Постанова

від 23.04.2014 по справі 18/282

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.04.2014 р. справа №18/282

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання:Сгара Е.В. Москальової І.В., Будко Н.В. Задорожної А.Г. розглянувши апеляційну скаргу за участю представників: від позивача: від відповідача: від держвиконавця: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м.Луганськ не прибув Сокольська О.О. - довір. не прибув на ухвалу господарського судуЛуганської області від 26.09.2013р. у справі№18/282 (суддя Седляр О.О.) за позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м.Луганськ простягнення 6 431 226,48 грн. за скаргою на дії(бездіяльність) Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м.Київ Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м.Київ звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ в якій просило:

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №33396717 від 13.07.2012, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Кукуянцевою Ю.Ю. за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу №18/282, який видано 04.03.2011 господарським судом Луганської області;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу №18/282, який видано 04.03.2011 господарським судом Луганської області на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011, що набрало законної сили 04.03.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованість по лізинговим платежами в сумі 5799618,44 грн., неустойку в сумі 220210,98 грн., втрати від інфляції в сумі 333849,16 грн., 3% річних в сумі 123364,92 грн., витрати на державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.09.2012р., залишену без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. по справі №18/282 вищезазначену скаргу було відхилено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013р. ухвалу господарського суду Луганської області від 18.09.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. по справі №18/282 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.09.2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 01.10.2013р., скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредіт Лізінг", м. Київ б/н, б/д на постанову від 13.07.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33396717 - задоволено частково. Скасовано постанову від 13.07.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33396717. У задоволені решти вимог по скарзі відмовлено.

Не погодившись з прийнятою вищевказаною ухвалою суду першої інстанції від 26.09.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м. Луганськ подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 26.09.2013р. № 18/282 в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредіт Лізінг", м. Київ та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33396717 від 13.07.2012р та відхилити вищезазначену скаргу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №18/282 частково скасовано ухвалу Господарського суду Луганської області № 18/282 від 26.09.2013р., в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредіт Лізінг", м. Київ б/н, б/д на постанову ВП № 33396717 від 13.07.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження відмовлено повністю; у задоволенні вимог про скасування постанови ВП № 33396717 від 13.07.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження відмовлено повністю. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2014р. по справі №18/282 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2013р. у справі №18/282 скасовано, справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2014р. по справі №18/282 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.04.2014р. об 13 год. 20 хв.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. змінено склад колегії суддів у зв'язку із виходом судді Будко Н.В. із відпустки та сформовано її у складі: головуючий - суддя Сгара Е.В., члени колегії: суддя Москальова І.В. та суддя Будко Н.В.

Відповідач в судовому засіданні 22.04.2014р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 26.09.2013 року у справі № 18/282.

Представник позивача та державної виконавчої служби у судове засідання 22.04.2014р. не прибули, хоча про розгляд скарги були повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2011р. по справі №18/282 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м. Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ заборгованість по лізинговим платежами в сумі 5799618,44 грн., неустойку в сумі 220210,98 грн., втрати від інфляції в сумі 333849,16 грн., 3% річних в сумі 123364,92 грн., витрати на державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

На виконання рішення, у відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, були видано відповідний наказ від 04.03.2011р.

Вказаний наказ було прийнято на примусове виконання Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області відділом ДВС та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2011р. № 25790317 (а.с. 82, том-2).

22.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ із заявою про повернення виконавчого документу - наказу № 18/282 від 04.03.2011р.

У зв'язку з вищезазначеною письмовою заявою стягувача, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову від 22.06.2011р. про повернення стягувачеві наказу від 04.03.2011р. № 18/282 та зазначено, що повторно даний наказ може бути пред'явлено у строк до 22.06.2012р. (а.с.135, том-1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ 12.07.2012р. повторно пред'явило наказ господарського суду Луганської області № 18/282 від 04.03.2011р. до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ до виконання.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 13.07.2012р. ВП №33396717 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, на підставі п.п. 7, 8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із поверненням зазначеного виконавчого документу за заявою стягувача постановою від 22.06.2011р. (а.с. 134, том-1).

Стосовно строку для пред'явлення наказу господарського суду Луганської області №18/282 від 04.03.2011р. на примусове виконання до виконавчої служби апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04 листопада 2010 року, яка набрала чинності з 09 березня 2011 року) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

а) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

б) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом .

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

а) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

б) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

в) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності з 09 березня 2011 року, передбачено що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09 березня 2011 року, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції яка діяла на час видачі наказу), передбачалось, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається з наказу господарського суду Луганської області № 18/282 від 04.03.2011р. він дійсний для пред'явлення органу державної виконавчої служби до виконання у строк до 05.03.2014р.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що стягувач подав наказ господарського суду Луганської області № 18/282 від 04.03.2011р. на примусове виконання до виконавчої служби в межах строку, встановленого приписами Закону України «Про виконавче провадження».

При розгляді вимог щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №33396717 від 13.07.2012р., колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №33396717 від 13.07.2012р. було прийнято на підставі пунктів 7 та 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, судова колегія звертає увагу на той факт, що попередня постанова від 22.06.2011р. про повернення виконавчого документу (наказу господарського суду Луганської області № 18/282 від 04.03.2011р.) стягувачу була винесена державним виконавцем на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 7 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо є письмова заява стягувача.

При цьому, ч.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання упродовж строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Крім того, пунктом 9.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. Таким чином, повторне пред'явлення 12.07.2012р. наказу господарського суду Луганської області № 18/282 від 04.03.2011р. стягувачем до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відбулось у відповідності та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

У п.8 ч.1 ст.26 Закону зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Разом з цим, колегія суду звертає увагу на те, що оскаржувана постанова не містить жодної передбаченої законом обставини, яка б виключала можливість здійснення виконавчого провадження та стала наслідком відмови у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 13.07.2012 ВП №33396717 про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена із порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню.

Що стосується вимог скаржника щодо зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльність державного виконавця, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати згаданих осіб до вчинення тих дій, які за Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідальною особою державної виконавчої служби .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні скарги в частині зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №18/282 від 04.03.2011 про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості по лізинговим платежами в сумі 5799618,44 грн., неустойки в сумі 220210,98 грн., втрат від інфляції в сумі 333849,16 грн., 3% річних в сумі 123364,92 грн., витрат на державне мито в сумі 25500 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Луганської області від 26.09.2013 року по справі №18/282 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м. Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.09.2013 року у справі № 18/282 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 26.09.2013 року по справі №18/282 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

І.В. Москальова