Рішення

від 29.01.2007 по справі 33/304-06(21/14-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/304-06(21/14-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.07р.

Справа № 33/304-06(21/14-06)

За позовом: відкритого акціонерного товариства  „Сніжнянський завод хімічного машинобудування”, м. Сніжне Донецької області

до відповідача:                 товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Інтерметал”, м. Дніпропетровськ

про              стягнення 108131 грн. 53 коп.

Суддя Разіна Т.І.

Представники:

від позивача:  не з'явився

від відповідача:   директор Живага А.В. (протокол №3 від 14.11.01р.), представник Букреєва Р.О.  за  довіреністю б/н від 15.01.07р.

в засіданні приймали участь: -

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Сніжнянський завод хімічного машинобудування"  звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Інтерметал"  про стягнення 2520грн. неустойки, 393грн. 53коп. процентів, 90400грн. вартості бракованих заготовок, 1500грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. позов задоволений частково  та з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Інтерметал" на користь відкритого акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" стягнуто 55грн. 92коп. пені, 00грн. 05коп. витрат по сплаті державного мита та 1грн. 18коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. По стягненню 15000грн. моральної шкоди провадження у справі припинено. В решті суми позову відмовлено.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. у справі №21/14-06 скасовано. Позов задоволений частково. З товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Інтерметал" на користь відкритого акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" стягнуто 2016грн. пені, 102грн.  витрат по держмиту, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. По стягненню 15000грн. моральної шкоди провадження у справі припинено. В решті суми позову відмовити.

          Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2006р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та постанова  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. у справі №21/14-06 скасовані, а справу направлено  на новий розгляд в іншому складі суддів.

          Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2006р. справу №21/14-06 передано на новий розгляд судді Разіній Т.І.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні 16.01.2007р. представник позивача усно уточнив позовні вимоги, відмовившись від стягнення 2520грн. неустойки, 393грн. 53коп. процентів, 1500грн. моральної шкоди. Просить стягнути з відповідача 90400грн. вартості бракованих заготовок.

Представник відповідача у відзиві б/н без дати проти позову заперечує, мотивуючи тим, що приймання продукції було здійснено з порушенням норм Інструкції П-7.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.01.07р. по 23.01.07р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянувши   матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін в  засіданні 16.01.07, суд

Встановив:

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

12.01.2005р. між відкритим акціонерним товариством „Сніжнянськхіммаш” (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Інтерметал” укладений договір №12/01 (далі договір).

Строк дії договору до 31.12.2005р. (п.8.1 договору).

Відповідно до умов договору продавець (відповідач по справі) зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, по цінам та в строки, зазначені в специфікаціях  п.1.1 договору.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами укладена специфікація (т.1 а.с.16) відповідно до якої сторони домовились про найменування продукції, кількість ціну.

За умовами договору, відповідач взяв на себе зобов'язання передати продукцію у власність, а позивач –прийняти її та оплатити.

Відповідно до п. п. 2, 3 специфікації покупець здійснює 20% оплату на р/р продавця в розмірі 50400грн. Оплата останньої вартості здійснюється покупцем після письмового повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження.

Позивачем перерахована передоплата в сумі 50400грн. згідно платіжного доручення №47 від 14.01.2005р. (т. 1 а.с.19) та 10000грн. відповідно до платіжного доручення №557 від 07.04.2005р. (т.1 а.с.20), 30000грн. відповідно платіжного доручення №856 від 13.05.2005р. (т.1 а.с.21).

13.05.2005р. відповідачем поставлений товар на суму 118800 грн. по накладній №И-016.

Пунктом 5.1 укладеного договору сторони домовились, що приймання металопродукції по якості та кількості проводиться в порядку, передбаченим Інструкціями (по кількості П-6 від 15.06.65р., по якості П-7 від 25.04.66р.).

Поставлений товар повинен відповідати державним стандартам та технічним умовам заводу-виробника  –п. 6.1 договору.

Відповідно до п.5 специфікації (т.1 а.с.16) хімічний склад та механічні властивості повинні відповідати ГОСТам 5632-73, 7350-77, з якістю поверхні по групі не нижче М3Б для ст.12Х18Н10Т.

          Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець  повинен передати покупцеві товар,  якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі  купівлі-продажу  умов  щодо якості  товару  продавець  зобов'язаний  передати покупцеві товар, придатний  для  мети,  з   якою   товар   такого   роду   звичайно використовується. Якщо  законом  встановлено  вимоги  щодо  якості   товару, продавець  зобов'язаний передати покупцеві товар,  який відповідає цим вимогам.   

Стаття 268 Господарського кодексу України  встановлює, що  якість  товарів,  що  поставляються,  повинна  відповідати стандартам,  технічним умовам,  іншій технічній документації,  яка встановлює вимоги до  їх  якості,  або  зразкам  (еталонам),  якщо сторони  не  визначать  у  договорі  більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів,  технічних  умов  або  іншої документації  про  якість  товарів  зазначаються в договорі.  

При прийманні продукції позивачем виявлено продукцію неналежної якості, що підтверджується висновком заводської лабораторії (т.1 а.с.17), про що було складений акт №53 від 16.05.2005р.

В матеріалах справи міститься копія акту №53 від 16.05.2005р., доданий позивачем до позовної заяви (т.1 а.с.18) та оригінал зазначеного акту (т.1 а.с.112). Дослідивши зазначені акти судом встановлена відмінність, а саме в доданій до позовної заяви копії відсутній підпис представника громадськості, тоді як в оригіналі є наявність цього підпису.

Відповідачем засвідчена якість товару, що постачався відповідно до сертифікату якості №2  від 21.02.2005р., № 3 від 25.02.2005р.

Як встановлено в судовому засіданні акт №53 від 16.05.2005р.  не відповідає вимогам Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою Постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. П-7., а саме  - п. 29. В акті не зазначені  час початку та закінчення прийоми, ознайомлення осіб з правилами прийоми; докази виклику представника постачальника; підстави, по яким продукція переводиться в більш низький сорт з посиланням на стандарт, технічні умови, ін. обов'язкові правила; номера стандартів, технічні умови, креслення, зразки, по яким здійснено перевірку по якості.

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів (в розумінні ст. 34 ГПК України)  невідповідності якості поставленого товару, якості  товару зазначеного в договорі та специфікації, державним стандартам , в задоволенні позову слід відмовити.  

Згідно зі ст. 11112  ГПК України  (вказівки, що містяться  у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                                    Т.І. Разіна