УХВАЛА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «15» квітня 2008р. колегія суддів
судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у
складі:
Головуючого Петлюка
В.І.
Суддів Ковтюк
Є.І., Колотило О.О.
за
участю прокурора Іліки
Д.І.
розглянула
у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника
прокурора Першотравневого району м.
Чернівців Лопачука В.М. на
постанову Першотравневого районного суду м.
Чернівців від 25 лютого 2008р.,
якою скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Першотравневого
району м. Чернівців від 28 липня 2007
року про об'єднання кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 375ч.1,
366ч. 1 КК України в одне провадження з кримінальною справою щодо
ОСОБА_2 за ст. ст.
364ч.3, 368ч.2 КК України та
постанову цієї ж прокуратури від 28 липня 2007 року про зупинення провадження
досудового слідства щодо ОСОБА_1 та
справу щодо останнього направлено прокурору Першотравневого району м. Чернівців для відновлення досудового
слідства.
В апеляційній
скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови районного суду.
Свої
вимоги обґрунтовує тим, що районний суд
виносячи постанову про задоволення скарги ОСОБА_1 вийшов за межі предмету її розгляду та вимог
скаржника, оскільки останній не ставив
питання про скасування постанови про зупинення досудового слідства. Крім
цього, вважає, що районним судом при розгляді цієї скарги
порушено вимоги ст. ст.
234, 236-6 КПК України та невірно
застосовано положення рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року
за №1-17/2001.
Заслухавши
доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію та просить постанову
суду, як незаконну скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи апеляції, колегія суддів
вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Приходячи до
такого висновку колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до п.3 ст. 2 Міжнародного пакту «Про громадянські і
політичні права» який набрав чинності для України 19.10.1973 року, кожна держава зобов'язана забезпечити будь -
якій особі, яка перебуває у межах її
території та під її юрисдикцією,
ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її
Справа № 1-12 7/2008 р. Головуючий у І інстанції Марчук В.Т.
Категорія ст. 375, 366 КК України Доповідач Петлюк В.І.
прав і свобод, а відповідно до
ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини (яка набрала чинності для
України 11.09.1997 року) кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав
та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального
обвинувачення, висунутого проти нього
має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку
незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом.
Згідно ст. 13 Європейської Конвенції з прав людини
кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються,
має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному
національному органі, навіть якщо таке
порушення було вчинене особами, що діяли
як офіційні особи.
В ст. 55
Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді
рішень, дій чи бездіяльності органів
державної влади, органів місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким
чином, Конституцією України закріплено
право кожної людини мати можливість відстоювати свої права у суперечці з будь -
якими органами і службовими та посадовими особами, у тому числі і тими, які здійснюють розслідування в кримінальних
справах.
Крім
того, відповідно до рішення
Конституційного Суду України від 23.05.2001 року у праві №1-17/2001, захист прав та свобод людини не може бути
надійним без надання їй можливості при розслідування кримінальної справи
оскаржити до суду окремі процесуальні рішення,
дії чи бездіяльність органів дізнання,
слідчого та прокурора.
Відповідно
до ст. 9 Конституції України чинні
міжнародні договори, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства
України.
У
рішенні «Меріт проти України» Європейській суд зазначив, що засоби є ефективними, коли особа може швидко отримати відповідне
судове рішення.
Із
змісту постанови старшого слідчого прокуратури Першотравневого району м. Чернівців Кіореску А.С. від 28.07.2007 року про об'єднання
кримінальних справ, його листа від
30.08.2007 року за №06/1 - 402 - 07 на ім'я ОСОБА_1 , а також листа заступника прокурора
Чернівецької області Савіна М. М.
вбачається, що 14 грудня 2006
року Прокуратурою Чернівецької області була порушена кримінальна справа щодо
ОСОБА_1 за ст. 375 ч.1 КК України, а 1.06.2006року прокуратурою Новоселицького
району Чернівецької області за ст. 366
ч. 1 КК України.
28.07.2007
року органами досудового слідства
постанова
про притягнення ОСОБА_1 як
обвинуваченого та міра запобіжного заходу скасовані, а кримінальну справу об'єднано з справою за
обвинуваченням ОСОБА_2, досудове
слідство щодо якого зупинено постановою слідчого прокуратури Новоселицького
району Чернівецької області на підставі
ст. 206п.1 КПК України та оголошено розшук останнього.
З огляду
на наведене, колегія судців вважає, що зупинення провадження у справі, порушеної щодо ОСОБА_1 , змушує останнього жити в стані
невизначеності, а тому він як
заінтересована особа в даному конкретному випадку має право на звернення з
скаргою до суду про поновлення його права.
Оцінюючи
в сукупності вищенаведене, колегія
суддів вважає, що незважаючи на
відсутність у КПК України спеціальної норми закону, яка б регулювала порядок розгляду такої
скарги, районний суд у відповідності до
Європейської конвенції з прав людини,
правильно розглянув її застосувавши при цьому аналогію закону, зокрема 236-6 КПК України, якою врегульовано порядок розгляду скарг на
постанову про закриття справи.
Безпідставним
колегія суддів вважає, є і посилання
прокурора на те, що районний суд вийшов
за межі вимог, які порушував у скарзі
ОСОБА_1 , оскільки з його скарги
вбачається, що він просив суд визнати
незаконними і скасувати постанови старшого слідчого прокуратури Першотравневого
району м. Чернівців від 28.07.2007 року
про об'єднання справ та зупинення провадження,
з чим погодився районний суд,
оскільки визнав такі вимоги скаржника обґрунтованими.
Разом з
тим, відповідно до ст. 26 КПК України в одному провадженні
можуть бути об'єднанні справи по обвинуваченню декількох осіб -співучасників
вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у
вчиненні декількох злочинів.
Вищенаведені
листи працівників прокуратури свідчать про те,
що
постанова
про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1
скасована, а це на думку колегії
суддів не давало підстав старшому слідчому прокуратури Першотравневого району
м. Чернівців об'єднати такі кримінальні
справи.
Не
знаходячи підстав для зміни чи скасування постанови районного суду колегія
суддів керуючись ст. ст.
9, 55, Конституції України, ст.
ст. 365, 366,
382 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Чернівецької області,
-
УХВАЛИЛА:
Постанову
Першотравневого районного суду м.
Чернівців від 25 лютого 2008 року якою скасовано постанову старшого
слідчого прокуратури Першотравневого району м.
Чернівців від 28 липня 2007 року про об'єднання кримінальної справи щодо
ОСОБА_1 за ст. ст.
375ч.1, 366ч. 1 КК України в одне
провадження з кримінальною справою щодо ОСОБА_2 за ст.
ст. 364ч.3, 368ч.2 КК України та постанову цієї ж
прокуратури від 28 липня 2007 року про зупинення провадження досудового
слідства щодо ОСОБА_1 та справу щодо
останнього направлено прокурору Першотравневого району м. Чернівців для відновлення досудового слідства
залишити без зміни а апеляцію апеляцією помічника прокурора Першотравневого
району м. Чернівців Лопачука В.М. - без задоволення.
Суд | Апеляційний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2008 |
Оприлюднено | 17.06.2009 |
Номер документу | 3835178 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Чернівецької області
Петлюк В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні