01.11.2005 року –сторонами був підписаний акт приймання-передачі орендованого майна.

Пунктом 10.1 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і про наданні інформації щодо виконання умов Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження Балансоутримувача, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі. Оскільки предметом оренди є державне майно, то правовідносини з оренди цього майна регулюються спеціальним Законом «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно до ч.2 ст.17 цього Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, договір вводить додаткові умови для орендаря, які відрізняються від Закону. У даному випадку слід застосовувати Закон, а не умови договору, оскільки орендодавцем є орган державної влади, який в силу ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Позивач просив виселити відповідача, вважаючи, що укладений між сторонами договір є припиненим у зв'язку з закінченням строку його дії.

Як правомірно зазначив місцевий господарський суд позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу і третій особі листа від 27.10.2006 року №12/3-6260, в якому вказується на невиконання орендарем умов договору та припинення його дії. Довідка від 25.01.07 року №12/3-416 і реєстраційна картка №12/3/6260/06 від 27.10.06 року є документами позивача і не можуть бути доказами направлення відповідного листа. За таких обставин висновок суд, що вказаний договір не можна вважати розірваним в односторонньому порядку, є обґрунтованим.

Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Можливість розірвання договору оренди на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду передбачена і п.10.4 договору.

Оскільки спірний договір є продовженим на той же строк і на тих же умовах з підстав, зазначених вище, доводи щодо систематичного невиконання умов договору з боку орендаря, не можуть бути підставою для його виселення із приміщення при наявності не розірваного договору оренди. У будь-якому випадку виселенню із орендованого приміщення повинно передувати розірвання договору (або його припинення чи відмова від договору).

Наведені обставини унеможливлювали задоволення вимог щодо виселення відповідача із спірного приміщення. Разом з тим, позивач не позбавлений права заявити у загальному порядку позов про розірвання договору у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору і виселення орендаря із займаємого приміщення за умови задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди. Не є підставою для задоволення позовних вимог і лист Міністерства аграрної політики України від 18.01.2007 року №37-11-4-15/643, оскільки в силу п.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не можуть бути об'єктами оренди… цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво" (діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів). Передане в оренду відповідачу майно не є цілісним майновим комплексом державного підприємства «Дніпропетровська біологічна фабрика», а є окремим індивідуально визначеним майном.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог слід залишити без зміни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2007 року у справі №27/395 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                   Р.М. Бахмат

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                      М.В. Юрченко

27.03.2007р.