Ухвала

від 15.04.2014 по справі 825/4656/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4656/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, за участю прокуратури Чернігівської області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача щодо застосування податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість та податку на прибуток; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 11 жовтня 2010 року № 0000752301/0 та з податку на прибуток від 11 жовня 2010 року № 00000742301/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2013 року по справі № К/9991/21026/11 касаційну скаргу Ніжинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задоволено частково: постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач і відповідач звернулися до суду з апеляційними скаргами в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до направлень від 27 серпня 2010 року № 717, від 15 вересня 2010 року № 747 співробітниками Ніжинської ОДПІ області проведено планову/позапланову виїзну перевірку державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30 вересня 2010 року № 1200/23-08457704, яким встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства.

На підставі складеного акту перевірки, 11 жовтня 2010 року Ніжинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток № 0000742301/0 на загальну суму 1 377 350,40 грн., з яких 1 147 797 грн. за основним платежем та 229 558,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції та про донарахування податку на додану вартість № 0000752301/0 на загальну суму 77 710,50 грн., з яких 51 807,00 грн. за основним платежем та 25 903,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції..

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» зареєстроване виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 23 травня 1993 року, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 18 липня 2007 року за № 2980, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

До 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податкового кодексу України, діяли норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 зазначеної статті Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з розглядуваними контрагентами, були включені ним до сум податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Судом встановлено, що на виконання контракту № РС 43 (2008) А/15267/РРО-3-01-01/01/100 від 06 листопада 2009 року у Нью Делі між Президентом Індії, об'єднаним штабом сухопутних військ Міністерства Оборони Індії, Південний блок, Нью Делі, та ДП ЗТФ «Таско-експорт» на загальну суму 2083356 доларів США, укладено договір комісії № 01-03/2/01/127/1, згідно якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з продажу виробів "ШИЛКА". Комітент у відповідності до даного договору зобов'язується здійснити перевірку продукції на відповідність стандартам, технічним параметрам та іншій документації та умовам цього договору, а саме запчастини для ремонту та обслуговування зенітно-самохідної установки ЗСУ- 23-4-М (ходова частина та спеціальна, крім бойової). Вищевказана продукція за оформленими вантажно-митними деклараціями № 500050001/2010/004315 від 20 квітня 2010 року та № 500050001/2010/003485 від 01 квітня 2010 року реалізована в розрізі переліку в кількості 1291 найменувань продукції на загальну суму 1697474,02 доларів США в порт призначення Порт Мумбай Індія. Митне оформлення було проведено згідно дозволу Державної служби експортного контролю від 19 листопада 2009 року № 27024500.

На виконання умов вищевказаного контракту ДП «НРЗІО» було укладено договір постачання № 40-22/12 від 22 грудня 2009 року, між ТОВ «Вінсента» та позивачем на придбання продукції.

На підтвердження реальності господарських операцій із зазначеним контрагентом позивачем надано документи: акти технічного приймання продукції, акти прийому-передачі продукції, видаткові накладні, прибуткові накладні, податкові накладні, рахунки фактури, документи відвантаження продукції та отримання коштів за виготовлені та продані товари - вантажно-митні декларації, банківські документи про надходження коштів на рахунок, рапорти, посвідчення про відрядження, використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, книгу обліку наявності та руху матеріальних цінностей в підрозділі.

Однак, згідно баз даних ДПА України та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Вінсента» станом на 01 січня 2010 року має стан 9 - «не знаходиться за місцем реєстрації», директором та головним бухгалтером є ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_7 пояснено, що відношення не має до такого підприємства. Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Чернігівській області від 28 липня 2010 року № 228 старшого наукового співробітника лабораторії криміналістичних досліджень та експертиз ОСОБА_8, на запит ВПМ Ніжинської ОДПІ щодо проведення судово-почеркознавче дослідження, підписи в договорі поставки від 22 грудня 2009 року № 40- 22/12, специфікації продукції до договору, актах технічного приймання, в рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних, наданих на перевірку виконано не ОСОБА_7, а іншою особою.

Також, згідно інформації, отриманої від ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, єдиним працівником ТОВ «Вінсента» є гр. ОСОБА_7, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства юстиції України ніяких довіреностей на представлення інтересів ТОВ «Вінсента» ОСОБА_7 не видавав, тобто повноваження щодо укладення угод нікому не надані.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2011 року, якою директора підприємства ДП «НРЗІО» ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.ст. 212 ч.1, 366 ч. 1,2 КК України, на підставі ст. 1 п.п. «в», «д» Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року. Даною постановою встановлено, що під час укладання договору та при отримання продукції і підписанні документів не зустрічався і не спілкувався з директором ТОВ «Вінсента» ОСОБА_7, а свідомо проводив господарські операції з зазначеним підприємством через сторонніх осіб, які не переьбували з ТОВ «Вінсента» в трудових відносинах. Крім того, продукція на ДП «НРЗІО» ТОВ «Вінсента» не поставлялась, в за вказівкою ОСОБА_9 отримувалась у невідомих осіб та транспортувалась працівниками ДП «НРЗІО» з території ВАТ «Електроприлад», що розташоване в м. Васильків, вул. Тракторна, 9, де ТОВ «Вінсента» ніколи незнаходилось і не орендувало ніяких приміщень. Транспортування підтверджено дорожніми листами від 02 березня 2010 року № 15, виписаними на транспортний засіб ГАЗ державний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_10 за маршрутом Ніжин - Бровари - Київська область та від 15 квітня 2010 року № 97, транспортний засіб ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_11 за маршрутом Ніжин - Васильків.

Дата видаткових накладних, актів прийому-передачі та актів технічного приймання продукції від ТОВ «Вінсента» (05 березня 2010 року, 01 квітня 2010 року та 15 квітня 2010 року) не відповідають датам виписки дорожніх листів та посвідчень на відрядження (02 березня 2010 року та 15 квітня 2010 року), що не відповідає вимогам пункту 2.2 частини 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, згідно якого «первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення».

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що відповідач правомірно прийняв податкові-повідомлення рішення в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинах ДП «НРЗІО» з ТОВ «Вінсента».

Судом також встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Інтелкоп-MB» в вересні та грудні 2009 року.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з даним контрагентом також були включені ним до сум податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі первинних документів: рахунків-фактур, банківських виписок, платіжних доручень, податкових накладних.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та його контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та ТОВ «Інтелкоп-MB», останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість та мав свідоцтво платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Як на підставу нікчемності правочину позивача із ТОВ «Інтелкоп-MB» відповідач посилається на акт перевірки іншої ДПІ від 05 серпня 2010 року № 124 /23- 20/36392164 з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за березень-грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року для вжиття заходів згідно чинного законодавства.

Однак, необхідно зазначити, що невиконання контрагентом зобов'язання по сплаті податку до бюджету не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Судом на момент прийняття рішення у справі не встановлено наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб ТОВ «Інтелкоп-MB» за фактом фіктивного підприємництва.

Враховуючи зазначене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Інтеркоп-МВ» є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, також є протиправним.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.