Ухвала

від 16.04.2014 по справі 327/227/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1406/14 Головуючий у 1 інстанції: Кущ Т.М. Суддя-доповідач Спас О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Гончар М.С.,

при секретарі Бабенко Т.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Розівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Вектор» до ОСОБА_3, реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи без самостійних вимог: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, відділ державного земельного агентства у Куйбишевському районі Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ТОВ «Агро-Вектор» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи без самостійних вимог: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, відділ державного земельного агентства у Куйбишевському районі Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.

В позові зазначено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю є власником земельної ділянки площею 10,1998га, яка розташована за межами населених пунктів Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області. Вищевказана земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «Агро-Вектор» відповідно до договору оренди, укладеного 22 липня 2010 року між ТОВ «Агро-Вектор» та ОСОБА_3 строком на 10 років. Договір оренди зареєстровано у Розівському відділі Запорізької регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 09 грудня 2010 року за №041027900203.

Позивач вказував, що 02 травня 2013 року вони звернулися з листом до державного реєстратора Реєстраційної служби Розівського РУЮ ОСОБА_4 з проханням не допустити реєстрацію договорів оренди земель між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які можуть укладатися пізніше їх договору. Незважаючи на дані обставини державний реєстратор PC Розівського РУЮ ОСОБА_4 20 травня 2013 року зареєстрував право оренди ФОП ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку відповідно до договору оренди від 20 квітня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

ТОВ «Агро-Вектор» вважає укладений з ОСОБА_3 та зареєстрований договір оренди земельної ділянки чинним. Дії ОСОБА_3, щодо передачі в оренду ФОП ОСОБА_2 спірної земельної ділянки за наявності діючого вищевказаного договору оренди земельної ділянки позивач вважає безпідставними, а укладений землевласником та ФОП ОСОБА_2 у квітні 2012р. договір оренди тієї ж земельної ділянки, яка знаходиться у них в оренді з 2010р. недійсним.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2324980200:03:002:0021, розташованої за межами населених пунктів Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, загальною площею 10,1998га, у тому числі рілля - 10,1998га, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, зареєстрований PC Розівського РУЮ; скасувати державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, як здійснену з порушенням встановленого порядку.

Рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2012 року, кадастровий номер 2324980200:03:002:0021, розташованої за межами населених пунктів Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, загальною площею 10,1998га, у тому числі рілля 10,1998га, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 та зареєстрований реєстраційною службою Розівського районного управління юстиції Запорізької області. Зобов'язано реєстраційну службу Розівського районного управління юстиції Запорізької області скасувати державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2324980200:03:002:0021, розташованої за межами населених пунктів Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, загальною площею 10,1998 га, у тому числі рілля 10,1998 га, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20 квітня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3, реєстраційна служба Розівського районного управління юстиції Запорізької області рішення суду не оскаржують.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5, представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 10,1998га, на підставі державного акту на право власності на землю 11-ЗП №053710, виданого 02 квітня 2001 року, яка розташована за межами населених пунктів Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області.

22.07.2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "Агро-Вектор" (орендар) укладено договір оренди цієї земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання терміном на 10 років.

До договору оренди за участю ОСОБА_3 складено акт визначення меж вказаної земельної ділянки, акт прийому-передачі цієї земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_3 орендарю ТОВ «Агро-Вектор» від 09.12.2020р.

Договір оренди зареєстровано у Розівському відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр "ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 9 грудня 2010 року за № 041027900203, у відповідності до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073, яка діяла на момент укладення вищевказаного договору.

Вказане відповідає ст. ст. 16, 17 Закону України «Про оренду землі», за якими укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку та може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору та передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Судом першої інстанції для вирішення спору правильно застосовані ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», за якими передбачалося, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і є укладеним з моменту такої реєстрації.

Вказані норми матеріального права виключені з цього Закону у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» №1878-VI від 11.02.2010.

Проте, виключення цих норм не означає скасування необхідності державної реєстрації договорів оренди землі.

Обов'язок державної реєстрації таких договорів наразі встановлений ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". У ст. 3 цього Закону вказано, що державна реєстрація прав є обов'язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Законом №1878-VI у п.п.2,3 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року, та встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно, договір оренди вказаної земельної ділянки між ТОВ «Агро-Вектор» та ОСОБА_3 укладений та зареєстрований у відповідності до вимог законодавства, чинного на час вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, відповідач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення відповідача було спрямоване на укладання договору оренди. Оскільки, цей договір оренди не визнано недійсним, не розірвано і не припинено, тому він вважається чинним.

Проте, за наявності цього договору оренди, без вирішення питання про його припинення, ОСОБА_3 20.04.2012 року уклала інший договір оренди зазначеної земельної ділянки з ФОП ОСОБА_2 строком на 10 років, який 20.05.2013 року зареєстровано Державний реєстратором реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_4

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з листом №17 від 02.05.2013 року до державного реєстратора реєстраційної служби Розівського управління юстиції Запорізької області ОСОБА_4 з проханням не допустити реєстрацію договорів оренди земель між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, посилаючись на наявність зареєстрованого між ними та ОСОБА_3 09.12.2010р. договору оренди належної їй земельної ділянки зі строком дії 10 років.

Відповідно до п.2, п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації.

Державний реєстратор реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_4, незважаючи на викладені обставини 20.05.2013 року зареєстрував договір оренди між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

Частино першою ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Вказані норми матеріального права належним чином застосовані судом першої інстанції при вирішенні справи.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Вектор» не пройшов державної реєстрації спростовуються належно дослідженими судом першої інстанції відомостями у книзі реєстрації договорів оренди землі, наявністю запису про державну реєстраціє на договорі оренди земельної ділянки.

Вказані обставини апелянтом не спростовані.

Доводи апеляційної скарги про правомірність укладення та реєстрації договору оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що на запит державного реєстратора 23.04.2013р. було встановлено відсутність відомостей щодо обтяження земельної ділянки ОСОБА_3, а тому його дії по реєстрації договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 є правомірними, спростовані матеріалами справи.

Так, з запиту державного реєстратора реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, проведеного за зверненням ФОП ОСОБА_2 видно, що запит сформований на прізвище власника «ОСОБА_3.». Відповідно, з Державного реєстру отримана відповідь про відсутність реєстрації обтяження, оскільки запит зроблений на ім'я іншої особи, ніж власник вказаної земельної ділянки відповідачка ОСОБА_3 (а.с. 118 т.1).

Доводи апелянта про неправильне ведення книги реєстрації договорів оренди землі, де зареєстрований договір ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Вектор» не мають підтвердження.

Крім того, ці доводи суперечать вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, які зобов'язують відповідача на засадах змагальності доводити свої заперечення переконливими, належними та припустимими доказами.

Також ці доводи виходять за визначені ст. ст. 11, 303 ЦПК України межі розгляду справи, оскільки позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Вектор» у справі не заявлено, а тому суд не має передбачених законом підстав перевіряти питання дійсності та відповідності закону вказаного договору.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Розівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: