ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 березня 2014 року Справа № 910/7500/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Малетича М.М., суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Могил С.К., Панової І.Ю.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі№ 910/7500/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грааль плюс" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаОСОБА_6 провизнання недійсними договорів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2013 у справі № 910/7500/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль плюс" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", задоволено повністю, визнано недійсними договори іпотеки, укладені 13.06.2007 між позивачем та відповідачем, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровані в реєстрі за № 1105 та № 1107.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 910/7500/13 постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 910/7500/13, у якій заявник просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій задовольнити.
Заяву, з посиланням на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.02.2012 та від 14.06.2013, рішення Подільського районного суду міста Києва від 27.09.2010 у справі № 2-5571/10, рішення Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 2-913/12 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07.03.2013, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 203, 215, 548, 593 Цивільного кодексу України та статей 3, 4, 17 Закону України "Про іпотеку" внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.02.2012 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ 2 ГПК України.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.06.2013 також не може бути врахована, як доказ неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вказаною ухвалою відмовлено у відкритті касаційного провадження, з огляду на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній докази не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
До того ж, судовими рішеннями, на які у заяві, поданій в порядку розділу ХІІ 2 ГПК України, може здійснюватись посилання на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, можуть бути лише рішення судів касаційних інстанцій, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим посилання заявника на рішення Подільського районного суду міста Києва від 27.09.2010 у справі № 2-5571/10, рішення Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 2-913/12 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07.03.2013, не приймаються судом до уваги.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" у допуску справи № 910/7500/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяМ. Малетич Судді:Т. Козир О. Кот С. Могил І. Панова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2014 |
Оприлюднено | 23.04.2014 |
Номер документу | 38328956 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Малетич M.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні