Ухвала

від 13.03.2008 по справі 11-127/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13

березня 2008 року                                                                            м.  Івано-Франківськ

колегія   суддів  

судової   палати   у  

кримінальних   справах   Апеляційного   суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді                                              Томенчука

Б.М. ,

суддів                                                                Бойчука

І.В.,  Щкрібляка Ю.Д.,

секретаря

судового засідання                          Власюк

Л.Ю.,

за

участю:    прокурора                                    Гуцуляка

В.К.,

потерпілих                                                        ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ,

засуджених                    ОСОБА_3

,  ОСОБА_4 ,

розгляцувши

13 березня 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за

апеляціями засуджених ОСОБА_3 , 

ОСОБА_4  на вирок Надвірнянського

районного суду від 8 грудня 2006 року, -

встановила:

Вказаним

вироком                     ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженка та мешканка АДРЕСА_1,  українка, 

громадянка України,  з вищою

технічною освітою,  не працює,  одружена, 

раніше не судима

засуджена

за  ст. 342 ч.1 КК України до штрафу в

розмірі 200 гривень.

Справа

№11-127/2008р.                                        Головуючий

у 1-й інстанції Флоряк Д.В.

Категорія  ст. 342 ч.1, 

2 КК України                   Доповідач:

Томенчук Б.М.

2

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженка

та

мешканка                                                                             АДРЕСА_1,  українка, 

громадянка України з середньою освітою, 

працює молодшою медичною сестрою Надвірнянської ЦРЛ,  одружена, 

раніше судима 18.07.2005 року Надвірнянським районним судом за  ст.  

ст.  122 ч.1,  125 ч.1, 

2 КК України на один рік виправних робіт по місцю праці з відрахуванням

в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно,

засуджена: -

за  ст. 342 ч.1 КК України до штрафу в

розмірі 850 гривень; - за  ст.  342 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 1000

гривень.

На

підставі  ст. 70 КК України за сукупністю

злочинів,  шляхом часткового складання

призначених покарань,  остаточно ОСОБА_4  визначено покарання - 1500 гривень штрафу.

Запобіжний захід

засудженим залишено попередній - підписку про невиїзд.

Постановлено

стягнути з ОСОБА_3  та ОСОБА_4  в солідарному порядку на користь потерпілого

ОСОБА_2  700 гривень на відшкодування

заподіяної моральної шкоди.

Згідно

вироку суду ОСОБА_3  та ОСОБА_4  визнані винуватими у вчиненні опору

представникові влади під час виконання ним службових обв"язків.

Крім

того,  ОСОБА_4 ,  засуджена за те,  що вчинила опір працівнику правоохоронних

органів під час виконання ним службових обв"язків.

Вказані злочини

засуджені вчинили за таких обставин.

22 липня

2005 року гр. ОСОБА_5 звернувся до Пнівської сільської ради та Надвірнянського

РВ УМВС із заявами про забезпечення громадського порядку на належній його

сім"ї земельній ділянці по вул. 

Ковпака в с.  Пнів під час проведення

там 27 липня 2005 року сінокосіння, 

оскільки між ним та односельцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 наявні неприязні

відносини з приводу користування земельною ділянкою.

З цього

приводу розпорядженням сільського голови від 25.07.2005 року була створена

комісія,  до складу якої увійшли

сільський голова ОСОБА_2,  голова

депутської комісії з питань земельних відносин ОСОБА_6 ,  дільничий інспектор міліції ОСОБА_1 та

спеціалісти Пнівської сільської ради ОСОБА_7. ОСОБА_8

3

27 липня

2005 року приблизно о 15 год.

під час сінокосіння засуджені активно перешкоджали проведенню цих

робіт,  переносили скошену траву до свого

господарства. Гр. ОСОБА_10  намагалася

припинити незаконні дії засуджених. Під час цього конфлікту ОСОБА_3  застосувала до неї сльозоточивий газ із

газового балончика. На вимогу ОСОБА_2 

припинити такі дії,  ОСОБА_3  не реагувала, 

розмахувала руками,  намагалась

застосувати і до нього газовий балончик. В процесі конфлікту вона разом із

засудженою ОСОБА_4  пошкодили одяг

потерпілого ОСОБА_2  Засуджена ОСОБА_4

,  крім того,  при вчиненні опору дільничому інспектору

ОСОБА_1,  зірвала погон з його форменного

одягу.

В апеляціях на

вирок:

· засуджена

ОСОБА_3  покликається на незаконність та

необґрунтованість вироку. Зазначає,  що

ніякого злочину не вчиняла,  що

кримінальна справа щодо неї сфабрикована, 

тому просить вирок скасувати;

· засуджена

ОСОБА_4  також просить вирок скасувати як

такий,  що постановлений на

необ"єктивних і неправдивих доказах. Покликається на те,  що не вчиняла опору ні представникові влади

ні представникові правоохоронного органу.

Під час

апеляційного розгляду справи засуджена ОСОБА_3 

підтримала подану нею апеляцію та пояснила,  що опору представникові влади не чинила,  що сім"я ОСОБА_5 проводила сінокіс не на

своїй земельній ділянці,  а на

ділянці,  яка належить їхній (ОСОБА_3)

сім"ї. Зазначила,  що дільничний

інспектор ОСОБА_1,  голова сільради,  голова земельної комісії та ОСОБА_5

спричинили їй і сестрі 27.07.2005 року тілесні ушкодження і що прокуратура

району замість того,  щоб захистити їхні

інтереси у відповідь сфабрикувала на них кримінальну справу.

Засуджена

ОСОБА_4  також підтримала свою

апеляцію,  так і апеляцію сестри,  підтвердила пояснення сестри ОСОБА_3 ,  та пояснила, 

що ніяких дій по відношенню до потерпілих ОСОБА_2  і ОСОБА_1 

не вчиняла,  а постановлений щодо

неї вирок є незаконним.

Потерпілий

ОСОБА_5  заперечив доводи апеляції обох

засуджених,  і пояснив,  що самеОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили

неправомірні дії щодо нього,  а тому

вирок просить залишити без змін.

Потерпілий

ОСОБА_1  пояснив,  що за усною вказівкою начальника

Надвірнянського РВ УМВС 27 липня 2005 року під час сінокосіння на земельній

ділянці сім"ї ОСОБА_5 був присутнім для забезпеченя громадського

порядку,  а також як член виконкому

сільської ради був включений в склад комісії для розгляду заяви гр. ОСОБА_5.

Ствердив,  що ОСОБА_4  засуджена обгрунтовано,  оскільки вчинила щодо нього неправомірні

дії,  тому вважає,  що її апеляцію слід залишити без задоволення.

4

Заслухавши

доповідь судді,  пояснення засуджених

ОСОБА_3  та ОСОБА_4 ,  які підтримали подані апеляції і просили

вирок суду щодо них скасувати, 

міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку,  провівши судове слідство в частині допиту

потерпілих ОСОБА_5,  і ОСОБА_1 ,  свідків ОСОБА_11,  ОСОБА_6, 

ОСОБА_12,  ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ,  перевіривши матеріали справи,  ознайомившись з поданими засудженими

зауваженнями на протокол судового засідання та оцінивши їх,  в сукупності з усіма матеріалами справи,  обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів вважає,  що апеляції засуджених до задовлення не

підлягають з наступних підстав.

Суд

першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи,  а його висновок про винуватість ОСОБА_3  і ОСОБА_4 

у вчиненні злочинів,  за які вони

засуджені,  грунтується на сукупності

досліджених та наведених судом у вироку доказах.

Як в

ході досудового і судового слідства засуджена ОСОБА_3  не заперечувала,  що 27.07.2005 року приблизно о 15.30 год в с.  Пнів Надвірнянського району між нею,  її сестрою з однієї сторони,  та членами комісії з другої сторони,  які вийшли на місце для з"ясування та врегулювання

спору щодо земельної ділянки,  відбувся

конфлікт,  під час якого у неї було

відібрано газовий балончик.

Із

показань потерпілого ОСОБА_2 

вбачається,  що 27 липня 2005 року

він був у складі комісії,  створеної

розпорядженням голови Пнівської сільської ради по заяві ОСОБА_5 з приводу

забезпечення порядку під час сінокосіння на його земельній ділянці.

Засуджені

ОСОБА_3  та ОСОБА_4  стали перешкоджати проведенню сінокосу.

ОСОБА_3  застосувала щодо ОСОБА_10  газовий балончик. Намагаючись припинити дії

засудженої,  схопив її за руки,  однак на допомогу сестрі підбігла засуджена

ОСОБА_4 ,  і вони разом почали його

шарпати за одяг,  порвали сорочку і штани

та пошкодили взуття. Дільничний інспектор ОСОБА_1  намагався вгамувати засуджених,  але останні чинили опір,  і ОСОБА_4 

зірвала з форменої сорочки потерпілого погон.

Потерпілий

ОСОБА_1  підтвердив дані показання,  а також пояснив,  що засуджена ОСОБА_4 ,  у відповідь на його вимогу припинити

протиправні дії щодо ОСОБА_2 , 

намагалась його вдарити,  зірвала

з його форменого одягу лівий погон з сорочки, 

порвала на ньому штани. Внаслідок цього ним було викликано на місце

події інших працівників міліції.

Показання

вказаних потерпших об"єктивно підтверджуються показаннями допитаних у

судовому засіданні свідків ОСОБА_5, 

ОСОБА_10 ,  ОСОБА_12,  ОСОБА_11 , 

ОСОБА_13,  ОСОБА_6,  ОСОБА_14, 

про те,  що 27 липня 2005 року під

час проведення сінокосіння на земельній ділянці сім"ї ОСОБА_5,  засуджені ОСОБА_3  і ОСОБА_4 

чинили перешкоди в проведенні таких робіт,  а ОСОБА_3 

застосувала до ОСОБА_10 газовий

5

балончик.

В процесі конфлікту,  коли потерпілий

ОСОБА_5  намагався заспокоїти її,  засуджена ОСОБА_3  та її

сестра почали шарпати його і рвати на ньому одяг. Дільничний інспектор

ОСОБА_1  вимагав від засуджених припинення

протиправних дій,  однак засуджена

ОСОБА_4  стала тягати його за формений

одяг і зірвала погон з його сорочки.

Вказані

показання потерпілих та свідків суд обґрунтовано взяв до уваги і визнав їх

достовірними,  оскільки вони також

збігаються з показаннями свідків ОСОБА_14, 

ОСОБА_6,  ОСОБА_12,  ОСОБА_5 та ОСОБА_10  допитаних в апеляційній інстанції під час

проведення судового слідства,  які є

тотожними з показаннями,  даними в суді

першої інстанції.

Із

протоколу огляду місця події (а.с. 11-12 т.1) вбачається,  що місцем події є земельна ділянка площею 0,

1252га,  яка розташована АДРЕСА_2 і

належить сім"ї ОСОБА_5  на праві

приватної власності.

З

протоколу особистого огляду одягу потерпілих ОСОБА_2  і ОСОБА_1 

(а.с. 45,  46 т.1) та протоколів

огляду речових доказів (а.с. 106,  108

т.1) вбачається,  що на форменій сорочці

ОСОБА_1 лівої сторони відірвано погон, 

штани розірвано по шву,  а на

сорочці ОСОБА_2  відірвано комір,  ґудзики, 

розірвано штани,  пошкоджено

взуття.

Згідно

розпорядження сільського голови с. Пнів 25.07.2005 року було створено комісію

по розгляду заяви ОСОБА_5  про

забезпечення громадського порядку під час проведення сінокосіння на належній

його сім"ї земельній ділянці (а.с. 

53 т.1).

За

наведених обставин,  доводи засуджених

ОСОБА_3  та ОСОБА_4  в апеляціях про те,  що ніяких злочинів вони не вчиняли,  а кримінальна справа щодо них сфабрикована,  колегія суддів визнає необгрунтованими,  оскільки вони спростовуються дослідженими

судом і наведеними у вироку доказами, 

сумнівів у достовірності яких не виникає.

Твердження

апелянтів про те,  що земельна

ділянка,  на якій ОСОБА_5  проводив сінокосіння,  належить їхній сім"ї,  є безпідставним і спростовується наявним в

матеріалах справи державним актом на право приватної власності на землю площею

0, 1252 га на території с. Пнів,  виданим

на підставі рішення Пнівської сільради ОСОБА_15

Посилання

засуджених на те,  що потерпілі ОСОБА_5

,  ОСОБА_1  та інші особи 27 липня 2005 року вчиняли щодо

них протиправні дії,  під час яких

заподіяли їм тілесні ушкодження,  є

необгрунтованими.

Як

вбачається з матеріалів справи, 

прокуратурою Надвірнянського району проводилась перевірка за заявою

ОСОБА_3  і ОСОБА_4  про вчинення щодо них неправомірних дій

ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_5

та ОСОБА_6  По даній заяві 30 листопада

2005 року слідчим прокуратури прийнято рішення про відмову в порушенні

6

кримінальної

справи щодо згаданих осіб на підставі 

ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю в їх діях складу будь-якого злочину

(а.с. 195 т.1).

Вказана

Постанова

слідчого на сьогоднішній день не скасована, 

є чинною,  тому доводи апелянтів в

цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи.

Суд

першої інстанції належним чином,  в

сукупності з дослідженими по справі доказами, 

оцінив показання засуджених щодо невизнання ними своєї вини у

вчиненому,  зазначивши,  що такі показання спрямовані на уникнення

ними відповідальності за скоєне.

Таким

чином,  колегія суддів вважає,  що вина обох засуджених в інкримінованих їм

злочинах судом першої інстанції, 

доведена повністю,  а їх дії,  зокрема, 

ОСОБА_3  за  ст. 342 ч.1 КК України,  ОСОБА_4 

за  ст.   ст. 

342 ч.1,  342 ч.2 КК України

кваліфіковано правильно.

Що ж

стосується призначеного ОСОБА_3  та

ОСОБА_4  покарання,  то воно відповідає вимогам  ст.  65

КК України,  оскільки при вирішенні цього

питання судом було враховано характер та ступінь їх участі у вчиненні

інкримінованих злочинів,  в зв"язку

із чим їм і було призначено мінімальні покарання передбачені санкціями ч.1 та 2  ст. 

342 КК України.

Посилання

засуджених про те,  що їх умисно не було

ознайомлено з протоколом судового засідання то, 

як вбачається із повідомлення голови Надвірнянського районного

суду,  повноваження судді Флоряк Д.В.,  під головуванням якої постановлено

вирок,  закінчилися 10 грудня 2006

року,  а тому з цих мотивів вони не були

предметом розгляду головуючим в справі.

За таких

обставин,  апеляційних підстав для зміни

чи скасування вироку колегією суддів не встановлено.

Керуючись  ст.  

ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції

засуджених ОСОБА_3,  ОСОБА_4 залишити без

задоволення,  а вирок Надвірнянського

районного суду від 8 грудня 2006 року відносно них,  - без змін.